Голик Олександр Захарович
Голик Олександр Захарович | |
---|---|
Народився |
16 квітня 1904 Мерефа, Харківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Помер |
5 березня 1991 (86 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Інститут народної освіти |
Галузь | фізика |
Заклад | Київський держуніверситет Тараса Шевченка |
Посада | Ректор Київського університету |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Аспіранти, докторанти | Шиманська Олена Трохимівна |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Олександр Захарович Голик (16 квітня 1904, с. Мерефа Харківська область — 5 березня 1991, Київ) — український науковець. Доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР (5.05.1966). Ректор Київського університету (1951–1955). Член ЦК КПУ в 1952—1956 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 16 квітня 1904 р. у селі Мерефа Харківської губернії, тепер Харківської області. У 1931 р. закінчив Інститут народної освіти у м. Дніпропетровську. У 1937 р. захистив кандидатську, у 1950 — докторську дисертацію. Член ВКП(б) з 1939 року.
У 1945 р. він створив лабораторію молекулярної фізики у Інституті фізичної хімії Академії наук УРСР. У Київському університеті створив кафедру і спеціалізацію «молекулярна фізика». Роботи професора Голика були спрямовані на встановлення зв'язків фізичних властивостей рідин з їхньою молекулярною будовою. Відкриті ним ізов'язкісні рідини мають крім наукового, велике практичне значення. Його наукова діяльність пов'язана з фізикою рідин, фазових переходів і критичних явищ, фізикою полімерів та фізикою біологічних об'єктів. Створив лабораторії аеродисперсних систем та фізики полімерів. Завідувач кафедри молекулярної фізики, професор.
У 1951–1955 рр. — ректор Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. У 1958–1962 рр. — декан Фізичного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка.
Керував комісією при Мінвузі СРСР з координації наукових досліджень рідкого стану речовин, був членом науково-технічної ради при Мінвузі УРСР, заступником відповідального редактора Українського фізичного журналу, заснував міжвідомчий збірник «Фізика рідкого стану» і 10 років очолював його редколегію. У період з 1953 по 1970 під його керівництвом було підготовлено і проведено 10 Всесоюзних нарад з фізики рідин.
Був членом Президії обкому профспілки працівників вищої школи і наукових установ Дніпропетровська, член парткому АН УРСР, член парткому Київського університету, вченим секретарем АН УРСР.
Наукові праці[ред. | ред. код]
Опублікував понад 200 наукових праць. Підготував близько 40 кандидатів та докторів наук.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений 5 орденами та 30 медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, багатьма грамотами ЦК ВЛКСМ, Мінвузу СРСР та УРСР.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фізичний факультет Київського університету
- Православіє в Україні [Архівовано 24 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Народились 16 квітня
- Народились 1904
- Уродженці Мерефи
- Померли 5 березня
- Померли 1991
- Померли в Києві
- Доктори фізико-математичних наук
- Члени КПРС
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Ректори Київського університету
- Заслужені діячі науки України
- Доктори фізико-математичних наук СРСР
- Делегати XIX з'їзду КПРС