Гонсало Гарсія Гарсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гонсало Гарсія Гарсія
Особисті дані
Повне ім'я Гонсало Мануель Гарсія Гарсія
Народження 13 жовтня 1983(1983-10-13) (40 років)
  Монтевідео, Уругвай
Зріст 185 см
Вага 78 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1989–1994
1994–1998
1998–2001
2001–2002 		Уругвай «Ла-Рінконада»
Уругвай «Дефенсора Спортінг»
Іспанія «Компостела»
Іспанія «Реал Мадрид»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2005 Іспанія «Реал Мадрид С» ? (?)
2003 →  Іспанія «Алькоркон» 1 (0)
2004 →  Іспанія «Мерида» 5 (0)
2005 →  Іспанія «Паленсія» 19 (1)
2005–2006 Нідерланди «Апелдорн» 35 (16)
2006–2008 Нідерланди «Геренвен» 14 (1)
2008 →  Нідерланди «Гераклес» 16 (3)
2008–2011 Нідерланди «Гронінген» 49 (7)
2010 →  Нідерланди «ВВВ-Венло» 14 (3)
2011–2012 Кіпр АЕК (Ларнака) 23 (12)
2012–2013 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів) 27 (4)
2013–2016 Кіпр «Анортосіс» 34 (10)
2015–2016 →  Нідерланди «Гераклес» 8 (0)
2016–2017 Іспанія «Компостела» 22 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001 Іспанія Іспанія (U-17) 3 (1)
2002 Іспанія Іспанія (U-19) 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2017–2018 Данія «Есб'єрг» (асист.)
2018–2019 Нідерланди «Твенте» (асист.)
2019–2020 Нідерланди «Твенте»
2021–2023 Хорватія «Істра 1961»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гонсало Мануель Гарсія Гарсія (ісп. Gonzalo Manuel García García 13 жовтня 1983, Монтевідео) — колишній іспанський футболіст і тренер.

Народився в Уругваї, де і почав грати у футбол, а у віці 14 років емігрував зі своєю родиною до Галісії, на землю своїх дідусів і бабусь, і потрапив у академію «Компостели». Його чудові виступи з молодіжною командою та юнацькими збірними Іспанії привернули увагу грандів і у 2001 році він перейшов до мадридського «Реала». Однак у першій команді він не дебютував і натомість грав за команди Сегунди B, а у 2005 році виїхав до Нідерландів, де грав у ряді команд Ередивізі. Він також грав на Кіпрі та у Ізраїлі, вигравши чемпіонат Ізраїлю з «Маккабі» Тель-Авів, і завершив кар'єру в «Компостелі» в Терсері.

Після завершенні ігрової кар'єри він почав кар'єру тренера та очолював «Твенте» в Ередивізі та хорватську «Істру».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Гонсало народився в Монтевідео, його четверо бабусь і дідусів були галісійцями, і він почав грати у футбол у віці п'яти років у клубі «Ла-Рінконада», потім перейшов до академії «Дефенсора Спортінг».

У віці 14 років він емігрував із сім'єю до Галісії в Іспанії, оселився в Тео, і потрапив у академію місцевого клубу «Компостела», який на той час грав у Прімері[1]. Він грав за команду в юнацькому чемпіонаті, де показав чудові виступи, наприклад, чотири голи, які він забив проти «Расінга Ферроль», коли його команда програвала з рахунком 1:2 і була на одного гравця менше або хет-трик, який він зробив у грі проти «Сельти» (6:4)[1]. Також грав у складі збірної Сантьяго та молодіжної збірної Галісії[2].

Його талант і відмінні якості привернули увагу великих команд Європи, серед яких «Мілан», який відправив Франко Барезі в клуб, щоб спробувати підписати гравця[3]. Однак президент Хосе Марія Канеда вже майже завершив продаж півзахисника до «Реала», куди гравець в підсумку і перейшов у квітні 2001 року за 50 мільйонів песет (приблизно 300 000 євро)[4]. Це було найдорожче підписання молодого гравця «Реала» до приходу в 2015 році Мартіна Едегора[5]. Однак він не дебютував у першій білій команді, натомість грав за «Реал Мадрид С», третю команду клубу. У сезоні 2003/04 він був відданий в оренду двом командам Сегунди B: у першій частині він грав за «Алькоркон», а в другій — за «Мериду»[6]. Наступного року він грав на правах оренди в «Паленсії» в тому ж дивізіоні[7].

Виступи у Нідерландах (2005—2011)[ред. | ред. код]

Влітку 2005 року Гарсія перебрався до Нідерландів, підписавши контракт з клубу «Апелдорн» за рекомендацією колишнього гравця «Компостели» Хуана Хосе Вієдми[7]. Там він отримав довіру тренера Стенлі Мензо і став одним із лідерів команди, забивши 16 голів у 36 іграх, ставши одним з найкращих бомбардирів другого голландського дивізіону.

В результаті іспанця помітили місцеві вищолігові клуби й влітку 2006 року він підписав контракт з «Геренвеном» з Ередивізі, де він став виступати з такими гравцями, як Паул Босвелт або Афонсо Алвес. Він зіграв вісім матчів у своєму першому сезоні в команді, яку тренував Гертьян Вербек, і забив гол у 30-му турі проти «Спарти» з Роттердама[8]. Команда фінішувала на п'ятій позиції. На початку наступного сезону він продовжив грати в «Геренвені», але так і не зміг закріпитись в основі, тому в січні він відправився в оренду в «Гераклес» (Алмело), де він показав хороші виступи, забивши три голи, один з яких у ворота «Геренвена», і допоміг команді зберегти прописку в еліті[9].

Влітку 2008 року Гонсало підписав контракт два сезони з «Гронінгеном» за суму, близьку до мільйона євро[10]. У першому сезоні він провів 28 матчів у чемпіонаті, забив чотири голи. У наступній кампанії він втратив місце в основі, тому в січні знову пішов в оренду, цього разу до «ВВВ-Венло»[11], де забив три голи у 14 іграх чемпіонату. У сезоні 2010/11, повернувшись до «Гронінгена», він забив ще два голи, один із яких проти ПСВ на «Філіпсі»[12].

Кіпр та Ізраїль (2011—2015)[ред. | ред. код]

У червні 2011 року, після п'яти років перебування в Нідерландах, іспанець перебрався на Кіпр, підписавши контракт з місцевим АЕКом (Ларнака)[13]. Його вісім голів у тому сезоні поставили його на п'яте місце серед найкращих бомбардирів ліги та допомогли клубу завершити сезон на п'ятому місці.

Наступного року він виїхав до Ізраїлю, де підписав контракт з «Маккабі» (Тель-Авів), яку тренував його співвітчизник Оскар Гарсія, а запросив до команди гравця особисто спортивним директором Йорді Кройф[14]. Іспанець допоміг клубу у першому ж сезоні виграти чемпіонат Ізраїлю у своєму першому сезоні, після чого повернувся на Кіпр і грав на правах оренди за «Анортосіс» з Фамагусти[15]. На Кіпрі він провів 19 ігор і забив дев'ять голів, чотири з них в одному матчі проти «Докса Катокопіас», і наступного року продовжив виступи в клубі, вже підписавши з ним повноцінну угоду[16]

Повернення до Нідерландів[ред. | ред. код]

У сезоні 2015/16 він повернувся до Нідерландів, після того, як був відданий кіпріотами в оренду клубу «Гераклес» (Алмело), таким чином почавши свій другий період у команді з Оверейсела[17]. Однак через травми він зміг зіграти лише вісім матчів, і всього три з них у стартовому складі[18].

Завершення ігрової кар'єри[ред. | ред. код]

У 2016 році він повернувся до Сантьяго-де-Компостела та став тренуватись у місцевій команді «Компостела», таким чином розпочавши своє відновлення. Нарешті, в листопаді 2016 року він підписав угоду з клубом, за який дебютував у Терсерір голом з льоту проти «Вілалонги»[19][20]. У складі команди Яго Іглесіаса він провів 22 гри та забив 7 голів.

У 2017 році закінчив кар'єру гравця та розпочав кар'єру футбольного тренера[21].

Збірна[ред. | ред. код]

Гонсало Гарсія виступав у юнацьких збірних Іспанії до 17 і 19 років, де йому доводилося грати з такими гравцями, як Фернандо Торрес та Андрес Іньєста . З юнаками до 17 років він виграв Кубок Меридіан у 2001 році, також забивши вирішальний гол у матчі проти Нігерії[5][22].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Тренерську кар'єру розпочав у сезоні 2017/18 в «Есб'єргу» в Данії, ставши помічником голландця Йона Ламмерса[23]. З клубом з Ютландії вони змогли вийти до Суперліги того сезону.

У наступному сезоні 2018/19 Гарсія повернувся до Нідерландів і став асистентом Маріно Пушича у «Твенте». Команда стала чемпіоном другого дивізіону та вийшла в Ередивізі, після чого Пушич покинув клуб.

У травні 2019 року «Твенте» затвердив Гарсію новим головним тренером на сезон 2019/20[24]. Через пандемію COVID-19 чемпіонат не було завершено, а на момент зупинки змагання команда посідала 14 місце, на вісім очок вище місць прямого вильоту, але його контракт не було продовжено[25].

У червні 2021 року Гарсія Гарсія був представлений як новий головний тренер хорватської «Істри 1961»[26]. Після 9-го місця у своєму першому сезоні, він фінішував 5-м у розіграші 2022/23 років, не добравши лише 3 очок до єврокубкової зони, при цьому його команда перемогла головних грандів «Динамо» (Загреб), «Хайдук» (Спліт) і місцевих суперників «Рієку»[27]. 6 червня 2023 року, після 76 ігор (21 перемога, 22 нічиї та 33 поразки), він залишив свою посаду, обопільно розірвавши контракт із клубом[28].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як футболіст[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Recoba viaja a Madrid para el reconocimiento médico (ісп.). 18 de abril de 2001.
  2. ↑ El juvenil Recoba despierta el interés de los grandes (ісп.). 15 de agosto de 2000.
  3. ↑ El día que Baresi vino en busca de un joven talento a Santiago (ісп.). 3 de xullo de 2011.
  4. ↑ El Compos cierra la venta del juvenil Recoba al Real Madrid (ісп.). 19 de abril de 2001.
  5. ↑ а б La vuelta de Recoba (ісп.). 11 de maio de 2006.
  6. ↑ El Mérida refuerza su juego de ataque con Arenaza y Recoba [Mérida bolster their attacking game with Arenazaz and Recoba]. El Periódico Extremadura (ісп.). 31 січня 2004. Процитовано 29 липня 2022.
  7. ↑ а б Recoba relanza su carrera en Holanda (ісп.). 10 de maio de 2006.
  8. ↑ Sparta de Rotterdam - Heerenveen 01/04/2007 (ісп.).
  9. ↑ El gallego Gonzalo García «Recoba» retorna al fútbol holandés (ісп.). 4 de agosto de 2015.
  10. ↑ FC Groningen haalt Gonzalo Garcia-Garcia binnen. www.soccernews.nl. Процитовано 2 грудня 2020.
  11. ↑ Gonzalo García volgt Honda op bij VVV-Venlo [Gonzalo García succeeds Honda at VVV-Venlo] (нід.). Voetbal International. 9 січня 2010. Процитовано 18 серпня 2019.
  12. ↑ PSV - Groningen (25/09/2010) (ісп.).
  13. ↑ Más talento gallego para Chipre (ісп.). 27 de xuño de 2011.
  14. ↑ Recoba y Rivera inician sendas aventuras en Israel y Austria (ісп.). 6 de xuño de 2012.
  15. ↑ El gallego Recoba jugará en préstamo por el Maccabi en el Anorthosis chipriota (ісп.). 16 de xullo de 2013.
  16. ↑ A los pies de Gonzalo García (ісп.). 22 de xaneiro de 2014.
  17. ↑ El gallego Gonzalo García «Recoba» retorna al fútbol holandés (ісп.). 14 de agosto de 2015.
  18. ↑ Yago Iglesias refuerza con Recoba el ataque del Compos (ісп.). 10 de novembro de 2016.
  19. ↑ Gonzalo García ‘Recoba’ xa é xogador da SD Compostela. 11 de novembro de 2016.
  20. ↑ Recoba debuta y salva un punto para el Compos ante el Vilalonga (ісп.). 21 de novembro de 2016.
  21. ↑ Gonzalo García 'Recoba' ya es jugador de la SD Compostela [Gonzalo García 'Recoba' is already a SD Compostela player] (ісп.). SD Compostela. 11 листопада 2016. Процитовано 4 червня 2019.
  22. ↑ Fue campeón con la Sub-17 (ісп.). 14 de febreiro de 2002.
  23. ↑ Recoba cambiará el campo por el banquillo y se estrena en el Esbjerg (ісп.). 20 de xuño de 2017.
  24. ↑ Gonzalo García coge las riendas del Twente: “Soy joven pero estoy preparado” (ісп.). 16 de maio de 2009.
  25. ↑ Oficial: el santiagués Recoba abandona el banquillo del Twente (ісп.). 7 de maio de 2020.
  26. ↑ PRESS: Gonzalo Garcia novi je trener Istre 1961 [PRESS: Gonzalo Garcia is the new coach of Istra 1961] (Пресреліз) (хор.). NK Istra 1961. 16 червня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
  27. ↑ Martín, Carlos (7 червня 2023). Gonzalo García: "Dar el salto al Real Madrid fue como entrar en un mundo totalmente nuevo" [Gonzalo García: "Taking the leap to Real Madrid was like entering a totally new world"]. Marca (ісп.). Процитовано 12 червня 2023.
  28. ↑ Istra 1961, Mislav Karoglan nuevo entrenador. Sucede en el cargo a Gonzalo García [Istra 1961, Mislav Karoglan new manager. Succeeds Gonzalo García in the role] (ісп.). Todo Mercado Web. 11 червня 2023. Процитовано 12 червня 2023.

Див. також[ред. | ред. код]

«Твенте» – Тренери

Доненфельд (1965–1966) · Рейверс (1966–1972) · Кон (1972–1979) · Голлінк (1979–1981) · Грунер (1981–1982) · Кон (1982–1983) · Корбах (1983–1986) · Вонк (1986–1992) · Бан (1992–1994) · тен Донкелар (1994–1995) · Рюттен (1995–1996) · Маєр (1996–1999) · Рюттен (1999–2001) · ван 'т Схіп (2001–2002) · Вандерейкен (2002–2004) · Колен (2004–2006) · ван Ста (2006) · Рюттен (2006–2008) · Макларен (2008–2010) · Прюдомм (2010–2011) · Адріансе (2011–2012) · Макларен (2012–2013) · Янсен (2013–2014) · Схредер (2014–2015) · Гаке (2015–2017) · Вербек (2017–2018) · Пушич (2018–2019) · Гарсія (2019–2020) · Янс (2020–2023) · Остінг (2023–)

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гонсало_Гарсія_Гарсія&oldid=40643259