Галісія

Галісія
ісп. Comunidad Autónoma de Galicia гал. Comunidade Autónoma de Galiza
Герб Прапор
Столиця	Сантьяго-де-Компостела
Країна	Іспанія
Офіційна мова	іспанська галісійська
Населення
- повне	2,78 млн.чол. (2008)
- густота	94,11
Площа
- повна	29 574 км²
Статус автономії	28 квітня 1981 року
Сенаторів	19
Депутатів	25
Веб-сторінка	www.xunta.es
Код ISO 3166-2	GA

Автономна спільнота Ґалісія (ісп. Comunidad Autónoma de Galicia, гал. Comunidade Autónoma de Galicia або, за старим написанням, Galiza) — автономна спільнота Іспанії. Розташована на північному заході Іберійського (Піренейського) півострова. Межує з Португалією на півдні та з іспанськими регіонами Кастилія і Леон і Астурія на сході, омивається Атлантичним океаном на півночі і на заході.

Географія

Територія 29 574 км ² (7-е місце серед автономних співтовариств Іспанії). Область межує на сході з Астурією і Кастилією-Леоном, на півдні з Португалією, на заході омивається Атлантичним океаном, на півночі — водами Біскайської затоки; в південно-західному напрямку її перетинає річка Міньо.

Галісія складається з багатьох гірських ланцюгів в 975—1985 м заввишки, з численними розгалуженнями, створюючими лабіринт гір і горбів, долин і ярів. Береги, до яких знижується гірська тераса, мають дуже звивистий обрис. Вони усіяні безліччю виступаючих мисів, з яких найбільш крайні Фіністерра, Ортегаль і де ла Естака де Варес, так і безліччю бухт і заток, в які впадають прибережні річки, і які становлять собою безпечні гавані і рейди, зокрема затоки Корунья і Ферроль.

Завдяки впливу Атлантичного океану Галісія є частиною так званої Зеленої Іспанії — пам'яткою і гордістю королівства. Відрізняється високою екологією, здавна славиться своїми лікувальними термальними джерелами. Її клімат характеризується м'якою, але дощовою зимою і помірно теплим літом. Середня температура влітку 27 ° — 34 °C. Середня температура взимку 14 ° — 22 °C.

Ґрунт дуже родючий ^{[Джерело?]}.

Історія

У давнину територію сучасної Галісії називали «finis terrae» (край світу), на якому проживали кельтські племена галлеків (лат. Gallaeci або Callaeci). Звідси і пішла назва Галісія. У 136 до н.е. територія сучасної Галісії була завойована римлянами, однак, завдяки тому, що в цій частині Іспанії вони мали найменший вплив, кельти не втратили своєї культури. При імператорі Августі Галісія склала дієцезію Каллеція, потім, разом з Астурією — дієцезію Астурія і Галлеція; при Діоклетіані була утворена провінція Галлеція.

Після поділу Римської імперії, територія Галісії була в 410 році завойована свевами, ставши основним ядром їхньої держави. У 585 році Свевське королівство завоював король вестготів Леовігільд.

У 711 у Піренейський півострів захопили араби, однак Галісія практично не була зачеплена цим завоюванням. У горах Галісії сховалися численні біженці з півдня, і тут поступово сформувалися графства на чолі з місцевим дворянством. Після перемоги над арабами в 718 році королі Астурії підкорили Галісію.

У 1065—1072 роках Галісія була незалежним королівством, «столицею» якого було привілейоване місто Туй. У 1072 році вона була приєднана до Кастилії, але до кінця XV століття її залежність була майже номінальна: Галісія керувалася своїми сеньйорами, як самостійними державцями. XV століття відзначене посиленням втручання Кастилії в справи Галісії, де неодноразово спалахують народні повстання. Репресії короля проти галісійської знаті (1475—1480) і позбавлення її права посилати свого представника в кортеси втихомирили країну, і остаточно позбавили Галісію самостійності і перетворили її в одну з провінцій Іспанської монархії.

Після проголошення Іспанської республіки (1931) республіканці Галісії виробили проект галісійської автономії, який був схвалений проведеним у Галісії референдумом (28 червня 1936). Однак створенню автономії галісійського району завадив фашистський заколот, який почався 17-18 липня 1936 року.

28 квітня 1981 року Галісія отримала статус автономного співтовариства у складі Іспанії.

Демографія

За даними останнього перепису населення (2008), Галісія нараховує 2783100 жителів. Також налічується близько трьох мільйонів галісійців, що переїхали здебільшого в інші автономні співтовариства Іспанії і до Аргентини.

Розміщення населення

Галісія є п'ятим автономним співтовариством за кількістю жителів, а щільність населення в 93,6 жителів / км ² незначно перевищує середній показник по Іспанії. Населення Галісії розташовано в основному на узбережжі. Найбільшим містом області є Віго. Галісія налічує сім міст з населенням більше 20000 чоловік:

• Віго: 295703
• Ла-Корунья: 245164
• Оренсе: 107186
• Луго: 95416
• Сантьяго-де-Компостела: 93712
• Понтеведра: 80096
• Ферроль: 75181

Адміністративний устрій

З XV-ого століття до 1833 року Галісія була розділена на сім адміністративних областей: Корунья, Сантьяго, Бетанзос, Мондоньедо, Туй, Луго, Оуренсе.

У 1833 році області були перетворені в чотири провінції: Ла-Корунья, Оренсе, Понтеведра, Луго.

Економіка

З галузей промисловості в Галісії найрозвиненіші харчова промисловість (особливо рибоконсервна), суднобудування та хімічна промисловість(нафтопереробка). Головні промислові центри Галісії — Віго і Ла-Корунья.

В економіці Галісії провідне значення має аграрний сектор. У сільському господарстві і рибальстві зайнято більше 50% населення району. основні галузі сільського господарства — м'ясо-молочна, тваринництво, виноробство, плантації з фруктами.

Культура

21 листопада 1922 року в Ла-Корунья народилася французька, або, як вважають іспанці, «іспанська актриса у вигнанні» Марія Касарес.

Кухня

Кухня Галісії видається своєю різноманітністю і якістю продуктів, з ретельним контролем їх місця вирощування. У Галісійській кухні часто використовується риба і молюски.

Галісійська емпанада є типовою стравою Галісії, з начинкою з м'яса або риби.

Галісійське кальдо — це суп-бульйон, основними інгредієнтами якого є картопля і ріпа.

Також використовується рапіні з шинкою, типова страва для карнавалу, яке складається з вареної свинячої шинки з рапіні, картоплі і чорісо (типова Галісійська пікантна ковбаса). Широко використовуються краби.

Інша популярна страва — галісійський восьминіг, варений в традиційному мідному котлі, що подається на дерев'яній тарілці, дрібно нарізаним і змащеним оливковою олією, посипаним морською сіллю і паприкою.

• 

  Приготування восьминогів

• 

  Подавання восьминогів

Є кілька регіональних сортів сиру. Найвідоміший сир називається сир Queso Tetilla (буквально — Грудинка), названий так на честь своєї форми, схожої на груди жінки. Інші широко відомі різновиди включають сир Сан Сімон Вільяльба і плавлені сири, вироблені на території Арсу-Кертіс. У цій зоні виробляється також яловичина високої якості.

Класичний десерт — млинці, приготовані на основі борошна, молока і яєць. Коли готують їжу в період забою свиней, також використовують кров тварин для виготовлення ковбаси — кров'янки. У Сантьяго-де-Компостелла виробляється знаменитий мигдальний торт Сантьяго.

У Галісії виробляють ряд високоякісних вин, таких як Албаріньо (Albariño), Рібейро (Ribeiro), Рібейра Сакра (Ribeira Sacra) і Вальдеоррас (Valdeorras). Використовуються місцеві сорти винограду, і дуже рідко виноград не з Галісії чи північної Португалії.

Цікаве

Муніципальна пальоса в Бальбоа (Ель-Бьерсо)

Традиційним житлом галісійців, особливо в окрузі Тьерра-де-лос-Анкарес, до 1970-х років була пальоса — особливий тип круглого будинку. Галісійське село Пьорнедо (Piornedo), відоме своїми пальосами є історико-етнографічним музейним комплексом.