Збірна Іспанії з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іспанія
Емблема
Іспанія
Асоціація Іспанська королівська
федерація футболу

(ісп. Real Federación
Española de Fútbol
)
Тренер Іспанія  Вісенте Дель Боске(з 2008)
Найбільше виступів Андоні Субісаррета (126)
Найкращий бомбардир Давід Вілья (46)
Місце в рейтингу ФІФА 1-е
 (на 9 травня 2013 року)
Домашня
Виїзна
Перший матч
Іспанія Іспанія 1:0 Данія Данія
(Брюссель, Бельгія; 28 серпня 1920)
Найбільша перемога
Іспанія Іспанія 13:0 Болгарія Болгарія
(Мадрид, Іспанія; 21 травня 1933)
Найбільша поразка
Іспанія Іспанія 1:7 Італія Італія
(Амстердам, Нідерланди; 4 червня 1928)

Іспанія Іспанія 1:7 Англія Англія
(Лондон, Англія; 9 грудня 1931)

Чемпіонат світу
Виступів 13 (вперше у 1934)
Найвище досягнення чемпіон, 2010
Чемпіонат Європи
Виступів 8 (вперше у 1964)
Найвище досягнення чемпіон, 1964, 2008, 2012

Збірна Іспанії з футболу представляє Королівство Іспанія на міжнародних матчах і турнірах з футболу. Управляється і контролюється Федерацією футболу Іспанії.

Команда є однією з найсильніших у світі. Її статус підтримується величезною вагою Іспанської футбольної ліги, в якій грають провідні клуби світу. У той же час, не кращим чином на грі збірної позначалося те, що власне іспанським спортсменам дуже важко пробитися в основний склад провідних клубів, а тільки такі гравці мають право виступати в збірній.

У 2009 збірній Іспанії підкорилася рекордна серія серед всіх світових збірних, з 15 перемог поспіль[1]. Також разом зі збірною Бразилії їй вдалася безпрограшна серія з 35 матчів: від листопада 2006, коли вони в товариській зустрічі програли румунам 0:1, і до червня 2009, коли в півфіналі кубка Конфедерації в ПАР іспанці поступилися збірній США 0:2.

Зміст

Історія [ред.]

Ранні роки [ред.]

Слідуючи моделі Футбольної Асоціації Англії, у 1909 Іспанія створила свою власну організацію — Королівську федерацію футболу Іспанії. Дебют збірної Іспанії відбувся на Олімпійських іграх в Антверпені в 1920, де команда завоювала срібло. Перший домашній міжнародний матч збірна провела в 1921 з Бельгією, перемігши з рахунком 2-0[2]. На чемпіонаті світу 1934 року в Італії команда дійшла до 1/4 фіналу.

1950 — IV місце чемпіонату світу [ред.]

Після Іспанської громадянської війни та Другої світової війни, на Чемпіонаті світу в 1950 році, збірна здобула успішну перемогу у відбірковому та груповому етапах, потрапивши в фінальну групу, поряд з Уругваєм, Бразилією і Швецією. За регламентом проведення 1950, золото отримувала команда, що зайняла перше місце в фінальній групі; срібло і бронзу — відповідно команди посіли друге та третє місце в групі. Тоді збірна Уругваю вдруге виграла золото. Іспанія, поступившись Бразилії (6:1) і Швеції (3:1), і зігравши зі збірною Уругваю внічию (2:2), зайняла 4-е місце в групі[3]. Це було кращий виступ Іспанії на Чемпіонатах Світу до 2010. Після цього була тривала перерва, і тільки в 1962 збірна знову змогла пройти кваліфікацію на участь в чемпіонаті світу.

1964 — перемога у чемпіонаті Європи [ред.]

Під керівництвом Хосе Вільялонгі команда приймала у себе Чемпіонат Європи, перемігши у фіналі збірну СРСР і вперше отримавши такий значний міжнародний титул.

Кубок Європи 1964, який виграла Іспанія.

1976–1988. Епоха Гордільо [ред.]

Далі до 1978 команді не вдавалося взяти участь у світовому турнірі. На жаль, на груповому етапі все й закінчилося. У 1976 Іспанію обрали місцем проведення чемпіонату світу 1982 року. Збірна не виправдала надій, дійшовши тільки до другого кола змагання. Чемпіонат Європи 1984 року приніс команді титул віце-чемпіона, коли Іспанія програла у фіналі господарям і фаворитам турніру — збірної Франції. Взявши участь у світовій першості 1986, Іспанія вдруге дійшла до чвертьфіналу.

1985–1998. Епоха Субісаррети [ред.]

Пройшовши груповий етап Чемпіонату світу 1990 року, збірна зупинилася на 1/8 фіналу. Невдача з виходом на Чемпіонат Європи 1992 року компенсувалася золотою медаллю на Олімпійських іграх у Барселоні. Третій раз Іспанії вдалося дійти до чвертьфіналу Чемпіонату світу в 1994 році. Той же результат команда повторила двома роками пізніше на Євро 1996. ЧС 1998 закінчився для Іспанії на груповому етапі.

2008 — даний час. Золото чемпіонатів Європи та світу [ред.]

Іспанські гравці святкують перемогу у Києві.

Справжнім святом для національної команди Іспанії стала перемога на чемпіонаті Європи 2008 року, коли збірна у фіналі обіграла Німеччину з рахунком 1:0. Це стало знаменною досягненням Іспанії після перемоги 1964. У стартовому матчі групового етапу Чемпіонату світу 2010 року проти збірної Швейцарії іспанці сенсаційно поступилися з рахунком 0:1, хоча протягом усієї гри володіли перевагою, завдавши 23 удари по воротах конфедератів. Швейцарія відправила 8 м'ячів, один з яких Ікер Касільяс змушений був діставати із сітки. Після цієї осічки збірна стала грати краще від матчу до матчу і вперше в своїй історії вийшла в фінал Чемпіонату світу, де з рахунком 1:0 обіграла збірну Нідерландів, ставши чемпіоном світу. Гол на 116-й хвилині забив Андрес Іньєста. Так як, Нідерланди володіли Неофіційним чемпіонством на той момент, то іспанці виграли і його, але вже 7 вересня того ж року вони втратили цей трофей у товариському матчі зі збірною Аргентини. На Євро 2012 команда Іспанії сала першою командою світу яка будучи дійсним Чемпіоном світу зуміла захистити і чемпіонський титул у Європі. 1 липня 2012 року у Києві на Олімпійському у фінальному матчі Євро 2012 іспанці пермогли команду Італії, з найбільшим за всю історію фіналів чемпіонатів Європи, рахунком 4-0. Таким чином Іспанія з 2008 року завоювала всі найважливіші футбольні трофеї.

Виступи на міжнародних турнірах [ред.]

Кубок Світу [ред.]

Чемпіонати світу з футболу
Рік Раунд Місце І В Н П М+ М-
Уругвай 1930 не брала участі
Італія 1934 1/4 5 3 1 1 1 4 3
Франція 1938 не допущена
Бразилія 1950 1/2 4 6 3 1 2 10 12
Швейцарія 1954 не кваліфікувалася
Швеція 1958 не кваліфікувалася
Чилі 1962 груповий етап 12 3 1 0 2 2 3
Англія 1966 груповий етап 10 3 1 0 2 4 5
Мексика 1970 не кваліфікувалася
ФРН 1974 не кваліфікувалася
Аргентина 1978 груповий етап 10 3 1 1 1 2 2
Іспанія 1982 раунд 2 12 5 1 2 2 4 5
Мексика 1986 1/4 8 5 3 1 1 11 4
Італія 1990 1/8 14 4 2 1 1 6 4
США 1994 1/4 6 5 2 2 1 10 6
Франція 1998 груповий етап 17 3 1 1 1 8 4
ЯпоніяПівденна Корея 2002 1/4 5 5 3 2 0 10 5
Німеччина 2006 1/8 9 4 3 0 1 9 4
ПАР 2010 чемпіон 1 7 6 0 1 8 2
Бразилія 2014 не визначено
Росія 2018
Катар 2022
Всього 1 титул 13/19 56 28 12 16 88 59

Чемпіонати Європи [ред.]

Чемпіонати Європи з футболу
Рік Раунд Місце І В Н П М+ М-
Франція 1960 знята із змагань. Іспанія відмовилась грати у СРСР
Іспанія 1964 чемпіон 1 2 2 0 0 4 2
Італія 1968 не кваліфікувалась
Бельгія 1972 не кваліфікувалась
Югославія 1976 не кваліфікувалась
Італія 1980 груповий етап 7 3 0 1 2 2 4
Франція 1984 фінал 2 5 1 3 1 4 5
ФРН 1988 груповий етап 6 3 1 0 2 3 5
Швеція 1992 не кваліфікувалась
Англія 1996 1/4 6 4 1 3 0 4 3
Бельгія Нідерланди 2000 1/4 5 4 2 0 2 7 7
Португалія 2004 груповий етап 10 3 1 1 1 2 2
Австрія Швейцарія 2008 чемпіон 1 6 5 1 0 12 3
Польща Україна 2012 чемпіон 1 6 4 2 0 12 1
Франція 2016 ще не визначено
Усього 3 титули 9/14 36 17 11 8 50 32

Гравці збірної [ред.]

Поточний склад [ред.]

Заявка збірної для участі у фінальній частині чемпіонату Європи 2012 року. Вік гравців, а також кількість матчів і голів наведені станом на початок турніру (8 червня 2012 року).

Гравець Клуб (у 2012) Дата народження Вік Ігор Голів
  Воротарі
1   Ікер Касільяс (c) Іспанія «Реал Мадрид» 20 травня 1981 31 131 0
12   Віктор Вальдес Іспанія «Барселона» 14 січня 1982 30 8 0
23   Пепе Рейна Англія «Ліверпуль» 31 серпня 1982 29 25 0
  Захисники
2   Рауль Альбіоль Іспанія «Реал Мадрид» 4 вересня 1985 26 34 0
3   Херард Піке Іспанія «Барселона» 2 лютого 1987 25 39 4
4   Хаві Мартінес Іспанія «Атлетик» 2 вересня 1988 23 7 0
5   Хуан Франсіско Торрес Іспанія «Атлетіко» 26 лютого 1986 27 1 0
15   Серхіо Рамос Іспанія «Реал Мадрид» 30 березня 1986 26 86 6
17   Альваро Арбелоа Іспанія «Реал Мадрид» 17 січня 1983 29 35 0
18   Жорді Альба Іспанія «Валенсія» 21 березня 1989 23 5 0
  Півзахисники
6   Андрес Іньєста Іспанія «Барселона» 11 травня 1984 28 65 10
8   Хаві Ернандес Іспанія «Барселона» 25 січня 1980 32 109 11
10   Сеск Фабрегас Іспанія «Барселона» 4 травня 1987 25 63 8
14   Хабі Алонсо Іспанія «Реал Мадрид» 25 листопада 1981 30 96 13
16   Серхіо Бускетс Іспанія «Барселона» 16 липня 1988 23 39 0
20   Санті Касорла Іспанія «Малага» 13 грудня 1984 27 43 6
21   Давід Сільва Англія «Манчестер Сіті» 8 січня 1986 26 58 16
22   Хесус Навас Іспанія «Севілья» 21 листопада 1985 26 17 1
  Нападники
7   Педро Родрігес Іспанія «Барселона» 28 липня 1987 24 15 2
9   Фернандо Торрес Англія «Челсі» 20 березня 1984 28 93 28
11   Альваро Негредо Іспанія «Севілья» 20 серпня 1985 26 10 6
13   Хуан Мата Англія «Челсі» 28 квітня 1988 24 18 5
19   Фернандо Льоренте Іспанія «Атлетик» 26 лютого 1985 27 20 7
  Головний тренер
Іспанія Вісенте дель Боске 23 грудня 1950 61

Докладніше...

Відомі футболісти [ред.]

Форма [ред.]

Різновиди форми збірної Іспанії

1920-21
1921-22
1922-24
1924-31
1931-36
1936-38
1938-45
1945-47
1947-59
1959-81
1981-83
1984-86
1986-89
1990-91
1994-95
1996-97
1998-99
2000-02
2002-04
2004-06
2006-08
2008-09
2009-10
2010-11
2011-12
2012-

Примітки [ред.]