Збірна Іспанії з футболу

Іспанія
Асоціація	Іспанська королівська федерація футболу (ісп. Real Federación Española de Fútbol)
Тренер	Вісенте Дель Боске(з 2008)
Найбільше виступів	Андоні Субісаррета (126)
Найкращий бомбардир	Давід Вілья (46)
Місце в рейтингу ФІФА	1-е  (на 7 березня 2012 року)
Домашня Виїзна
Перший матч Іспанія 1:0 Данія  (Брюссель, Бельгія; 28 серпня 1920)
Найбільша перемога Іспанія 13:0 Болгарія  (Мадрид, Іспанія; 21 травня 1933)
Найбільша поразка Іспанія 1:7 Італія  (Амстердам, Нідерланди; 4 червня 1928) Іспанія 1:7 Англія  (Лондон, Англія; 9 грудня 1931)
Чемпіонат світу
Виступів	13 (вперше у 1934)
Найвище досягнення	чемпіон, 2010
Чемпіонат Європи
Виступів	8 (вперше у 1964)
Найвище досягнення	чемпіон, 1964, 2008

Збірна Іспанії з футболу представляє Королівство Іспанія на міжнародних матчах і турнірах з футболу. Управляється і контролюється Федерацією Футболу Іспанії.

Команда є однією з найсильніших в світі. Її статус підтримується величезною вагою Іспанської футбольної ліги, в якій грають провідні клуби світу. У той же час, не кращим чином на грі збірної позначалося те, що власне іспанським спортсменам дуже важко пробитися в основний склад провідних клубів, а тільки такі гравці мають право виступати в збірній.

У 2009 збірній Іспанії підкорилася рекордна серія серед всіх світових збірних, з 15 перемог поспіль . Також разом зі збірною Бразилії їй вдалася безпрограшна серія з 35 матчів: від листопада 2006, коли вони в товариській зустрічі програли румунам 0:1, і до червня 2009, коли в півфіналі кубка Конфедерації в ПАР іспанці поступилися збірній США 0:2.

Історія

Ранні роки

Слідуючи моделі Футбольної Асоціації Англії, у 1909 Іспанія створила свою власну організацію - Королівську федерацію футболу Іспанії. Дебют збірної Іспанії відбувся на Олімпійських іграх в Антверпені в 1920, де команда завоювала срібло. Перший домашній міжнародний матч збірна провела в 1921 з Бельгією, перемігши з рахунком 2-0 . На чемпіонаті світу 1934 року в Італії команда дійшла до 1/4 фіналу.

1950 - IV місце чемпіонату світу

Після Іспанської громадянської війни та Другої світової війни, на Ччемпіонаті світу в 1950 році, збірна здобула успішну перемогу у відбірковому та груповому етапах, потрапивши в фінальну групу, поряд з Уругваєм, Бразилією і Швецією. За регламентом проведення 1950, золото отримувала команда, що зайняла перше місце в фінальній групі; срібло і бронзу - відповідно команди посіли друге та третє місце в групі. Тоді збірна Уругваю вдруге виграла золото. Іспанія, поступившись Бразилії (6:1) і Швеції (3:1), і зігравши зі збірною Уругваю внічию (2:2), зайняла 4-е місце в групі . Це було кращий виступ Іспанії на Чемпіонатах Світу до 2010. Після цього була тривала перерва, і тільки в 1962 збірна знову змогла пройти кваліфікацію на участь в чемпіонаті світу.

1964 - перемога у чемпіонаті Європи

Під керівництвом Хосе Вільялонгі команда приймала у себе Чемпіонат Європи, перемігши у фіналі збірну СРСР і вперше отримавши такий значний міжнародний титул.

1976-1988. Епоха Гордільо

Далі до 1978 команді не вдавалося взяти участь у світовому турнірі. На жаль, на груповому етапі все й закінчилося. У 1976 Іспанію обрали місцем проведення чемпіонату світу 1982 року. Збірна не виправдала надій, дійшовши тільки до другого кола змагання. Чемпіонат Європи 1984 року приніс команді титул віце-чемпіона, коли Іспанія програла у фіналі господарям і фаворитам турніру - збірної Франції. Взявши участь у світовій першості 1986, Іспанія вдруге дійшла до чвертьфіналу.

1985-1998. Епоха Субісаррети

Пройшовши груповий етап Чемпіонату світу 1990 року, збірна зупинилася на 1/8 фіналу. Невдача з виходом на Чемпіонат Європи 1992 року компенсувалася золотою медаллю на Олімпійських іграх у Барселоні. Третій раз Іспанії вдалося дійти до чвертьфіналу Чемпіонату світу в 1994 році. Той же результат команда повторила двома роками пізніше на Євро 1996. ЧС 1998 закінчився для Іспанії на груповому етапі.

2008 - даний час. Золото чемпіонатів Європи та світу

Справжнім святом для національної команди Іспанії стала перемога на чемпіонаті Європи 2008 року, коли збірна у фіналі обіграла Німеччину з рахунком 1:0. Це стало знаменною досягненням Іспанії після перемоги 1964. У стартовому матчі групового етапу Чемпіонату світу 2010 року проти збірної Швейцарії іспанці сенсаційно поступилися з рахунком 0:1, хоча протягом усієї гри володіли перевагою, завдавши 23 удари по воротах конфедератів. Швейцарія відправила 8 м'ячів, один з яких Ікер Касільяс змушений був діставати із сітки. Після цієї осічки збірна стала грати краще від матчу до матчу і вперше в своїй історії вийшла в фінал Чемпіонату світу, де з рахунком 1:0 обіграла збірну Нідерландів, ставши чемпіоном світу. Гол на 116-й хвилині забив Андрес Іньєста. Так як, Нідерланди володіли Неофіційним чемпіонством на той момент, то іспанці виграли і його, але вже 7 вересня того ж року вони втратили цей трофей у товариському матчі зі збірною Аргентини.

Виступи на міжнародних турнірах

Кубок Світу 1930 — не брала участі 1934 — чвертьфінал 1938 — відмовилася від участі через громадянську війну 1950 — чвертьфінал (четверте місце) 1954 — не пройшла кваліфікацію 1958 — не пройшла кваліфікацію 1962 — груповий етап 1966 — груповий етап 1970 — не пройшла кваліфікацію 1974 — не пройшла кваліфікацію 1978 — груповий етап 1982 — другий груповий етап 1986 — чвертьфінал 1990 — ⅛ фіналу 1994 — чвертьфінал 1998 — груповий етап 2002 — чвертьфінал 2006 — ⅛ фіналу 2010 — чемпіон

Чемпіонат Європи 1960 — відмовилася від участі під час кваліфікаційного раунду 1964 — чемпіон 1968 — не пройшла кваліфікацію 1972 — не пройшла кваліфікацію 1976 — не пройшла кваліфікацію 1980 — груповий етап 1984 — друге місце 1988 — груповий етап 1992 — не пройшла кваліфікацію 1996 — чвертьфінал 2000 — чвертьфінал 2004 — груповий етап 2008 — чемпіон

Гравці збірної

Поточний склад

Гравці збірної Іспанії, що викликалися для участі у товариських іграх проти збірної Англії та збірної Коста-Рики (відповідно 12 та 15 листопада 2011 року).

Вік гравців, а також кількість ігор та голів за збірну наведені станом на 16 листопада 2011 року.

№	Ім’я	Клуб (у 2011)	Дата народження	Вік	Ігор	Голів
Воротарі
1	Ікер Касільяс (c)	«Реал Мадрид»	20 травня 1981	30	127	0
12	Віктор Вальдес	«Барселона»	14 січня 1982	29	7	0
23	Пепе Рейна	«Ліверпуль»	31 серпня 1982	29	24	0
Захисники
2	Рауль Альбіоль	«Реал Мадрид»	4 вересня 1985	26	31	0
3	Херард Піке	«Барселона»	2 лютого 1987	24	37	4
5	Карлес Пуйоль	«Барселона»	13 квітня 1978	33	98	3
11	Начо Монреаль	«Малага»	26 лютого 1986	25	5	0
15	Серхіо Рамос	«Реал Мадрид»	30 березня 1986	25	82	6
17	Альваро Арбелоа	«Реал Мадрид»	17 січня 1983	28	32	0
18	Жорді Альба	«Валенсія»	21 березня 1989	22	2	0
Півзахисники
6	Андрес Іньєста	«Барселона»	11 травня 1984	27	63	10
8	Хаві Ернандес	«Барселона»	25 січня 1980	31	107	10
10	Сеск Фабрегас	«Барселона»	4 травня 1987	24	62	8
13	Хуан Мата	«Челсі»	28 квітня 1988	23	16	5
14	Хабі Алонсо	«Реал Мадрид»	25 листопада 1981	29	92	12
16	Серхіо Бускетс	«Барселона»	16 липня 1988	23	37	0
20	Санті Касорла	«Малага»	13 грудня 1984	26	39	4
21	Давід Сільва	«Манчестер Сіті»	8 січня 1986	25	54	14
22	Хесус Навас	«Севілья»	21 листопада 1985	26	14	1
Нападники
7	Давид Вілья	«Барселона»	3 грудня 1981	29	82	51
9	Фернандо Торрес	«Челсі»	20 березня 1984	27	91	27
19	Фернандо Льоренте	«Атлетик»	26 лютого 1985	26	19	7
Головний тренер
	Вісенте дель Боске		23 грудня 1950	60

Відомі футболісти

• Рікардо Самора (1920—1936)
• Франциско Хенто (1955—1967)
• Альфредо Ді Стефано (1956—1963)
• Луїс Арагонес (1965—1972)
• Мігель Анхель Надаль (1991—2002)
• Жузеп Гвардіола (1992—2001)
• Рауль Гонсалес (1996—2006)
• Хабі Алонсо (2003— )
• Фернандо Торрес (2003- )
• Давід Вілья (2005— )
• Антоніо Пуерта (2006)