Збірна Іспанії з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іспанія
Емблема
Іспанія
Асоціація Іспанська королівська
федерація футболу

(ісп. Real Federación
Española de Fútbol
)
Тренер Іспанія  Вісенте Дель Боске(з 2008)
Найбільше виступів Ікер Касільяс (143)
Найкращий бомбардир Давід Вілья (53)
Місце в рейтингу ФІФА 1-е
 (на 5 червня 2014 року)
Домашня
Виїзна
Запасна
Перший матч
Іспанія Іспанія 1:0 Данія Данія
(Брюссель, Бельгія; 28 серпня 1920)
Найбільша перемога
Іспанія Іспанія 13:0 Болгарія Болгарія
(Мадрид, Іспанія; 21 травня 1933)
Найбільша поразка
Іспанія Іспанія 1:7 Італія Італія
(Амстердам, Нідерланди; 4 червня 1928)

Іспанія Іспанія 1:7 Англія Англія


(Лондон, Англія; 9 грудня 1931)

Чемпіонат світу
Виступів 13 (вперше у 1934)
Найвище досягнення чемпіон, 2010
Чемпіонат Європи
Виступів 8 (вперше у 1964)
Найвище досягнення чемпіон, 1964, 2008, 2012

Збірна Іспанії з футболу представляє Королівство Іспанія на міжнародних матчах і турнірах з футболу. Управляється і контролюється Федерацією футболу Іспанії.

Команда є однією з найсильніших у світі. Її статус підтримується величезною вагою Іспанської футбольної ліги, в якій грають провідні клуби світу. У той же час, не найкращим чином на грі збірної позначалося те, що власне іспанським спортсменам дуже важко пробитися в основний склад провідних клубів, а тільки такі гравці мають право виступати в збірній. Протягом довгих десятиліть іспанський футбол перебував у безперервному кризі. Команда, як правило, проходила відбіркові турніри до фінальних стадіях чемпіонатів Світу та Європи, але на першостях довго не затримувалася і вище 1/4 фіналу не піднімалася. Тому її стали відносити до постійних невдах. Тим не менш, збірна Іспанії стала чемпіоном європейського футбольного турніру 2008, не програвши жодного матчу у фінальному раунді чемпіонату. У липні 2008 року Іспанія досягла першого рядка Рейтингу збірних ФІФА ставши першою командою в історії, яка при цьому жодного разу не виграла Чемпіонат світу з футболу. Але 11 липня 2010 року, обігравши у фіналі Чемпіонату світу збірну Нідерландів з рахунком 0:1, збірна Іспанії стала чемпіоном світу. Єдиний гол забив Андрес Іньєстафіналі чемпіонату на НСК «Олімпійському» в Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії.

Історія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Слідуючи моделі Футбольної Асоціації Англії, у 1909 Іспанія створила свою власну організацію — Королівську федерацію футболу Іспанії. Дебют збірної Іспанії відбувся на Олімпійських іграх в Антверпені в 1920, де команда завоювала срібло. Перший домашній міжнародний матч збірна провела в 1921 з Бельгією, перемігши з рахунком 2-0[1]. На чемпіонаті світу 1934 року в Італії команда дійшла до 1/4 фіналу.

1950 — IV місце чемпіонату світу[ред.ред. код]

Після Іспанської громадянської війни та Другої світової війни, на Чемпіонаті світу в 1950 році, збірна здобула успішну перемогу у відбірковому та груповому етапах, потрапивши в фінальну групу, поряд з Уругваєм, Бразилією і Швецією. За регламентом проведення 1950, золото отримувала команда, що зайняла перше місце в фінальній групі; срібло і бронзу — відповідно команди посіли друге та третє місце в групі. Тоді збірна Уругваю вдруге виграла золото. Іспанія, поступившись Бразилії (6:1) і Швеції (3:1), і зігравши зі збірною Уругваю внічию (2:2), зайняла 4-е місце в групі[2]. Це було найкращий виступ Іспанії на Чемпіонатах Світу до 2010. Після цього була тривала перерва, і тільки в 1962 збірна знову змогла пройти кваліфікацію на участь в чемпіонаті світу.

1964 — перемога у чемпіонаті Європи[ред.ред. код]

Під керівництвом Хосе Вільялонгі команда приймала у себе Чемпіонат Європи, перемігши у фіналі збірну СРСР і вперше отримавши такий значний міжнародний титул.

1976–1988. Епоха Гордільо[ред.ред. код]

Далі до 1978 команді не вдавалося взяти участь у світовому турнірі. На жаль, на груповому етапі все й закінчилося. У 1976 Іспанію обрали місцем проведення чемпіонату світу 1982 року. Збірна не виправдала надій, дійшовши тільки до другого кола змагання. Чемпіонат Європи 1984 року приніс команді титул віце-чемпіона, коли Іспанія програла у фіналі господарям і фаворитам турніру — збірної Франції. Взявши участь у світовій першості 1986, Іспанія вдруге дійшла до чвертьфіналу.

1985–1998. Епоха Субісаррети[ред.ред. код]

Пройшовши груповий етап Чемпіонату світу 1990 року, збірна зупинилася на 1/8 фіналу. Невдача з виходом на Чемпіонат Європи 1992 року компенсувалася золотою медаллю на Олімпійських іграх у Барселоні. Третій раз Іспанії вдалося дійти до чвертьфіналу Чемпіонату світу в 1994 році. Той же результат команда повторила двома роками пізніше на Євро 1996. ЧС 1998 закінчився для Іспанії на груповому етапі.

2008 — даний час. Золото чемпіонатів Європи та світу[ред.ред. код]

Іспанські гравці святкують перемогу у Києві.

Справжнім святом для національної команди Іспанії стала перемога на чемпіонаті Європи 2008 року, коли збірна у фіналі обіграла Німеччину з рахунком 1:0. Це стало знаменною досягненням Іспанії після перемоги 1964. У стартовому матчі групового етапу Чемпіонату світу 2010 року проти збірної Швейцарії іспанці сенсаційно поступилися з рахунком 0:1, хоча протягом усієї гри володіли перевагою, завдавши 23 удари по воротах конфедератів. Швейцарія відправила 8 м'ячів, один з яких Ікер Касільяс змушений був діставати із сітки. Після цієї осічки збірна стала грати краще від матчу до матчу і вперше в своїй історії вийшла в фінал Чемпіонату світу, де з рахунком 1:0 обіграла збірну Нідерландів, ставши чемпіоном світу. Гол на 116-й хвилині забив Андрес Іньєста. Так як, Нідерланди володіли Неофіційним чемпіонством на той момент, то іспанці виграли і його, але вже 7 вересня того ж року вони втратили цей трофей у товариському матчі зі збірною Аргентини. На Євро 2012 команда Іспанії сала першою командою світу яка будучи дійсним Чемпіоном світу зуміла захистити і чемпіонський титул у Європі. 1 липня 2012 року у Києві на Олімпійському у фінальному матчі Євро 2012 іспанці пермогли команду Італії, з найбільшим за всю історію фіналів чемпіонатів Європи, рахунком 4-0. Таким чином Іспанія з 2008 року завоювала всі найважливіші футбольні трофеї.

Виступи на міжнародних турнірах[ред.ред. код]

Кубок Світу[ред.ред. код]

Чемпіонати світу з футболу
Рік Раунд Місце І В Н П М+ М-
Уругвай 1930 не брала участі
Італія 1934 1/4 5 3 1 1 1 4 3
Франція 1938 не допущена
Бразилія 1950 1/2 4 6 3 1 2 10 12
Швейцарія 1954 не кваліфікувалася
Швеція 1958 не кваліфікувалася
Чилі 1962 груповий етап 12 3 1 0 2 2 3
Англія 1966 груповий етап 10 3 1 0 2 4 5
Мексика 1970 не кваліфікувалася
ФРН 1974 не кваліфікувалася
Аргентина 1978 груповий етап 10 3 1 1 1 2 2
Іспанія 1982 раунд 2 12 5 1 2 2 4 5
Мексика 1986 1/4 8 5 3 1 1 11 4
Італія 1990 1/8 14 4 2 1 1 6 4
США 1994 1/4 6 5 2 2 1 10 6
Франція 1998 груповий етап 17 3 1 1 1 8 4
ЯпоніяПівденна Корея 2002 1/4 5 5 3 2 0 10 5
Німеччина 2006 1/8 9 4 3 0 1 9 4
ПАР 2010 чемпіон 1 7 6 0 1 8 2
Бразилія 2014 груповий етап
Росія 2018 не визначено
Катар 2022
Всього 1 титул 13/19 56 28 12 16 88 59

Чемпіонати Європи[ред.ред. код]

Чемпіонати Європи з футболу
Рік Раунд Місце І В Н П М+ М-
Франція 1960 знята із змагань. Іспанія відмовилась грати у СРСР
Іспанія 1964 чемпіон 1 2 2 0 0 4 2
Італія 1968 не кваліфікувалась
Бельгія 1972 не кваліфікувалась
Югославія 1976 не кваліфікувалась
Італія 1980 груповий етап 7 3 0 1 2 2 4
Франція 1984 фінал 2 5 1 3 1 4 5
ФРН 1988 груповий етап 6 3 1 0 2 3 5
Швеція 1992 не кваліфікувалась
Англія 1996 1/4 6 4 1 3 0 4 3
Бельгія Нідерланди 2000 1/4 5 4 2 0 2 7 7
Португалія 2004 груповий етап 10 3 1 1 1 2 2
Австрія Швейцарія 2008 чемпіон 1 6 5 1 0 12 3
Польща Україна 2012 чемпіон 1 6 4 2 0 12 1
Франція 2016 ще не визначено
Усього 3 титули 9/14 36 17 11 8 50 32

Гравці збірної[ред.ред. код]

Див. також Категорія:Гравці збірної Іспанії з футболу

Поточний склад[ред.ред. код]

Заявка збірної для участі у чемпіонаті світу 2014 року (вік та кількість ігор за збірну станом на початок чемпіонату — 12 червня 2014 року):

Гравець Клуб (у 2014) Дата народження Вік Ігор Голів
  Воротарі
1   Ікер Касільяс Kaptan logo.svg Іспанія «Реал Мадрид» 20 травня 1981 33 153 0
12   Давід де Хеа Англія «Манчестер Юнайтед» 7 листопада 1990 23 0 0
23   Пепе Рейна Італія «Наполі» 31 серпня 1982 31 32 0
  Захисники
2   Рауль Альбіоль Італія «Наполі» 4 вересня 1985 28 46 0
3   Херард Піке Іспанія «Барселона» 2 лютого 1987 27 60 4
5   Хуанфран Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 9 січня 1985 29 7 1
15   Серхіо Рамос Іспанія «Реал Мадрид» 30 березня 1986 28 116 9
18   Жорді Альба Іспанія «Барселона» 21 березня 1989 25 25 5
22   Сесар Аспілікуета Англія «Челсі» 28 серпня 1989 24 6 0
  Півзахисники
4   Хаві Мартінес Німеччина «Баварія» 2 вересня 1988 25 16 0
6   Андрес Іньєста Іспанія «Барселона» 11 травня 1984 30 96 12
8   Хаві Ернандес Іспанія «Барселона» 25 січня 1980 34 131 12
10   Сеск Фабрегас Іспанія «Барселона» 4 травня 1987 27 88 13
13   Хуан Мата Англія «Манчестер Юнайтед» 28 квітня 1988 26 33 9
14   Хабі Алонсо Іспанія «Реал Мадрид» 25 листопада 1981 32 110 15
16   Серхіо Бускетс Іспанія «Барселона» 16 липня 1988 25 65 0
17   Коке Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 8 січня 1992 22 7 0
20   Санті Касорла Англія «Арсенал» 13 грудня 1984 29 63 11
21   Давід Сільва Англія «Манчестер Сіті» 8 січня 1986 28 79 20
  Нападники
7   Давид Вілья Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 3 грудня 1981 32 95 56
9   Фернандо Торрес Англія «Челсі» 20 березня 1984 30 107 37
11   Педро Родрігес Іспанія «Барселона» 28 липня 1987 26 39 14
19   Дієго Коста Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 7 жовтня 1988 25 1 0
  Головний тренер
Іспанія Вісенте дель Боске 23 грудня 1950 63

Докладніше...

Відомі футболісти[ред.ред. код]

Форма[ред.ред. код]

Різновиди форми збірної Іспанії

1920-21
1921-22
1922-24
1924-31
1931-36
1936-38
1938-45
1945-47
1947-59
1959-81
1981-83
1984-86
1986-89
1990-91
1994-95
1996-97
1998-99
2000-02
2002-04
2004-06
2006-08
2008-09
2009-10
2010-11
2011-12
2012-

Іспанія в рейтингу ФІФА[ред.ред. код]

Статистика Збірної Іспанії з футболу в рейтингу: [3]

  • Найбільше досягнення — 1 місце, яке Збірна Іспанії посідала в липень 2008 року, із січня по грудень 2009 року, з лютого по березень 2010 року, з липня по грудень 2010 року, із січня по липень 2011 року, з вересня по грудень 2011 року, із січня 2012 року, до сьогодні.
  • Найгірший показник - 25 місце стався у березні 1998 року.
  • Найбільший стрибок угору — на 16 позицій (з 25 на 9-е місце) стався у квітні 1998 року.
  • Найбільше падіння — на 12 позицій (з 11 на 23-е місце) стався в лютому 1998 року.

Примітки[ред.ред. код]