Вікторія (готель, Донецьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторія
Інформація
48°01′05″ пн. ш. 37°48′54″ сх. д. / 48.01806° пн. ш. 37.81500° сх. д. / 48.01806; 37.81500Координати: 48°01′05″ пн. ш. 37°48′54″ сх. д. / 48.01806° пн. ш. 37.81500° сх. д. / 48.01806; 37.81500
Розташування пр-т Миру, 14-a, Донецьк
Україна Україна
Країна  Україна
Статус в експлуатації
Початок будівництва Корпус № 2 — 2008
Завершено Корпус № 1 — 2002
Корпус № 2 — 2011
Використання Готель
Ресторан
Висота
Дах Корпус № 2 — 84 м[1]
Технічні деталі
Кількість поверхів Корпус № 1 — 11
Корпус № 2 — 23
Кількість квартир/номерів Корпус № 2 — 115
Інше
Забудовник БК «VIRA»
Сайт victoria.ua
Сторінка на SkyscraperPage 84165
Мапа

CMNS: Вікторія у Вікісховищі

Готельний комплекс «Вікторія» — висотний готельний комплекс в Донецьку, територія якого межує зі стадіоном Донбас Арени. Збудований 2011 року.

Включає 23-поверховий та 11-поверховий корпуси, в яких знаходиться: чотиризірковий готель, ресторани, декілька кафе, парк та інше.

Характеристики[ред. | ред. код]

Комплекс має потужну інфраструкутру: готель, тенісний і фітнес-клуб, аквазона, SPA-центр, комплекс лазень і саун, салон краси, ресторан, мережа барів і кафе, нічний клуб, ігрова зона (боулінг, більярд), організація бізнес заходів і бенкетів.[2]

Власник готелю Народний депутат України Гуменюк Ігор Миколайович[3]

Використання поверхів[ред. | ред. код]

Корпус № 1[ред. | ред. код]

  • 1—9 поверхи — готельні апартаменти
  • 10—11 — технічні поверхи.

Корпус № 2[ред. | ред. код]

  • 1 поверх — SPA-центр.
  • 2—16 поверхи — готельні апартаменти («бізнес» — 90 номерів; «дублекс» — 15(30) номерів)
  • 17—18 поверхи — готельні апартаменти («бізнес» — 4 номери; «люкс» — 6 номерів)
  • 19—23 — технічні поверхи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Готельний комплекс «Вікторія» на skyscraperpage. Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 2 грудня 2010.
  2. ГОСТИНИЦА «ВИКТОРИЯ»/ ВТОРАЯ ОЧЕРЕДЬ. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 2 грудня 2010.
  3. Досьє журналу «Фокус». Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.

Джерела[ред. | ред. код]