Григоренко Анатолій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Григоренко Анатолій Григорович
Народився 18 червня 1936(1936-06-18)
Полтава, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Помер 19 листопада 1999(1999-11-19) (63 роки)
Полтава, Україна
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність геодезист
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузь геодезія
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання Професор
Науковий ступінь доктор технічних наук

Григоренко Анатолій Григорович (*18 червня 1936 року — †19 листопада 1999 року) — український геодезист, доктор технічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 червня 1936 року в Полтаві. Закінчив у 1960 році шахтобудівельний факультет Харківського гірничого інституту. У 19611963 роках працював топографом Полтавської геофізичної експедиції, науковим співробітником Полтавської гравіметричної обсерваторії АН СРСР.

Кандидатська дисертація «Фізико-геодезичні методи спостереження за рухами земної поверхні» захищена у 1965 році. У 19661969 роках навчався на механіко-математичному факультеті Дніпропетровського університету. У 19661969 роках асистент у Київському інженерно-будівельному інституті, доцент Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. У 19691971 роках старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій Держбуду СРСР, начальник маркшейдерсько-картографічного відділу об'єднання «Укрнафта». У Київському університеті у 19711995 роках працював старшим, провідним та головним науковим співробітником науково-дослідної частини. З 1989 року доктор технічних наук, з 1990 професор. У 19911995 роках завідувач кафедри геодезії та картографії. Активно працював в комісії з експертизи споруд Києво-Печерської лаври.

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

Сфера наукових досліджень: інженерна геодезія та картографія, зокрема дослідження геодинамічних процесів, математична обробка результатів геодезичних вимірювань. Автор близько 60 наукових і науково-методичних праць, 6 монографій, 5 підручників, навчальних посібників. Підготував 1 кандидата наук. Основні праці:

  1. (рос.) Геодезическое обслуживание строительно-монтажных работ. — М., 1973 (в співавторстві).
  2. (рос.) Статистические методы при разведке недр. — М., 1974.
  3. (рос.) Математическая обработка геодезических измерений. — М., 1978.
  4. (рос.) Инженерная геодезия. — М., 1988 (в співавторстві).
  5. (рос.) Измерения смещений оползней. — М., 1988.

Література[ред. | ред. код]

  1. Географи Київського Університету: Довідник / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Гуцал В. О. та інші. — К., 2003.
  2. Персоналії // Картографія та вища школа: Збірка наукових праць. — К., 2006. Вип. 11.
  3. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К., 2008.