Гірнича емблема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молоток та кайло

Гірнича емблема - загальноприйнятий символ гірничої справи. Молоток та кайло були в історичному видобутку найважливішими знаряддями праці шахтаря.

Інструменти[ред. | ред. код]

Згідно з видобувною термінологією, включає молоток і кирка є важливими інструментами шахтаря.

  • Молоток - перкуторний молоток з квадратним перерізом та дерев’яною ручкою.
  • Кайло -клиноподібний або долотоподібний інструмент довжиною близько 15 см і шириною 2 см. Кінчик називається селом, обличчя - доріжкою. У праски є посередині вушко, в яке вставляється ручка. Ручка не щільно заклинена в око, а лише відносно вільно вставлений і виступає - як це видно на символі - над загостреним залізом. Таким чином, його можна легко відокремити від ручки і не тільки глибше проникнути в щілину, але і прикріпити нову ручку. Це було необхідно кілька разів під час робочої зміни, оскільки загострене кайло швидко тупилася. Тому шахтар завжди брав із собою на роботу кілька кайл, які після заготівлі в кузні шахтаря знову заточували. Залізний пояс, який раніше був фактично шкіряним, використовувався для транспортування пізніше, приблизно на початку XVII століття, але був розроблений як два плоских шматка заліза з опорним гніздом.[1]

Інші інструменти також використовувались для роботи в районі видобутку корисних копалин, наприклад. Клинові зубила, що використовуються для вибивання м’якшої руди або кварцу. В англійській мові слово кирка (забрати), більш точно відповідає роботі двостороннього вибору (два крила заліза). В інших варіантах зображень використовують перфоратор. Яка форма використовується, залежить від місцевого гірського масиву.

Молотки та кайла раніше використовувались у видобутку корисних копалин. Протягом століть ця ручна робота була єдиною постійною технікою створення тунелів, штреків та стовбурів крізь тверду скелю. Лише в XVII-ХІХ столітті на зміну цьому ремеслу прийшли буропідривні роботи.

Символ[ред. | ред. код]

З першої половини XVI століття з'явився шахтарський знак у вигляді двох знарядь у вигляді Андріївського хреста розташовані таким чином, як це знадобилося б шахтареві після роботи: молота ліворуч і кирки праворуч.

При такому розташуванні інструменти можна легко дістати, а ручка киянки знаходиться праворуч правші. Перетин решіток полегшує пошук пари інструментів, торкаючись їх - навіть у темряві; на гербах показано непослідовно, хто з двох знаходиться зверху.

У Німеччині конструкція зазначена у DIN 21800: 1989-06 у вигляді розмірних таблиць.

В Unicode присутній символ ⚒ U + 2692 HAMMER AND PICK (блок Unicode Різні символи). Однак цей міжнародно чинний символ не відповідає встановленій формі.

Використання[ред. | ред. код]

Як символ[ред. | ред. код]

Сьогодні знак можна знайти в таких значеннях:

  • він може означати роботу в цілому і таким чином вказувати "в експлуатації";
  • у деяких країнах він символізує дію дорожніх знаків у робочі дні;
  • у навчальних посібниках та інших розкладах він означає, що транспортний засіб курсує лише у робочі дні, що в Німеччині, після введення п’ятиденного робочого тижня, продовжували розуміти як з понеділка по суботу, а в інших країнах, наприклад, Чехії, з понеділка по п’ятницю;
  • на картах шахтні райони, зокрема шахти або шахти відкритого типу, символізуються цим символом, тоді як «не використовувані» міни символізуються, коли стоять догори ногами;
  • знак також використовується для характеристики людини як члена гірничодобувної галузі в найширшому розумінні, наприклад (з перевернутим знаком) у некрологах.

Як герб[ред. | ред. код]

Молотки та кайла також демонструють гірські традиції регіону чи міста на багатьох гербах. Це негеральдична фігура в геральдиці. Колір часто чорний, або геральдичний метал - золото та срібло.

Література[ред. | ред. код]

  • Mit Schlegel und Eisen. Verlag für die Frau. 1996. с. 96. ISBN 3-7304-0454-7.
  • Das kleine Bergbaulexikon (вид. Dritte). Glückauf GmbH. 1981. с. 179. ISBN 3-7739-0248-4.
  • Unterhaltsame Wappenkunde. Neues Leben Berlin. 1981. с. 40.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Deutsches Bergwörterbuch mit Belegen. Wilhelm Gottlieb Korn. 1871. с. 147. Архів [Digitalisat оригіналу] за 17 вересня 2016. Процитовано 15 травня 2021.