Давач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Давач приладу для вимірювання швидкості руху повітря
Давач руху
Давач витрати — витратомір Коріоліса

Дава́ч (у багатьох джерелах — да́тчик, се́нсор) (рос.датчик, англ. sensing element, detector, transducer sensor; нім. Meßgeber m, Geber m, Fühler m) — вимірювальний пристрій у вигляді конструктивної сукупності одного або декількох вимірювальних перетворювачів величини, що вимірюється і контролюється, у вихідний сигнал для дистанційної передачі та використання в системах керування і має нормовані метрологічні характеристики.

Наприклад, в гірничій справі широко застосовуються датчики зольності, вологості, сірчистості, рівня матеріалу (наприклад, у бункерах), кінцеві датчики (наприклад, на конвеєрах) тощо.

Давач чи датчик[ред.ред. код]

У більшості сучасних словників української мови термін «давач» подається як єдиний можливий відповідник російського терміну «рос. датчик». У тому числі й у академічному російсько-українському словнику. [1] У виданій 1973 році українською мовою «Енциклопедії кібернетики», також вживається тільки термін «давач».[2] Слово «датчик» увійшло в українську як калька з російської і деякі сучасні словники фіксують обидва терміни «давач» та «датчик», хоч подають останній як менш рекомендований. [3]

Загальні відомості[ред.ред. код]

Датчики є елементом технічних систем, призначених для вимірювання, сигналізації, регулювання, управління приладами і процесами. Датчики перетворюють величину, яка контролюється (тиск, температура, витрата, концентрація, частота, швидкість, переміщення, електрична напруга, електричний струм і т.д.) в сигнал (електричний, оптичний, пневматичний), зручний для вимірювання, передачі, перетворення, зберігання і реєстрації інформації про стан об'єкта вимірювання.

Історично і логічно датчики пов'язані з технікою вимірювання та вимірювальними приладами, наприклад: термометри, витратоміри, прилади для вимірювання тиску і т.д.; узагальнювальний термін «давач (датчик)» закріпився у зв'язку з розвитком автоматичних систем керування, як елемент узагальненої логічної концепції «давач — система керуваннявиконавчий пристрійОб'єкт керування». Спеціальний випадок представляє використання датчиків в автоматичних системах реєстрації параметрів, наприклад, в системах наукових досліджень.

Визначення поняття «давач»[ред.ред. код]

Під терміном «давач» (датчик) у технічному застосуванні можуть матись на увазі наступні визначення:

  • первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент або сенсор) — вимірювальний перетворювач, який першим взаємодіє з об'єктом вимірювання[4] і видає сигнал вимірювальної інформації, придатний для технічного використання, зазвичай електричний, хоча буває і інший (наприклад, пневматичний сигнал). Наприклад: тензорезистор, фотодіод, сильфон та ін.;
  • завершений виріб на основі згаданого вище елементу, що додатково включає, залежно від потреби, засоби: підсилення сигналу, лінеаризації, калібрування, аналого-цифрового перетворення та інтерфейсу для інтегрування у системи керування. У цьому випадку чутливий елемент давача сам по собі може називатись сенсором. Наприклад: світлочутлива матриця, датчик тиску та ін.;
  • частина вимірювальної системи або системи керування у вигляді закінченої конструктивної сукупності первинних вимірювальних перетворювачів, що містить один або декілька вторинних вимірювальних перетворювачів сигналу, котра розташована в зоні дії факторів впливу об'єкту і котра сприймає стандартно закодовану інформацію від цього об'єкта. Наприклад: витратомір Коріоліса, тензометр та ін .

Функції давачів[ред.ред. код]

Останнім часом стосовно давачів застосовуються терміни: «багатофункційний давач» чи «інтелектуальний давач», що відбиває тенденції розвитку сучасних давачів. Під цими термінами крім функцій первинного вимірювального перетворення, маються на увазі додаткові можливості вимірювання декількох фізичних величин та використання вбудованих аналого-цифрових перетворювачів з мікроконтролерами, що суттєво розширює функціональний діапазон давачів, а саме:

  • попередня обробка сигналів (лінеаризація, фільтрування, корекція похибок);
  • самодіагностування;
  • дистанційне конфігурування (діапазону вимірювань, одиниць вимірювань, узгодження частотних характеристик);
  • окремі елементи керування;
  • передавання інформації з використанням протоколів промислових мереж Profibus чи Foundation Fieldbus.

Класифікація давачів[ред.ред. код]

За принципом перетворення енергії[ред.ред. код]

За принципом перетворення енергії розрізняють активні і пасивні давачі, що відрізняються способами формування сигналу і схемами підключення:

  • активні (генераторні) — давачі, у яких здійснюється перетворення видів енергії від входу до виходу;
  • пасивні (параметричні) — давачі, у яких вхідна енергія змінює параметри визначених елементів первинних вимірювальних перетворювачів.

За видом вхідної фізичної величини[ред.ред. код]

За вхідними фізичними величинами, що підлягають перетворенню давачі бувають:

  • електричні та магнітні;
  • теплових величин;
  • механічних величин;
  • оптичних параметрів;
  • форми та розмірів;
  • акустичних величин;
  • концентрації та складу;
  • іонізаційного випромінення.

За використаними фізико-хімічними ефектами[ред.ред. код]

За фізико-хімічними ефектами, що лежать в основі роботи вимірювальних перетворювачів, розрізняють давачі:

  • резистивні;
  • ємнісні (електростатичні);
  • індуктивні та електромагнітні;
  • електричного заряду, напруги або струму;
  • зміни геометричних розмірів, маси або положення;
  • оптичних ефектів;
  • біохімічні.

За характером вихідного сигналу[ред.ред. код]

За видом вихідного сигналу давачі бувають:

  • дискретні;
  • аналогові;
  • цифрові;
  • імпульсні.

За видом вихідного сигналу[ред.ред. код]

За фізичною природою вихідного сигналу давачі бувають:

  • з електричним вихідним сигналом (найпоширеніші);
  • пневматичним вихідним сигналом;
  • оптичним вихідним сигналом (перспективні);

та ін.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Російсько-український словник: 160 000 слів / Уклад.: І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін.; За ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Жайворонка. — К.: Абрис, 2003. — 1404 с.
  2. Енциклопедія кібернетики: У 2-х томах. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1973. — Т. 1. — 584 с.; Т. 2. — 574 с.
  3. Гінзбург М. Д. Давач чи датчик, як правильно? Скорочений варіант консультації надруковано на шпальтах журналів:
    Термінологія. Як правильно українською: давач чи датчик? // Електроінформ, 2003. — № 4. — С. 39. -. 40.
    Як правильно, Що таке давач? // Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, 2004. — № 1. — С. 81 — 84.
    Метрологічна термінологія. Давач чи датчик? // Метрологія та прилади, 2008. — № 2. — С. 59. -. 64.
  4. ДСТУ 2681-94 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення

Література[ред.ред. код]