Дача на Максименка, 9
| Дача на Максименка, 9 | |
|---|---|
|
| |
| 50°31′52″ пн. ш. 30°21′35″ сх. д. / 50.53114166669444529° пн. ш. 30.35984722224999999° сх. д.Координати: 50°31′52″ пн. ш. 30°21′35″ сх. д. / 50.53114166669444529° пн. ш. 30.35984722224999999° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Пуща-Водиця |
| Тип | дача |
| Стиль | еклектика (архітектура) |
  Дача на Максименка, 9 Дача на Максименка, 9 (Київ) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Да́ча на Макси́менка, 9 — колишній дачний будинок, розташований у кварталі між вулицями Федора Максименка, 3-ю і 4-ю лініями, що у Пущі-Водиці (Київ).
За визначенням дослідників, дача 1905 року — цінна пам'ятка цегляної дачної забудови початку ХХ сторіччя. Дачна споруда перебуває в занедбаному стані.
Наказом Міністерства культури України № 869 від 15 жовтня 2014 року будівля 1905 року поставлена на облік пам'яток архітектури (охоронний номер № 959-Кв)[1].
До комплексу входив також будинок 1910 року, який був одним із найяскравіших зразків пуща-водицької дерев'яної дачної забудови початку ХХ сторіччя. Однак 2012 року пам'ятку знищила пожежа[2][3].
Історія[ред. | ред. код]
1895 року територію Пуща-Водицького лісу передали під забудову дачного селища. Усім охочим надали дозвіл орендувати садиби за умови зведення дачного будинку впродовж двох років. Забудова в Пущі-Водиці пожвавилася 1897 року, коли почали активно розбудовувати Святошинські дачі.
Лісовий ландшафт, озера і відносно м'який клімат сприяли перетворенню Пущі-Водиці на кліматичний курорт[4].
1905 року на території садиби № 127, за тодішньою нумерацією, І. Міцкун збудував собі дачу. Дачний будинок 1910 року за однією версією належав І. Шефтелю, за іншою — М. Козловській, а з 1914 року — К. Пелешенку[5].
1922 року радянська влада націоналізувала садибу.
За радянських часів будівлі належали санаторію «Труд». У будинку 1905 року розміщувалась адміністрація санаторію, а в будинку 1910 року — бібліотека[5][3].
У грудні 2012 року будинок 1910 року згорів[6].
Архітектура[ред. | ред. код]
Дача 1905 року[ред. | ред. код]
Дачний будинок 1905 року розташований у північно-східному наріжжі санаторію серед листяних дерев[2].
Будинок вирішений у формі еклектизму.
Одноповерховий цегляний будинок поставлений на цегляний цоколь. Ззовні шальований дошками. Має бляшану покрівлю, балкові перекриття і дощану підлогу.
Фасад асиметричний. Акцентом виступає наріжна вежа, увінчана високою шатровою банею. Парадний вхід розташований на чоловому фасаді, ще один вхід — на тильному. Відкриті веранди накриті дахами, які спираються на різьблені дерев'яні стовпи. Пізніше з північного боку прибудували ще одну веранду[2].
Площини стін членовані прямокутними віконними прорізами, облямованими різьбленими лиштвами, надвіконними гуртами та наріжними лізенами. Здвоєнні вікна прикрашені складним різьбленим сандриком.
Типовими проєктами дач у Пущі-Водиці передбачалось оздоблення будинків витонченими різьбленими арками й фільонками веранд, а також ажурними підзорами уздовж даху[2].
- Дача 1905 року
-
Фасад -
Веранда -
Південно-східний бік
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Дача 1910 року (втрачена)[ред. | ред. код]
.jpg)
Дачний будинок 1910 року розташовувався у північно-західному наріжжі санаторію.
Потрактований у формах історизму з елементами неоренесансу[7].
Одноповерховий дерев'яний будинок був поставлений на високий цегляний цоколь. Стіни складені з бруса. Ззовні будівля була шальована дошками. Дача мала вальмовий дах на дерев'яних кроквах, бляшану покрівлю, дерев'яні перекриття і перегородки, балкові перекриття і дощану підлогу.
Композиція — симетрична. Віссю виступав центральний ризаліт, до якого прилягали відкриті веранди на різьблених стовпах. Веранди були увінчані високими вежами з критими лускуватим покриттям шатровими банями[7].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дача 1905 року на Максименка, 9, 2003, с. 1032.
- ↑ а б в г Дача 1905 року на Максименка, 9, 2003, с. 1031.
- ↑ а б Дача 1910 року на Максименка, 9, 2003, с. 1932.
- ↑ Пуща-Водиця (дачне селище), 2003, с. 1023.
- ↑ а б Дача 1905 року на Максименка, 9, 2003, с. 1030.
- ↑ В Пуща-Водице сгорела столетняя дача: очередная «случайность»?. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ а б Дача 1910 року на Максименка, 9, 2003, с. 1032.
Джерела[ред. | ред. код]
- Горбик В'ячеслав, Тищенко Олександр. Пуща-Водиця (дачне селище) // Звід пам'яток історії та культури України. Київ. Кн. 1, ч. 2. М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — С. 1023—1025. — ISBN 966-95478-2-2.
- Тищенко Олександр. Дача 1905 року на Максименка, 9 // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 2. М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — С. 1030—1032.
- Тищенко Олександр. Дача 1910 року на Максименка, 9 // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 2. М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — С. 1032.
| ||||||||||||||||||||
