Дача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Myshkin-Villa of Shukhov Tower Foundation 2.jpg

Да́ча — будинок, що розташований, за межами населеного пункту на озелененій ділянці або курортній зоні і призначений для використання протягом року з метою відпочинку та проживання.

Дача, як правило, не використовується його власниками для постійного проживання. У країнах колишнього СРСР дачами називають як найпростіші фанерні споруди без жодних зручностей на чотирьох сотках землі, так і багатокімнатні кам'яні будинки на ділянках в гектар і більше.

У сучасній Росії, Федеральне агентство з нерухомості Росії, продовжує володіти численними маєтками («держдачами») по всій країні, які здаються в оренду для урядовців, часто на неринкових умовах.

Етимологія[ред.ред. код]

«Дачами» (від «давати», «щось дане») називалися земельні наділи, що виділяв царський уряд Росії поселенцям в Новоросії. Наприклад, найстаріші німецькі села-колонії Роздільнянського району засновані в 1773-1798 рр..

Джерела[ред.ред. код]

  • Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.
  • Л. С. Паламарчук. Словник української мови, с. 612 // Українська мова: енциклопедія. — К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004.