Еклектизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Еклекти́зм, також екле́ктика (грец. εκλεκτός, «вибраний», від грец. εκλέγω, «обирати») — у найширшому значенні — механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів, які запозичуються з протилежних концепцій.

Ленінська філософія вважала що еклектику використовування й підтасовування з певною тенденційною метою вирваних з контексту фактів, формулювань, цитат тощо.

На противагу, еклектика є однією з типових рис сучасної «буржуазної філософії й суспільствознавства».

Екле́ктизм — напрям в античній філософії 2 ст. до н. е. — 2 ст. до н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденція до нівелювання відмінностей між ученнями і школами.

Екле́ктизм був більш-менш поширений у школах епікурейців, стоїків, академіків, перипатетиків, кініків.