Еклектизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Центральна залізнична станція в Антверпені в еклетичному стилі.
Вільям Дайс,«Нептун вітає Британію, володарку морів», 1847 рік.

Еклекти́зм, також екле́ктика, вибірковість (грец. εκλεκτός, «вибраний»; від грец. εκλέγω, «обирати») — у найширшому значенні — механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів, які запозичуються з протилежних концепцій.

Філософія[ред.ред. код]

Еклектизм — був напрям у давньогрецькій філософії доби еллінізму, в 2 столітті до н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденція до нівелювання відмінностей між ученнями і школами.

Еклектизм був більш-менш поширений у школах епікурейців, стоїків, академіків, перипатетиків, кініків.

Архітектура[ред.ред. код]

В архітектурі та живописі — еклектизм поєднання різнорідних стильових елементів чи довільний вибір стилістичного оформлення для будівель або художніх виробів, які мають якісно інше значення та призначення (використання історичних стилів в архітектурі та художній промисловості 19 століття.).

Представники архітектури еклектики[ред.ред. код]

План Інституту мистецтв, Франкфурт, 1894, еклектика
Теодор Коленбранден, умовний музей мистецтва та античності, 1865 р.


Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]