Джон Лайтон Сінг

Джон Лайтон Сінг
англ. John Lighton Synge
Ім'я при народженні	англ. John Lighton Synge
Народився	23 березня 1897(1897-03-23)[…] Дублін, Сполучене Королівство
Помер	30 березня 1995(1995-03-30)[…] (98 років) Дублін, Ірландія
Країна	Ірландія
Діяльність	математик, фізик, викладач університету, письменник
Alma mater	Триніті-коледж (1919) St. Andrew's Colleged (1915)
Галузь	математика, теоретична фізика, теорія відносності, диференціальна геометрія, механіка і геометрична оптика
Заклад	Торонтський університет Триніті-коледж Торонтський університет Університет штату Огайо Технологічний інститут Карнегі Dublin Institute for Advanced Studiesd
Посада	голова
Аспіранти, докторанти	Вернер Ізраель Chien Wei-zangd Byron Alexander Griffithd Albert John Colemand Vincent G. M. Hartd G. E. Hayd Julian Dermott McCread James Rudsdale Pounderd James J McMahond Takaaki Yukawad G. E. Hayd
Членство	Лондонське королівське товариство Королівське товариство Канади Ірландська королівська академія
Батько	Edward Synged
Мати	Ellen Frances Priced
Брати, сестри	Ada Kathleen Frances Synged Edward Hutchinson Synged Victor Millington Synged
У шлюбі з	Elizabeth Eleanor Mabel Allend
Діти	Кетлін Моравец Margaret Synge Dryerd Isabel Synged
Родичі	Джон Міллінгтон Сінг і Річард Лоуренс Міллінгтон Сінг
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1943) Henry Marshall Tory Medald (1943) член Королівського товариства Канади (1932)

Джон Лайтон Сінг (англ. John Lighton Synge, 23 березня 1897 року, Дублін — 30 березня 1995 року, Дублін) — ірландський математик і фізик.

Життєпис

Народився 1897 року в Дубліні, у протестантській родині і навчався в Андріївському коледжі Дубліна. Вступив у Дублінський Триніті-коледж 1915 року. Виграв конкурс на стипендію в перший рік, хоча зазвичай стипендію давали студентам третього курсу.

Ще студентом він помітив нетривіальні помилки в підручнику математичного аналізу і повідомив про них автора — Віттекера.

1919 року здобув ступінь магістра з математики та експериментальної фізики, також відзначений золотою медаллю за видатні успіхи.

Сінга призначили на посаду лектора в Триніті-коледжі.

Від 1920 до 1925 року Сінг був асистентом професора математики в Торонтському університеті. Там він відвідував лекції Людвіка Зільберштейна з теорії відносності. Це підштовхнуло його до написання замітки «A system of space-time co-ordinates», що вийшла в Nature 1921 року.

Сінг повернувся в дублінський Триніті-коледж 1925 року, де отримав позицію і був призначений на кафедру натурфілософії.

Повернувся в Торонто 1930 року. Був призначений професором прикладної математики і став завідувачем кафедри прикладної математики. 1940 року керував роботою трьох китайських студентів, Го Юнхуая, Цяня Вейчана і Ліня Цзяцяо, які згодом стали провідними фахівцями прикладної математики в Китаї та США.

Частину 1939 року він провів у Принстонському університеті, а 1941 року був запрошеним професором в Університеті Брауна. 1943 року призначено головою математичного факультету Університету штату Огайо. Три роки по тому він став завідувачем кафедри математики в Технологічному інституті Карнегі в Піттсбурзі, де одним з його учнів був Джон Неш. У період між 1944 і 1945 роком короткий час займався математичною балістикою у ВПС США.

Повернувся до Ірландії 1948 року і зайняв посаду старшого професора в школі теоретичної фізики Дублінського інституту перспективних досліджень.

Пішов у відставку 1972 року.

Помер 30 березня 1995 року в Дубліні.

Сім'я

1918 року одружився з Елеонор Мейбл Аллен. Дочки: Маргарет (Пегін), Кетлін і Ізабел народилися в 1921, 1923 і 1930 роках, відповідно.

Дочка Сінга Кетлін Моравец також відома математикиня. Його дядько, Джон Міллінгтон Сінг, був відомим драматургом. Його далекий родич Річард Лоренс Міллінгтон Сінг здобув 1952 року Нобелівську премію з хімії. Старший брат, Едвард Хатчінсон Сінг, також відзначений стипендією в Триніті з математики, і, хоча його досягнення часто опиняються в тіні знаменитішого брата, він відомий новаторськими роботами в галузі оптики, особливо в ближньопільній оптичній мікроскопії.

Внесок у науку

• Лема Сінга
• Вплинув на відкриття метрики Шварцшильда.

Визнання

• Член Лондонського королівського товариства у 1943 році.
• Член Королівського товариства Канади.
• Член Ірландської Королівської академії.
• Президент Ірландської Королівської академії від 1961 до 1964 року.
• Перший лауреат Медалі Торі Королівського товариства Канади.
• Медаль Бойля Королівського товариства Дубліна 1972 року.
• Премія Сінга, заснованаКоролівським товариством Канади 1986 року.

Вибрані публікації

• Principal Directions in a Riemann Surface // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America : journal. — 1922. — Vol. 8, no. 7 (30 April). — P. 198—203. — Bibcode:1922PNAS....8..198S. — DOI:10.1073/pnas.8.7.198. — PMID 16586876 .
• Principal Directions in the Einstein Solar Field // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America : journal. — 1922. — Vol. 8, no. 7 (30 April). — P. 204—207. — Bibcode:1922PNAS....8..204S. — DOI:10.1073/pnas.8.7.204. — PMID 16586877 .
• A generalisation of the Riemannian line-element // Trans. Amer. Math. Soc.. — 1925. — Vol. 27, no. 1 (30 April). — P. 61—67. — DOI:10.1090/s0002-9947-1925-1501298-7.
• The apsides of general dynamical systems // Trans. Amer. Math. Soc.. — 1932. — Vol. 34, no. 3 (30 April). — P. 481—522. — DOI:10.1090/s0002-9947-1932-1501649-7.
• On the Expansion or Contraction of a Symmetrical Cloud under the Influence of Gravity // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America : journal. — 1934. — Vol. 20, no. 12 (30 April). — P. 635—640. — Bibcode:1934PNAS...20..635S. — DOI:10.1073/pnas.20.12.635. — PMID 16587921 .
• Geometrical optics — an introduction to Hamilton's method. Cambridge 1937.
• The absolute optical instrument // Trans. Amer. Math. Soc.. — 1938. — Vol. 44, no. 1 (30 April). — P. 32—46. — DOI:10.1090/s0002-9947-1938-1501960-5.
• with Byron Griffith: Principles of Mechanics. McGraw Hill 1942, 3rd edn. 1959.
• The hypercircle in mathematical physics — a method for the solution of boundary value problems. Cambridge 1957.
• Classical dynamics. In: Siegfried Flügge (ed.): Handbuch der Physik — Prinzipien der klassischen Dynamik und Feldtheorie. 1960.
• Relativity — the General Theory. North Holland 1960.
• General Relativity. In: DeWitt (ed.): Relativity, Groups and Topology. Les Houches Lectures 1963.
• with Alfred Schild: Tensor Calculus. University of Toronto Press, 1949, rev. edn. 1956, 1964, corr. printing 1969, 1981; Dover, 1978, 2009.
• Relativity: The Special Theory. North Holland, 1956, 2nd edn. 1965, 1972.
• Talking about relativity. North Holland 1970.

Посилання

• Храмов, Ю. А. Синг, Джон Лайтон // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 245. — 400 с. — 200 000 экз.
• McCartney, Mark; Andrew Whitaker. Physicists of Ireland: Passion and Precision. — Bristol and Philadelphia : Institute of Physics Pub, 2003. — ISBN 0-7503-0866-4.
• Synge, J. L. Science: Sense and Nonsense. — London : Cape, 1951. — ISBN 0-8369-7332-1. (worldcat)
• Synge, J. L. Kandelman's Krim; A Realistic Fantasy. — London : Cape, 1957. (worldcat)
• Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Джон Лайтон Сінг в архіві MacTutor (англ.)