Джузеппе Рекко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джузеппе Рекко
Giuseppe Recco
Ім'я при народженні Джузеппе Рекко
Дата народження 1634
Місце народження Неаполь
Дата смерті 29 травня 1695(1695-05-29)
Місце смерті Аліканте,Іспанія
Національність італієць
Жанр натюрморти
Навчання Паоло Порпора
Напрямок караваджизм
Вплив Караваджо
Твори натюрморти

Джузеппе Рекко (італ. Giuseppe Recco 1634, Неаполь — 1695, Аліканте, Іспанія) — італійський художник Неаполітанської школи живопису, що малював натюрморти.

Маловідома біографія[ред.ред. код]

Народився в Неаполі. Походить з родини художників, де малювали натюрморти батько (Джакомо Рекко) і дядя Джузеппе — Джованні Баттіста Рекко. Вважається, що первісні художні навички отримав у батька і неаполітанського художника Паоло Порпора. Зафіксовано перебування Джузеппе Рекко в Мілані у 1654 році. Це дало привід дослідникам припустити навчання Джузеппе у ломбардського художника Еварісто Баскеніса, відомого створенням натюрмортів з музичними інструментами.

Джузеппе отримав замовлення від короля Іспанії на роботи в Мадриді. Жив і працював в Іспанії, помер в Аліканте.

Натюрморт «П'ять почуттів»[ред.ред. код]

П'ять почуттів. Приватна збірка.

В мистецтві Неаполя своє місце займали картини на теми п'яти почуттів людини — слуху, зору, смаку, нюху, дотику. Відомі картини Хосе де Рібера на цю ж тематику. Дотик у Рібери уособлював сліпий скульптор, нюх — селянин з часником, слух — веселе дівчисько з тамбурином. Для кожного з почуттів була окрема картина.

Джузеппе Рекко, майстер натюрмортів, вирішив цю проблему, як справжній послідовник лаконізму, в одній картині. На невеличкому столі він розклав декілька предметів, що і уособлювали п'ять почуттів людини: лютня -слух, зошит з нотами — зір, блюдо з іжею — смак, підзорна труба і окуляри — ще одне нагатування про зір, квіти — нюх. Для дотику залишилась невелика скринька.

Джузеппе Рекко взагалі майстер цікавих, іноді унікальних, натюрмортів, що перетинали вузькі межі зображення нерухомих предметів.

Твори в музеях світу[ред.ред. код]

Дж. Рекко, натюрморт з рибою.

Джерела[ред.ред. код]

  • Mina Gregori, Galerie Florencji: Uffizi i Pitti. Arcydzieła malarstwa, Warszawa: Arkady, 2003. ISBN 83-213-4269-3.
  • ГМИИ, «Каталог картинной галереи», М, «Изобразительное искусство», 1986, с. 147-148

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]