Дзвінкова криниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Дзвінкова криниця»
50°37′30″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д. / 50.625000000028° пн. ш. 30.45667000002777769° сх. д. / 50.625000000028; 30.45667000002777769Координати: 50°37′30″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д. / 50.625000000028° пн. ш. 30.45667000002777769° сх. д. / 50.625000000028; 30.45667000002777769
Країна  Україна
Розташування Україна,
Київська область,
Вишгородський район
Найближче місто Київ
Площа 82,1 га
Засновано 1984 р.
Оператор Старопетрівське лісництво
Дзвінкова криниця. Карта розташування: Київська область
Дзвінкова криниця
Дзвінкова криниця (Київська область)
Мапа

CMNS: Дзвінкова криниця у Вікісховищі

«Дзвінкова криниця» — стародавнє джерело, розташоване поблизу колишнього Києво-Межигірського монастиря — основного монастиря Запорозького козацтва, гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Опис[ред. | ред. код]

Гідрологічна пам’ятка розташовується на території Старопетрівського лісництва ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» – квартал 163 виділ 12, в адміністративних межах Новопетрівської сільської ради Вишгородського району та займає площу 2,5 га.

Об’єкт оголошено рішенням тринадцятої сесії Київської обласної ради двадцять третього скликання від 5 жовтня 2000 року № 231-12 ХХІІІ.

Історія та сьогодення[ред. | ред. код]

Нині — у Межигірському урочищі, в селі Нові Петрівці, що неподалік (за 8 км) від Києва (Вишгородський район Київська область). За легендою, ченці Києво-Межигірського монастиря, пізніше підірваного більшовиками, на місці джерела побудували каплицю із встановленими дзвіночками — коли вода сильним струменем вдаряла по них, то лунав мелодійний дзвін, звідки й пішла назва криниці.

У 1934 році Києво-Межигірський Преображенський монастир був сфотографований і підірваний за рішенням політбюро КПРС. Зберегти удалося лише джерело «Дзвінкову криницю», що славиться смаком, і цілющими властивостями води.

У 1998 р. до 155-річчя перебування Т. Г. Шевченка у Межигір'ї «Дзвінкова криниця» відреставрована громадою села Нові Петрівці. Сама територія Межигірського монастиря наразі недоступна пересічному громадянинові через розташування на ній урядового маєтку. Однак джерело «Дзвінкова криниця» відвідують нині тисячі туристів.

Дзвінкова криниця в мистецтві[ред. | ред. код]

Тарас Шевченко згадував «Дзвінкову криницю» у поемі «Чернець» та зображав на своїх малюнках.

:«…:Іде чернець дзвонковую
У яр воду пити
Та згадує, як то тяжко
Було жити в світі…»[1]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]