Драгоманівка (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Драгоманівка
Сільський краєвид
Сільський краєвид
Сільський краєвид
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Купчинецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040270050084962
Облікова картка Драгоманівка 
Основні дані
Населення 58
Територія 0.063 км²
Густота населення 920.63 осіб/км²
Поштовий індекс 47662
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°25′27″ пн. ш. 25°24′07″ сх. д. / 49.42417° пн. ш. 25.40194° сх. д. / 49.42417; 25.40194Координати: 49°25′27″ пн. ш. 25°24′07″ сх. д. / 49.42417° пн. ш. 25.40194° сх. д. / 49.42417; 25.40194
Водойми Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 47662, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Купчинці, вул. І.Франка, 45
Карта
Драгоманівка. Карта розташування: Україна
Драгоманівка
Драгоманівка
Драгоманівка. Карта розташування: Тернопільська область
Драгоманівка
Драгоманівка
Мапа
Мапа

CMNS: Драгоманівка у Вікісховищі

Драгома́нівка — село в Україні, у Купчинецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району. Підпорядковане Купчинецькій сільраді (до 2018).

До села приєднано хутір Підліс. Населення — 58 осіб (2001).

Назва[ред. | ред. код]

У 1890 роках Стефан Гарматій, один із найзаможніших господарів, захотів, щоб хутір назвати Гарматіївкою, але поет і відомий культурно-громадський діяч Павло Думка, (поселився в 1895 році) та видатний український поет Іван Франко порадили жителям назвати поселення Драгоманівкою на честь великого українського вченого та літератора, видатного громадського діяча Михайла Драгоманова. Ця назва остаточна утвердилась після Першої світової війни[1].

Історія[ред. | ред. код]

Почали заселяти 1876 як хутір Микицівка (Микитівка), одним з перших був Петро Білий.

Діяло товариство «Просвіта».

Від 2018 року ввійшло в склад Купчинецької сільської громади.

Населення[ред. | ред. код]

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Петро Мороз - український художник
  • Нестор Білий - український меценат
  • Уляна Качунь - учасниця національно-визвольних змагань, вишивальниця ,
  • Мирослав Коваль - літератор ,
  • Богдан Федуник - український науковець, педагог.
  • Іван Думка (1938-2020) - український громадський діяч у Владивостоці (Зелений Клин), онук поета Павла Думки

Проживали[ред. | ред. код]

  • Павло Думка український громадський діяч, поет ,
  • Микола Коваль - самодіяльний актор, режисер ,
  • Олександр Кравець - диригент ,
  • Йосип Мороз - самодіяльний диригент, режисер, музикант і актор .
  • Ярослав Олійник - ветеран Другої світової війни . Був поранений.
  • Богдан Водарський - ветеран Другої світової війни . Брав участь в боях на території Німеччині. Після падіння Берліна , до 1946 року воював у Маньчжурії.
  • Дарія Водарська (Гарматій) - громадська діячка.

Перебували[ред. | ред. код]

  • Юрій Горліс-Горський, український військовий та громадський діяч, письменник
  • Дмитро Стецько - український художник ,
  • Іван Франко - український письменник, поет, публіцист, науковець, політик, громадський діяч ,
  • Григорій Цимбала - художник, актор, педагог.

Загинули в бою із загоном МДБ діячі ОУН і УПА[ред. | ред. код]

  • Ярослав Бабій (псевдо «Шах», 30 червня 1947),
  • Мирослав Вовк (псевдо «Єфрем», «Корнило», 29 червня 1947).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Видано книжку Володимира Хоми «Герої Визвольних змагань на Драгоманівці» (1999).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Оксана Цвик (17 лютого 2022). На Тернопільщині є село, назву якому дав Іван Франко. Суспільне Новини.

Джерела[ред. | ред. код]