Дуб червоний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дуб червоний
Quercus rubra 1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Рід: Дуб (Quercus)
Вид: Дуб червоний
Біноміальна назва
Quercus rubra
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Quercus rubra
ITIS logo.jpg ITIS: 19408
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3512
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Quercus rubra

Дуб червоний (Quercus rubra) , синонім дуб північний (Quercus borealis) — дерево родини букових (до 30-35 м заввишки) з густою, широкояйцевидною кроною, міцними гілками і товстим прямим стовбуром.

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Гілочка дуба червоного з жолудями
Дерево в осінніх кольорах

Кора сіра, тонка, гладка. Молоді пагони голі, червоно-бурі, гладкі. Листки глибоковиємчасті, тонкі, блискучі, до 15-20 см, із 3-5 загостреними лопастями з кожної сторони листа, при розпусканні червонуваті, влітку темно-зелені, світліші знизу, восени, перед опаданням, у молодих дерев — червонуваті, у старих — буровато-коричневі. Квітки одностатеві. Рослина однодомна. Цвіте одночасно з розпускання листя, в кінці травня — на початку червня.

Жолуді кулястої форми, до 2 см, червоно-коричневі, знизу обрубані, на відміну від дуба звичайного достигають восени наступного після цвітіння року. Плодоносить стабільно та достатньо з 15-20 років. В молодому віці росте швидше європейських дубів.

Поширення та екологічна приуроченість[ред.ред. код]

Росте в лісах, на берегах річок, де немає застою води в ґрунті, на північ від 35 паралелі Північноамериканського материка, включно до Канади. Звичайне дерево широколистяних та змішаних лісів. Надає перевагу захищеним долинам та невисоким пагорбам, також росте на південних та східних схилах від дна долини середніх ярусів гір та плато.

Морозостійкий, світлолюбний, легко переносить бокове затінення, але потребує повного освітлення верхівки крони. Вітростійкий, не вибагливий до родючості ґрунту, витримує кислі ґрунти, але не переносить вапнякових та мокрих ґрунтів.

Стійкий до шкідників та хвороб, у тому числі й до борошнистої роси. Має великі фітонцидні властивості.

До Європи був завезений в XVII столітті. Кора дуба містить багато таніну. Завдяки великій декоративності, стійкості до агресивного навколишнього середовища, заслуговує найширшого використання в зеленому будівництві, для створення одиничних та групових насаджень, алей, масивів, обсадження доріг та вулиць.

За своїми декоративними та механічними властивостями деревина дуба червоного поціновується в деревообробній промисловості. За механічними властивостями значно поступається деревині дуба звичайного, у своєму складі має менше танінів, тому поступається стійкістю вітчизняному виду в сирих умовах використання.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]