Діонісій Петавіус
| Діонісій Петавіус | |
|---|---|
| фр. Denis Pétau | |
 | |
| Основні відомості | |
| Народження |
21 серпня 1583 Орлеан |
| Країна: | Королівство Франція |
| Альма-матер: | Ліцей Людовика Великого, Паризький університет |
| Заклад: | Королівський колеж Генріха Великого[d][1], Jesuit College of Reimsd[1], Буржський університетd і ліцей Людовика Великого |
| Конфесія: | католицтво |
| Смерть: | 11 грудня 1652 (69 років) |
| Париж | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | історик |
| Основні інтереси: | теологія |
| Звання: | професор |
| Ступінь: | магістр мистецтв[d] |
| Титул: | монах, кардинал |
| Попередники: | Nicolas Ysambertd[2] |
 Діонісій Петавіус у Вікісховищі | |
Діони́сій Пета́виус, Дені Пето́ Пета́вій (фр. Denis Pétau, лат. Dionisius Petavius); 21 серпня 1583, Орлеан, Франція — 11 грудня 1652, Париж, Франція) — кардинал, французький католицький богослов і історик, письменник і поет, учений-єзуїт, один з основоположників сучасної хронології.
Життєпис[ред. | ред. код]
Петавіус народився в Орлеані, в 19 років став професором філософії університету Буржа, і пізніше — каноніком Орлеанського собору. У 1605 вступив в чернечий орден єзуїтів. У 1621 став професором позитивної теології в Парижі, 1639 — став кардиналом Римо-католицької церкви. Помер 11 грудня 1652 року в своїй келії в Клермонському колежі.
Петавіус відомий своїми численними працями з теології, патристики, філософії, історії та хронології. Один з кратерів Місяця Петавій названий на честь Петавіуса. Він вважався одним з найвидатніших учених свого часу. В області хронології Петавіус продовжив роботу протестантського хронолога Й. Скалігера (якого критикував у притаманному їдко-полемічному стилі) по дослідженню різних календарних систем. У 1627 року видав свою знамениту працю з хронологією «Opus de Doctrina temporum», скорочений виклад якого багато разів перевидавався під назвою «Rationarium temporum» з 1633. Його було переведено англійською та французькою мовами з місцевими доповненнями. У цій праці Діонісій Петавіус активно використовував систему лічби років до умовного року Різдва Христового методом зворотного відліку часу (назад), відому зараз як «роки до Р. Х.» або «до н. е.». Аналогічну систему ще раніше використовував Біда Високоповажний.
Основні праці[ред. | ред. код]
- «Paraphrasis psalmorum omnium nec non canticorum» (1627)
- «Opus de doctrina temporum» (1627)
- «Uranologion» (1630)
- «Rationarium temporum» (1633) (английский перевод)
- «De ecclesiastica hierarchia» (1641)
- «De potestate consecrandi» (1646)
- «De lege et gratia» (1648)
- «De Tridentini concilii interpretatione et S. Augustini doctrina» (1649)
- «De theologicis dogmatibus» (1644–1650)
- «The History of the World or an Account of Time» https://web.archive.org/web/20061208024013/http://hbar.phys.msu.ru/gorm/fomenko/petavius.htm (переклад на англійську)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Catholic Encyclopedia: An International Work of Reference on the Constitution, Doctrine, Discipline, and History of the Catholic Church — NYC: D. Appleton & Company, 1913.
- ↑ Geschichte der frühen Neuzeit
Джерела[ред. | ред. код]
- Joseph de Ghellinck,. Denis Pétau // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Petau, Denis». Encyclopædia Britannica 21 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 285.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
