Езельський повіт
Езельський повіт | ||||
Герб повітового центру | ||||
Губернія | Ліфляндська | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Аренсбург | |||
Створений | 1745 | |||
Скасований | 1920 | |||
Площа | 2515,5 верст² | |||
Населення | 60 263 осіб (1897) |
Езельський повіт, також Аренсбурзький повіт (ест. Kuressaare kreis, рос. Эзельский уезд) — адміністративна одиниця Ліфляндської губернії Російської імперії, згодом Естонії, що існувала у 1745—1920 роках. Повітове місто — Аренсбург (нині — Курессааре). Розташовувався в межах острова Езель (від 1918 року — Сааремаа).
Історія[ред. | ред. код]
Повіт створений 1745 року в складі Ризької губернії. 1783 року увійшов до складу Ризького намісництва. 1796 року, після його поділу, увійшов до складу Ліфляндської губернії. 1920 року територія повіту увійшла до складу незалежної Естонії.
Населення[ред. | ред. код]
За Всеросійським переписом населення 1897 року, в Езельському повіті проживали 60 263 особи, у повітовому Аренсбурзі — 4603 особи[1]. Національний склад повіту на 1897 рік[2]:
- естонці — 57 537 (95,5 %);
- німці — 1573 (2,6 %);
- росіяни — 531 (0,9 %);
- шведи — 260 (0,4 %);
- українці — 212 (0,35 %).
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
На 1913 рік у повіті було 18 волостей[3]:
- Аброкська,
- Велико-Кармельська,
- Велико-Моонська,
- Гелламська,
- Кергельська,
- Кількондська,
- Когульська,
- Лайзська,
- Лайм'яльська,
- Ліммадська,
- Лонаська,
- Мазікська,
- Мустельська,
- Перзамаська,
- Піхтласка,
- Руноська,
- Торкенська,
- Усмойзська.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наличное население в губерниях, уездах, городах. web.archive.org. 30 вересня 2022. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Распределение населения по родному языку. web.archive.org. 6 липня 2022. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Волостныя, станичныя, сельския... web.archive.org. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 5 березня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Эзельский уезд / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Справочная книга по судебно-мировым округам Лифляндской, Курляндской и Эстляндской губерний. Рига, 1899.
- Hupel, August Wilhelm (1782). Topographische Nachrichten von Lief- und Ehstland. Dritter und lelzter Band. Riga: zu finden bey Johann Friedrich Hartknoch. с. 525—580.
- Bienenstamm, H. von (1826). Geographischer Abriß der drei deutschen Ostsee-Provinzen Rußlands, oder der Gouvernemens Ehst-, Liv- und Kurland. Riga: Deubner. с. lk. 95–117.
- Bornhaupt, Christian (1855). Entwurf einer geographisch-statistisch-historischen Beschreibung Liv-, Ehst- und Kurlands, nebst einer Wandkarte. Riga: W.F. Häcker. с. 101.