Курессааре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Центр повіту
Курессааре
Kuressaare
Прапор Герб
Прапор
Герб
Курессааре

Координати 58°15′ пн. ш. 22°29′ сх. д. / 58.250° пн. ш. 22.483° сх. д. / 58.250; 22.483Координати: 58°15′ пн. ш. 22°29′ сх. д. / 58.250° пн. ш. 22.483° сх. д. / 58.250; 22.483

Країна Естонія
Регіон Сааремаа (повіт)
Голова Урве Тьїдус
Перша згадка 1381
Попередні назви Аренсбурґ, Кінґісепп
Центр повіту з 1563
Площа 14,95 км²
Населення 13 441[1]  (2012)
Часовий пояс UTC+2
Автомобільний код K
Офіційний сайт http://www.kuressaare.ee/

Ку́рессааре (ест. Kuressaare, до 1917 р. А́ренсбурґ, в 19521988 рр. Кі́нґісепп, ест. Kingissepa) — місто в Естонії, на острові Сааремаа, найбільший населенний пункт і адміністративний центр повіту Сааремаа. В місті розташовані морська гавань і однойменний аеропорт.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Місто розташоване на південному березі найбільшого естонського острова Сааремаа, на березі Ризької затоки.

Історія[ред.ред. код]

Заснування і розвиток в епоху німецького правління[ред.ред. код]

Єпископський замок в Курессааре

Сучасний Курессааре на місці колишнього замку священнослужителів, вперше згадано в літописах від 1381 року. В 1559 році він був проданий Данському королівству, після чого, 8 травня 1563 року, йому була надана міська хартія і, відповідно, статус міста за прикладом Риги. За Брьомсебруським договором 1645 року місто було передане під управління Шведського королівства, під юрисдикцією якого і знаходилось аж до 1721 року.

Вперше шведський контроль над містом (і островом) був перерваний в 1710 році, коли російська армія 15(26) серпня спалила місто, яке тоді називалося Аренсбург, оскільки основну масу його мешканців складали балтійські шведи, німці і данці. В 1721 році, за Ніштадтським мирним договором місто офіційно ввійшло до складу Російської імперії.

Місто під час Російської імперії[ред.ред. код]

В 1721—1917 роках місто офіційно знаходилось в складі Російської імперії, перетворившись у відомий курорт для вищого класу. Аренбурзьку фортецю було скасовано іменним указом Катерини II від 30 квітня (11 травня) 1785 року.

У той же час основна маса шведського населення острова була вимушена залишити його за наказом Катерини ІІ і переселилась в Україну, в село Вербівку.

Під час Першої Світової війни місто 1(14) жовтня 1917 року було окуповане німецькими військами під час Моонзундської операції.

Естонська територія[ред.ред. код]

Після виведення німецьких окупаційних військ в кінці 1918 року місто ввійшло до складу незалежної Естонської Республіки і стало адміністративним центром повіту Сааремаа. В період естонської незалежності офіційно вживалась естонська назва міста — Курессааре.

Радянський період[ред.ред. код]

В 1940 році місто ввійшло в склад Естонської РСР.

В період Другої Світової війни місто 22 вересня 1941 року було окуповане німецькими військами. Звільнений 7 жовтня 1944 року військами 7-ї естонської стрілецької дивізії 8-го стрілецького корпусу 8-ї армії Ленінградського фронту під час Моонзундської десантної операції.

26 вересня 1950 року місто стало центром Курессаарського району.

В 1952 році місто було перейменоване на честь свого уродженця, естонського комуніста Віктора Кінгіссеппа і до 1988 роду називалося Кінгіссеппом (не плутати з російським містом Кінгісепп). В 1990 році Курессааре стало першим самоврядним містом в Естонії.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення[ред.ред. код]

1825[2] 1833[3] 1840[4] 1847[5] 1856[6] 1863 1867 1881[7] 1897[8] 1922[9] 1934[10] 1939[11] 1959[12] 1970[13] 1979[14] 1989[15] 2000[15] 2010
1691 1685 2993 2725 3736 3378 3256 3454 4603 3364 4478 4948 9720 12220 14260 16356 14830 14977

Національний склад[ред.ред. код]

Національності 1881[16] 1897[17] 1922[18] 1934[19] 1989[20] 2000[20]
число % число % число % число % число % число %
Всього 3454 100 4603 100 3364 100 4478 100 16166 100 14925 100
естонці 1685 48,8 2896 62,9 2666 79,3 3938 87,9 14999 92,8 14548 97,5
росіяни 248 7,2 341 7,4 156 4,6 119 2,7 833 5,2 211 1,4
німці 1421 41,1 1198 26,0 401 11,9 321 7,2 334 2,1 166 1,1
інші 100 2,9 168 3,6 141 4,2 100 2,2

Конфесійний склад населення[ред.ред. код]

Віросповідання 1881[21] 1897[22] 1922[23] 1934[24] 2000[25]
число % число % число % число % число %
Всього 3454 100 4603 100 3364 100 4478 100 11848 100
лютерани 2673 77,4 3106 67,5 2129 63,3 2710 60,5 2592 21,9
православні 643 18,6 1430 31,0 1093 32,5 1504 33,6 562 4,7
інші віросповідання, невіруючі, атеїсти 138 4,0 67 1,5 142 4,2 277 6,2 8694 73,4

Примітки. Дані за 2000 рік відносяться тільки до населення у віці 15 років і старше.

Основні заняття в місті — рибальство, туризм, сільське господарство.


Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Eesti statistika 2012 Статистика Естонії 2012(ест.)
  2. Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
  3. Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
  4. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
  5. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
  6. Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858.
  7. Rahvastik maakondades ja linnades, 1881
  8. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии)
  9. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 7-b, Saare maakond. — Tallinn, 1924.
  10. Rahvastiku koostis ja korteriolud: II rahvaloenduse tulemusi. Tallinn, 1935, lk. 1.
  11. Strukturbereicht über das Ostland. Teil I: Ostland in Zahlen. — Riga, 1942.
  12. Перепись населения СССР 1959 года
  13. Перепись населения СССР 1970 года
  14. Перепись населения СССР 1979 года
  15. а б 2000. aasta rahvaloenduse tulemused I Faktiline ja alaline rahvastik, rahvastiku paiknemine, soo- ja vanuskoosseis
  16. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 1. Rahva demograafiline koosseis ja korteriolud Eestis. — Tallinn, 1924, lk. 33.
  17. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. 21: Лифляндская губерния. — Спб., 1905, с. 78—79.
  18. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 7-b, Saare maakond. — Tallinn, 1924, lk. 15
  19. Rahvastiku koostis ja korteriolud: II rahvaloenduse tulemusi. Tallinn, 1935, lk. 47—53.
  20. а б 2000. aasta rahvaloenduse tulemused. II. Kodakondsus, rahvus, emakeel ja võõrkeelte oskus
  21. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 1. Rahva demograafiline koosseis ja korteriolud Eestis. — Tallinn, 1924, lk. 51.
  22. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. 21: Ліфляндська губернія. — Спб., 1905, с. 76—77.
  23. 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 7-b, Saare maakond. — Tallinn, 1924, lk. 38—39
  24. Rahvastiku koostis ja korteriolud: II rahvaloenduse tulemusi. Tallinn, 1935, lk. 118—121.
  25. 2000. aasta rahvaloenduse tulemused. IV Haridus. Usk

Посилання[ред.ред. код]