Експорт (пиво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Експорт
Dortmunder Export
Розповсюдженість міжнародна
Країна походження Німеччина Німеччина
Місто Дортмунд
Виник 1873
Комерційні приклади Німеччина DAB Export,
Німеччина Holsten Export,
Росія Балтика № 7
Технологічні особливості
Тип бродіння низове
Види солоду ячмінний сітлий
Характеристики[1]
Алкоголь 4,8—6,0 %
Колір золотавий
Колір (SRM) 4—6
Гіркота (IBU) 23—30
Смак солодовий з м'якою хмільовою гірокотою

Експорт (нім. Export), також відоме як Дортмундер (нім. Dortmunder) — розповсюджений у Німеччині сорт пива низового бродіння, що відрізняється від інших традиційних німецьких світлих лагерів (сортів пільзнер та геллес) підвищеною густиною (насиченістю) та дещо більшим вмістом алкоголю, зазвичай на рівні 5,5 %.

Сорт походить з Дортмунда, що обумовлює його альтернативну назву. Наразі випускається багатьма броварнями з інших регіонів країни, а також низкою іноземних виробників. На сучасному пивному ринку Німеччини на сорт «експорт» припадає до 10 % обсягів продажу.

Характеристика[ред.ред. код]

Оскільки сорт «експорт» виник у Німеччині як альтернатива пільзнеру і в асортименті багатьох сучасних німецьких броварень саме ці два сорти є основними різновидами світлого лагера, опис характеристик експорта зазвичай проводиться відносно відповідних характеристик пільзнера.

Пиво експорт має вміст алкоголю на рівні 4,8—6,0 %, що в середньому на 0,5—1,5 % вище ніж у пільзнерів. Підвищена міцність досягається за рахунок використання більшої кількості солоду на одиницю об'єму готового напою. Це також позначається на більшій у порівнянні з пільзнером густині (зазвичай 12—14 %) та більш насиченому солодовому смаку. Водночас для сорту експорт використовуються менш гіркі сорти хмелю, що обумовлює м'якішу, ніж у пільзнерів гіркоту.

Класичним експортам, звареним у Дортмунді, також притаманна сухість смаку, викликана відносно високою мінералізацією води, що використовується для їх виробництва[2].

Історія[ред.ред. код]

Своїм виникненням сорт «експорт» завдячує ініціативі дортмундських броварів XIX сторіччя, які в умовах стрімкого зростання популярності пільзнерів, що спостерігалася у 1870-х роках, прийняли рішення об'єднати зусилля з метою збереження автентичності німецького пива, яке втрачало ринкові позиції на користь нового пивного сорту, що прийшов з Богемії. Створене таким чином Об'єднання дортмундських броварень (нім. Dortmunder Union Brauerei або DUB) почало випуск двох власних сортів світлого лагера, популярнішим з яких виявився сорт, який на сьогодні й відомий під назвою «експорт». Саму ж цю назву сорт отримав 1887 року, коли його почали активно вивозити на продаж за межі міста.

Довгий час експорту вдавалося конкурувати з пільзнером за прихільність німецьких споживачів пива, однак з часом його популярність знижувалася, досягнувши найменшого рівня у 1990-х. По цьому почалося поступове відновлення попиту на експорт у Німеччині і на 2008 рік його частка на ринку пива країни сягнула 9,8 %[3].

Пиво з подібними до класичного німецького експорта характеристиками та комерційними назвами, що включають слова «експорт» або «дортмундер», також виробляється у низці інших країн світу, насамперед європейських та північноамериканських.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Якщо не зазначено окремо, характеристики наводяться за «Довідником по видам пива» для судей конкурсів пива. (англ.)
  2. Пиво. Иллюстрированная энциклопедия, під редакцією Майкла Джексона, М.: ООО «Издательство АСТ», 2010. ISBN 978-5-17-069706-9, стор. 55. (рос.)
  3. Die Deutsche Brauwirtschaft in Zahlen 2008, Deutscher Brauer-Bund e.V. (нім.)

Посилання[ред.ред. код]