Дортмунд

Дортмунд; Dortmund
Основні дані
Країна	Німеччина
Регіон	Північний Рейн-Вестфалія
Населення	580 444 (31.12.2011)
Площа міста	280,4 км²
Географічні координати	51°31′ пн. ш. 7°28′ сх. д. / 51.517° пн. ш. 7.467° сх. д.
Висота над рівнем моря	152 м
Міська влада
Веб-сторінка	www.dortmund.de
Мер міста	Ullrich Sierau

До́ртмунд (нім. Dortmund) — місто земельного підпорядкування на заході Німеччини, у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія.

Населення 585 670 осіб. (2008).

Географічне положення [ред.]

Дортмунд розташований на заході Німеччині в Рурській області. На південь від міста знаходяться відроги гір Ардайського масиву, на півночі Дортмунд граничить з областю Мюнстерланд. На сході знаходиться Зостська рівнина, на заході — Рурський басейн. Дортмунд лежить у верхній течії Емшера та середній течії Руру, в який на південь від міста впадає Ленне. На півночі протікає Ліппе. Канал Дортмунд-Емс сполучає Дортмунд з мережею каналів річкового транспорту.

Історія [ред.]

Вік перших поселень, знайдених на території сучасного Дортмунду сягає бронзової доби. Перша згадка міста під ім'ям Throtmanni відноситься до 880–885 р. У 990 р. Дортмунду було подаровано право на торгівлю. Впродовж IX–XI століть був невеликим селом. У 1152 р. Фрідріх Барбаросса влаштувався тут і перебудував місто після пожежі. Дортмунд увійшов до Ганзейської унії, отримав статус імперського міста, в 1293 р. отримав дозвіл на виробництво пива. Після 1320 р. в документах назва міста стає близькою до нинішнього — Дорпмунде (Dorpmunde).

Тридцятирічна війна важко позначилася на житті міста. У 1793 р. населення Дортмунда становило всього 4500 чоловік (не підтверджено). До 1803 р. він числився вільним імперським містом округу Нижній Рейн-Вестфалія, потім став ексклавом князівства Оранієн-Нассау. У 1806 р. Дортмунд, як частина французького великого герцогства Бергського увійшов до складу префектури Рурдепартамент. Після перемоги над Наполеоном місто перейшло до прусської провінції Вестфалія. Тут Дортмунд став центром округу у складі регіону Арнсберг, звідки був виключений в 1875 р., оскільки став містом земельного підпорядкування.

З середини XIX століття завдяки вуглевидобуванню і сталеплавильній індустрії почався новий період розквіту Дортмунду й перетворення його в індустріальне місто. Після відкриття в 1847 р. Кельнсько-мінденської залізниці Дортмунд став одним з найбільших залізничних вузлів Рурського регіону. Наступним важливим поштовхом економічного розвитку міста стало відкриття в 1899 р. судноплавного каналу Дормунд-Емс та міського порту.

У 1905 р. з входження до складу Дортмунда общини Керні почався період інтенсивного поглинання навколишніх сіл та селищ, що досяг свого піку в 1928 р., коли було поглинене м. Херде, що отримло статус міста ще в 1340 р. Під час Другої світової війни місто (у тому числі і його історична частина) було практично повністю зруйноване. 98% центру міста лежали в руїнах і джерела того часу вважали, що його відновлення не має сенсу. Проте високий попит на вугілля і сталь у всьому світі привів до несподівано швидкого відновлення міста. Вже до червня 1945 р. були відновлені всі вугільні шахти, а 31 грудня 1945 р. була відновлена перша доменна піч. У 1950 році Дортмунд вже налічував 500 000 осіб населення.