Елізе Герц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елізе Герц
Народилася 1788[1]
Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія
Померла 1868[1]
Відень, Австро-Угорщина[2]
Країна  Австрійська імперія
Діяльність філантропка
Батько Шімон Едлер фон Лемельd
Родичі Людвіг фон Габер фон Лінсберґd
Брати, сестри Леопольд фон Лемельd
Школа Лемеля, Єрусалим (2011)

Елізе Герц (нім. Elise Herz, івр. עליזה למל‎; до одруження — Лемель (Lämel); 20 грудня 1788, Прага — 25 липня 1868, Відень) — австрійська філантропка[3][4].

Батько — купець Шімон Едлер фон Лемель, матір — Бабетта фон Лемель (Душенес; нім. Babette von Lämel Duschenes)[5]. Еліза стала почесною членкинею єврейської громади у Празі[4]. Її дім у Празі був інтелектуальним центром[6]; однак після смерті чоловіка, Гайнріха Едуарда Герца (нім. Heinrich Eduard Herza), в 1850 році, вона переїхала до Відня[4].

Герц заснувала дитячий притулок в Єрусалимі, в основному для єврейських дітей, але там також прийняли кілька дітей християн і мусульман[4]. Організувати його було доручено Людвігу Августу Франклю[4][7]. У записі із Єврейської енциклопедії 1906 року про «дитячий притулок» йдеться про школу, яку вона заснувала на пам'ять про свого батька[8] в районі Єрусалиму Зіхрон Моше, більш відому як «школа Шімона фон Лемеля» або просто «школа Лемеля».

У подружжя Герц було п'ятеро дітей:

  • Генрієтта Берта фон Габер (нім. Henriette Bertha von Haber; 1809—1884)
  • Вільгельміна Едле фон Гофманншталь (нім. Wilhelmine Edle von Hofmannsthal; 1810—1900)
  • Людвіг Герц (нім. Ludwig Herz; 1811—1812)
  • Карл Герц (нім. Karl Herz; 1813—1836)
  • Матільда фон Віллані (нім. Mathilde von Villani; 1826—1885)

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliografie dějin Českých zemí — 1905.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1023501597 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Herz, Elise, 1788-1868. BDČZ. Процитовано 13 квітня 2019.
  4. а б в г д Templer, Bernhard (1901–1906). Herz, Elise, von Lämel. Jewish Encyclopedia. Funk & Wagnalls. с. 366. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 березня 2021.
  5. Hecht, 2015, с. 31.
  6. Hecht, 2015, с. 20.
  7. Hecht, 2015.
  8. Kayserling, Meyer (1901–1906). Lämel, Simon Edler von. Jewish Encyclopedia. Funk & Wagnalls. с. 597. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 7 березня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]