Мусульмани
Мусульмани (віддані вірі, магометани (застаріле) — послідовники ісламу, одної з трьох світових релігій. Загальна назва віруючих, що закріпилася за членами спільноти Мухаммеда ще до хіджри[1]
Зміст |
[ред.] Етимологія
Походить від араб. مسلم muslim — "віддані ісламу", у жіночому роді араб. مسلمة muslimа, пов’язане з араб. áslama — «підкорений, відданий»; до української мови прийшло через посередництво тюрських і перської мов (тат. мусульман, тур. müslüman, перс. muslimān «відданий ісламу»)[2]
[ред.] Основні особливості мусульманства (ісламу)
Докладніше: Іслам
Іслам є однією з трьох світових релігій (поруч з християнством і буддизмом). Виник у VII ст. у західній частині Аравійського півострова. Мусульманство зазнало суттєвого впливу з боку двох релігій — християнства та юдаїзму, від яких нова релігія прийняла низку догматичних та обрядових положень. Водночас, сформувавшись за умов менш розвинутого суспільства, іслам за своєю догматикою і ритуалом набагато простіший і доступніший для простих людей. Нескладні й етичні норми ісламу. На відміну від юдаїзму та християнства у ньому відсутні моральні норми, які складно виконувати[3].
Стати мусульманином досить просто, для цього необхідно щиро промовити ісламське визнання віри шахаду) арабською, або будь-якою іншою мовою (українською мовою вона звучить так — [Засвідчую, що] нема Бога крім Бога (Аллаха) , і [засвідчую, що] Мухаммед посланець Його)[4].
Мусульманство розпалося на низку напрямів. Основним, ортодоксальним напрямом у ісламі є сунізм (у ньому існують чотири релігійно-правові школи — мазхаби). Вважається, що сунізму дотримується 90 % мусульман[5]. Інший важливий напрямок мусульманства — шиїзм, що у свою чергу розпався на низку груп: 1. Імамітські — імаміти, шейхіти, езеліти. 2. Ісмаїлітські — нізарити, мусталіти, алавіти, друзи. 3. Зейдитські — зейдити, ноктавіти[6].
Священна книга мусульман — Коран, вшановується прихильниками всіх напрямів, усіх мусульманських течій. Вона є основою мусульманського законодавства, як релігійного, так і цивільного. За мусульманською традицією Коран був переданий Аллахом останньому і головному ісламському пророкові Мухаммеду архангелом Джабраїлом[7].
Деякі течії ісламу (друзи, бахаїти, «крайні» шиїти, ахмадія) так далеко відійшли від загальноприйнятих основ релігії, що не трактуються як мусульмани більшістю ісламської спільноти
[ред.] Поширення мусульманства у світі
На сьогодні вважається, що мусульмани становлять 19 % населення планети і кількісно є другими після християн. Існує тенденція до збільшення відсотка мусульман у структурі населення світу — в мусульманських країнах народжуваність традиційно висока, їх населення постійно збільшується[8]. Також триває процес ісламізації негритянської Африки та Південно-Східної Азії[9]
[ред.] Мусульмани України
Вважається, що великий київський князь Володимир відмовився від прийняття мусульманства на користь християнства східного обряду. У 1266 р. після низки набігів татаро-монголи, які незадовго до того прийняли іслам, оселяються в Криму, змішуються з місцевим населенням (здебільшого кипчаками). Хан Оран-Тимур стає володарем Кримського Юрту.
В XIV ст. Кілька шляхетних татарських сімей із Золотої Орди стають на військову службу до великих князів Литовських, отримують землю та формують татарські громади на території сучасних України, Білорусі, Польщі, Росії.
У другій пол. XIX ст. — 30-х рр. XX ст. під час промислового освоєння Донбасу значна кількість робочої сили завозиться з російського Поволжя — головним чином татари з Пензенської губернії. Татарські слобідки виникають у великих містах України, зокрема в Києві[10].
Сьогодні, основною національною групою на території сучасної України, що традиційно сповідує іслам, є кримські татари. Кримські мусульмани підпорядковуються здебільшого Духовному управлінню мусульман Криму[11].
Національні меншини України, що сповідують іслам об’єднані переважно навколо Духовного управління мусульман України[12]
[ред.] Примітки
- ↑ Ислам класический. Энциклопедия. — М., 2005, С. 382
- ↑ Етимологічний словник української мови: В 7 т. — К., 1982. — Т. 3. — С. 541
- ↑ С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. О. Любіцева. Географія релігій. — К., 1999. — С. 137
- ↑ Как принять Ислам (рос.)
- ↑ СУННИТЫ (араб. ахль ас-сунна) (рос.)
- ↑ С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. О. Любіцева. Географія релігій. — К., 1999. — С. 145
- ↑ С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. О. Любіцева. Географія релігій. — К., 1999. — С. 137
- ↑ Ватикан визнав іслам найбільшою конфесією у світі
- ↑ С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. О. Любіцева. Географія релігій. — К., 1999. — С. 143
- ↑ "Український Тиждень". Мусульмани в Україні. Історична довідка
- ↑ Духовное управление мусульман Крыма (рос.)
- ↑ Духовное управление мусульман Украины (рос.)
[ред.] Джерела
- С.В.Павлов, К.В.Мезенцев, О.О.Любіцева. Географія релігій. — К., 1999
- Ислам класический. Энциклопедия. — М., 2005, С. 382
- Мусульмани в Україні. Історична довідка // Український Тиждень, №32 (93), 7.08.2009
- Іcламська україномовна бібліотека
[ред.] Посилання
- А.Али-заде. Исламский энциклопедический словарь. - Вид-во "Ансар", 2007 (рос.)
- Духовное управление мусульман Украины (рос.)
- Духовное управление мусульман Крыма (рос.)
- Іслам на українських землях. Вивчення історії // Іслам в Україні, 21.05.2010
- Русь-Україна та Іслам // Іслам в Україні, 28.05.2010
- Юрій Макаров. Україна наша мусульманська // Український тиждень, №32 (93), 7.08.2009
- Мусульмани в Україні: відродження у контексті євроінтеграції // Іслам в Україні, 02.12.2009
- Катерина Липа. Ісламська спадщина // Український тиждень, №32 (93), 7.08.2009
- Україна не тільки християнська, а й мусульманська країна // Іслам в Україні, 14.12.2009
- Іслам у соціальному і політичному житті сучасного українського суспільства // Іслам в Україні, 23.12.2009
- Перспективи Ісламу в Україні // Іслам в Україні, 15.06.2009
- Литвиновці визнали, що мусульмани не поважають закони країни в якій проживають // Newsmarket, 21.06.2011