Ерве Базен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ерве Базен (фр. Herve Bazin; *17 квітня 1911, Анже  — †17 лютого 1996, Анже)  — французький письменник, член Гонкурівської академії.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Внук відомого французького письменника-католика Рене Базена Жан П'єр Марі Ерве Базен народився 17 квітня 1911 року у буржуазній родині. Дитинство провів віддалік від батьків у департаментах Мен і Луара. Стосунки з батьками протягом життя були досить складними. Після школи вступив на католицький факультет університету в Анже, але не закінчив його. У Парижі працював продавцем, робітником-поденником, поштовим службовцем. Водночас займався журналістикою та літературною критикою. Популярність до Базена прийшла після виходу роману «Гадюка в кулаці»(«Vipere au poing», 1948)  — про складні взаємини матері та дитини. У романі досить відчутний автобіографічний елемент. У 1955 р. його визнали найкращим французьким письменником останнього десятиліття. У 1957 р. він отримав Велику літературну премію Монако.

Творчість[ред.ред. код]

  • «Гадюка в кулаці», (1948)
  • «Смерть конячки», (1950)
  • «Зведись і йди», (1952)
  • «В ім'я сина», (1960)
  • «Подружнє життя», (1967)
  • «Щасливці з острова Розпуки», (1970)
  • «Крик сови», (1972)
  • «Анатомія одного розлучення», (1975)
  • «Зелена церква», (1981)
  • «Опівнічний демон», (1988)
  • «Школа батьків», (1991)

Посилання[ред.ред. код]