Ервін Шульц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ервін Шульц
нім. Erwin Wilhelm Schulz
Прізвисько Doktor Schulz
Народився 27 листопада 1900(1900-11-27)[1][2][3]
Берлін, Королівство Пруссія, Німецька імперія[3]
Помер 11 листопада 1981(1981-11-11)[1] (80 років)
Бремен, ФРН
Країна  Німецька імперія
 Третій Рейх
 ФРН
Діяльність police officer, Gestapo employee
Науковий ступінь
Заклад Гестапо[3] і Schutzpolizeid
Учасник Друга світова війна
Членство СС[2] і Einsatzgruppe Cd[3]
Військове звання Бригадефюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2][4]
Нагороди
Сілезький Орел 2-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни
Почесний хрест ветерана війни
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «За вислугу років у поліції» 1-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 1-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 2-го класу
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Цивільний знак СС
Цивільний знак СС
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців

Ервін Вільгельм Шульц (нім. Erwin Wilhelm Schulz; 27 листопада 1900, Берлін11 листопада 1981, Бремен) — бригадефюрер СС і генерал-майор поліції, командир айнзацкоманди 5, що здійснювала масові вбивства в Україні.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 листопада 1900 року в родині адміністративного інспектора. Протягом Першої світової війни він відвідував Кельнську гімназію в Берліні. У квітні 1918 року записався добровольцем на фронт, але після проходження короткої військової підготовки у військових діях участі не брав. Потім вивчав право, однак після двох семестрів припинив навчання і записався у фрайкор Оберланд. У 1922 році працював в банку Дрездена. У 1923 році вступив на службу в бременську поліцію. У 1926 році став лейтенантом охоронної поліції. У 1933 році вступив в НСДАП (членський квиток № 902 238). У 1935 році став членом СС (№ 107 484) і СД. У 1938 році дослужився до звання штурмбанфюрера і став урядовим радником. З 1935 по 1939 рік — керівник відділення гестапо в Бремені. У 1940 році став інспектором поліції безпеки і СД в Гамбурзі. У березні 1941 року керував школою поліції безпеки і СД в Шарлоттенбурзі. У травні 1941 року його начальник Бруно Штреккенбах призначив Шульца командиром айнзацкоманди 5, що діяла на території України. Його команда була причетна до вбивств євреїв у Львові. У 1943 році став керівником відділу IB (освіта і виховання) в Головному управлінні імперської безпеки. З 1 по 28 травня 1944 року був заступником Ервіна Резенера — вищого керівника СС і поліції «Альпенланд».

Після війни був заарештований. 10 квітня 1948 року на процесі у справі айнзацгруп був засуджений до 20 років тюремного ув'язнення. У 1951 році термін був скорочений до 15 років. 9 січня 1954 року був звільнений достроково з Ландсбергської в'язниці.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[5][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1035128969 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  3. а б в г Nuremberg Trials Project — 2016.
  4. Braunbuch: Kriegs- und Naziverbrecher in der Bundesrepublik: Staat, Wirtschaft, Armee, Verwaltung, Justiz, Wissenschaft — 1968.
  5. Schulz, Erwin - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.

Література[ред. | ред. код]

  • Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2007. — С. 568 f. — ISBN 978-3-596-16048-8.
  • Michael Wildt. Generation des Unbedingten. Das Führungskorps des Reichssicherheitshauptamtes. — Hamburg: Hamburger Edition, 2003. — ISBN 3-930908-87-5.
  • Hilary Camille Earl. The Nuremberg SS-Einsatzgruppen Trial, 1945–1958: Atrocity, Law, and History. — Cambridge: Cambridge University Press, 2009. — ISBN 978-0-521-45608-1.
  • Anne E Dünzelmann. Der ehrenwerte Herr L.: Ein SS-Offizier unter Verdacht. — Norderstedt: Books on Demand, 2018. — ISBN 978-3-75281-445-3.