Ернст Барлах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ернст Барлах
Ernst Barlach
Stamps of Germany (DDR) 1970, MiNr 1534.jpg
Поштовка марка на честь Барлаха доби НДР
Ім'я при народженні Ernst Barlach
Дата народження 2 січня 1870(1870-01-02)
Місце народження Ведель, Гольштейн
Дата смерті 24 жовтня 1938(1938-10-24) (68 років)
Місце смерті Росток
Національність Німеччина Німеччина
Жанр скульптура
Вплив німецька готика, експресіонізм
Основні роботи скульптури, картини,

Ернст Барлах (нім. Ernst Barlach, 2 січня, 1870, Ведель, Гольштейн — 24 жовтня, 1938, Росток) — німецький скульптор, прихильник експресіонізму. Працював також як художник, графік і письменник.

Життєпис. Ранні роки[ред.ред. код]

Народився в місті Ведель, Гольштейн. Батько — Барлах Георг Готлиб, мати — Луїза Воллерт. Ернст — був старший син в родині, де було чотверо дітей. З дитинства мав хист до малювання.

Навчання[ред.ред. код]

У 18881891 навчався в школі мистецтв міста Гамбург. 18911895 — навчання в місті Дрезден, де слухав лекції по скульптурі Роберта Дейза. Мешкав два роки в Парижі, де займався здебільшого літературною творчістю.

Зрілі роки[ред.ред. код]

1901 р. — повернувся в Німеччину. Жив в місті Ведель. До цього періоду відносяться його твори з кераміки. 1906 р. — зробив подорож до Російської імперії, що дала російські теми для його скульптур. Барлах не був митцем для аристократів, теми його робіт — знедолені, жебраки, представники бідних верств населення Німеччини, Російської імперії ("Російська жебрачка" (1906), "Російські закохані" (1908)). В останньому творі він подав двох селян — хлопця з балалайкою та дівчину в хустці, що слухає його гру. Фігури виліплені узагальнено при збереженні характерних національних деталей.

В цей період мав любовні стосунки зі своєю моделлю, що народила йому позашлюбного сина. Барлах розірвав з нею стосунки, через що мав судові утиски два роки. Його громадянська дружина — Марга Бемер, була з ним до смерті. А після неї — стала спадкоємицею творчої спадщини митця, зберігачем і охоронцем.

З 1910 р. — Барлах відвідує виставки Берлінського сецесіону і бере в них участь як скульптор. Серед його перших буржуазних меценатів — Павло Кассірер. В тому ж році Барлах перебрався в місто Гюстров (Мекленбург), де побудував власний будинок та художню майстерню.

В роки Першої світової війни Барлах піддався націоналістичним настроям і брав участь у військових діях на боці буржуазної НІмеччини у 1915–1916 рр. З війни повернувся переконаним пацифістом, пригніченим сценами насильства, масовою загибеллю молодих солдат, травматичною епідемією і велетенською кількістю засліплих і скалічених людей.

Худ. Джон Сінгер Сарджент. Отруєні бойовими газами, 1918 р.

Трагічне світосприйняття, що і раніше було притаманне митцю, з роками лише посилюється. Він вивчає зразки скульптур німецького середньовіччя. Національна скульптура доби готики справляє значний вплив на художню манеру скульптора, що стає все більш узагальненою, майже схематичною при посиленні духовності, спірітуалістичної насиченості, трагізму.

По закінченню війни, в роки Веймарської республіки скульптор отримав визнаня. Він також отримав декілька замов на створення монументів загиблим в роки 1-ї світової війни. Ним створені монументи в містах Кіль (Меморіал скорботи), Гамбург, Гюстров, Магдебург.

Політична ситуація в Німеччині змінилася на цілком протилежну після приходу до влади німецьких фашистів. 1933 р. вийшов нациський маніфест щодо художньої та культурної політики фашистів, які вимагали прибрати геть усі скульптури-монументи, що нагадували про поразку Німеччини у 1-у світову війну. Їх визнали образливими для національної свідомості німецької нації і гідними знищення якамога швидше. Навіть гіпноз світових імен на кшталт Лембрука чи Барлаха не сприяли тепер збереженню їх творів, які фашисти кваліфікували як «дегенеративне мистецтво». Частка творів Барлаха була викинута з державних установ і церков у 1937 р., а проти митця розпочата ганебна кампанія звинувачень. Більш ніж 400 творів і монументів скульптора підпали під нациську категорію «дегенеративне мистецтво», продані за кордон або знищені. Монумент з міста Гюстров переплавили на метал. Прихильники скульптора врятували форми відливок і після 1945 р. і поразки фашиської Німеччини відновили частку знищених монументів скульптора.

Сам скульптор до цього не дожив. Він хворів і помер у віці 68 років в лікарні у 1938 р. в місті Росток. Тіло поховали в місті Ратцебург.

Вибрані твори (скульптура)[ред.ред. код]

  • Жебрачка з чашею (1905)
  • Російська жебрачка (1906)
  • Російські закохані (1908)
  • Поранений, (1912), Метрополітен-музей, США
  • Мойсей (1919)
  • Страждання людства (1919)
  • Сводня (1920)
  • Бог-отець (1922)
  • Аскет (1925)
  • Зустріч (1926)
  • Духоборець, м. Кіль
  • Янгол, що летить
  • Милосердя, Господи!, м. Москва, Росія
  • Дівчина, м. Москва
  • Співак, (1928), галерея мистецтв, Онтаріо, Канада
  • Два ченці, (1932), Художній інститут Чикаго, США
  • серія малюнків, Художній інститут Чикаго, США
  • Розіп'ятий Христос, монумент загиблим у 1-у світову війну (модель), Інститут Курто, Лондон
  • Іван Богослов на острові Патмос, гравюра, музей мистецтв, Базель, Швейцарія

Літературний доробок Барлаха (російською)[ред.ред. код]

Янгол, що летить, Гюстров, катедральний собор.
  • Русский дневник (1906)
  • Мертвый день (1912, драма)
  • Гюстровский дневник (1917)
  • Бедный кузен (1918, драма)
  • Настоящие Седемунды (1920, драма)
  • Подкидыш (1922, драма)
  • Всемирный потоп (1924, драма)
  • Жизнь ее собственными словами (1928, автобиография)
  • Славное времечко (1929, драма)
  • Украденная луна (1948, роман, посмертно)
  • Граф фон Ратцебург (1951, драма, посмертно)

Джерела[ред.ред. код]

  • Fechter P. Ernst Barlach. Gütersloh: C. Bertelsmann, 1957
  • Falkenstein H. Ernst Barlach. Berlin: Colloquium-Verlag, 1978.
  • Hjerter K.G. Doubly gifted: the author as visual artist. New York: H.N. Abrams, 1986
  • Paret P. An artist against the Third Reich: Ernst Barlach, 1933–1938. New York: Cambridge UP, 2003
  • Barlach: «es ist so still, aber nicht totstill» Ernst Barlach in Thüringen. Plastik, Zeichnungen, Druckgraphik und Skizzenbücher. Jena: Stadtmuseum Jena, 2006
  • Бертольт Брехт, Заметки о выставке Барлаха // Брехт Б. Театр. Т.5/1. М.: Искусство, 1965, с. 248-253
  • Фюман Ф. Барлах в Гюстрове (документальная повесть) // Иностранная литература, 1967, № 11
  • Маркин Ю. П. Эрнст Барлах: Пластические произведения. М.: Искусство, 1976
  • Гос. музей изобразительных искусств имени А. С. Пушкина, каталог картинной галереи, М., 1986
  • Ришар Л. Энциклопедия экспрессионизма. М.: Республика, 2003, с. 44-45, 158—159

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3