Жан Люрса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жан Люрса
Jean Lurcat
Ім'я при народженні Жан Люрса
Jean Lurçat
Дата народження 1 липня 1892(1892-07-01)
Місце народження Брюйер, Вогези, Франція
Дата смерті 6 січня 1966(1966-01-06) (73 роки)
Місце смерті Сен-Поль-де-Ванс, Приморські Альпи
Національність француз
Громадянство Франція Франція
Напрямок модернізм
Роки творчості 1917-1965

Жан Люрса (фр. Jean Lurçat, 1 липня 1892, Брюйєр, Вогези — 6 січня 1966, Сен-Поль-де-Ванс, Приморські Альпи) — французький художник, що відродив і реформував мистецтво створення гобеленів. Малював картони для аррасів, займався керамікою, сценографією, робив ілюстрації до книжок і літографії. Художне навчання не закінчив. Брат французького містобудівничого Андре Люрса.

Початок шляху[ред.ред. код]

Починав з вивчення медичних дісциплін, але переходить до опановування мистецтв. З 1912 р. займався в Школі красних мистецтв міста Нансі. Переїхав до Парижу, де навчався в академії Колароссі. Малював картини, робив графіку під впливом кубізму та сюрреалізму. Займався сценографією.

Біографія[ред.ред. код]

Вже в 1917 р. зробив перші ескізи (картони) для килимів-„Званий вечір в Гранаді“, «Гроза», які виткала його мати. Самотужки вивчав витвори середньовічних майстів килимарства (цикл «Танжерський Апокаліпсіс» та ін.)

Присвятив своє життя відновленню гобеленів з 1939 р., коли разом з художником М. Громером та ткачем Ф. Табаром заснував ткацьку майстерню. Це було в місті Обюссон, департамент Крез, де був історичний центр створення килимів. Сам створив близько 1 000 картонів — ескізів для створення килимів.

Під час Другої світової війни він серед бійців французького Спротиву. Антивоєнна тема знайшла своє міце і в творах Жана Люрса (гобелен «Рекрут ста селищ»).

Гобелени Люрса прикрасили великі громадські будівлі («Апокаліпсіс» Люрса в церкві Нотр-Дам-де-Тут-Грас, в ратуші французького міста Анже(р)- «Пісня миру».)

Помер в містечку Сен-Поль-де-Ванс.


Принципи Люрса для гобеленів[ред.ред. код]

Вивчення витворів середньовічних майстрів Франції переконало митця, що треба повернутися до деяких принципів давніх майстрів. Так виникли чотири принципи Люрса для створення гобеленів.

  • Не копіювати картин олійними фарбами. Килимарство-самостійний різновид мистецтва і не може через свою специфіку відтворювати ідеї так, як це роблять в живопису.
  • Зберігати фактуру килима (тобто досить товсті нитки)
  • Розміри аррасу співвідносяться з розмірами приміщення, де розмістять килим.
  • Розміри картону(ескізу)майбутнього аррасу дорівнюють розмірам цього килима.

Сміливо вводив в картони і аррраси сиволи, декоративні елементи, написи, навіть рядки віршів. Деякі з аррасів Люрса вражають контрастами чистих фарб, більш притаманних вітражам.

Люрса як суспільний діяч[ред.ред. код]

З 1945 р. він створив ассоціацію художників-картоньєрів Франції.

Завдяки Люрса, з 1961 р. виникає Міжнародний центр стародавньої і сучасної тапісерії СІТАМ в Лозанні. А з 1962 р. проводять Бієнналє тапісерії для показу досягнень в килимарстві.

Головні твори[ред.ред. код]

Жан Люрса. Гобелен «Свобода » з віршами Поля Елюара, 1948 р. Центр Жоржа Помпіду, Париж.
  • «Зелені дівчата», 1916
  • «Званий вечір в Гранаді»
  • «Гроза»
  • «Чотири пори року»,1940
  • «Земля», 1943
  • «Людина», 1946
  • «Апокаліпсіс», 1948
  • «Свобода», 1948
  • «Небо», 1956
  • «Рекрут ста селищ»
  • «Сад поетів», 1955
  • «Чотири стихії», 1961
  • «Пісня миру», 1957—1963

Джерела[ред.ред. код]

  • Французские шпалеры конца 15-20 вв. в собрании Эрмитажа, Л, «Аврора», 1974 (рос)
  • Курьер ЮНЕСКО, август, 1990 (рос)