Жулі Верланже

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жулі Верланже
фр. Julia Verlanger
Ім'я при народженні фр. Hélyane Simone Grimaître[1]
Псевдо Gilles Thomas[2] і Julia Verlanger[2]
Народилася 7 грудня 1929(1929-12-07)[3][4][…]
XIV округ Парижа, Париж[1]
Померла 3 вересня 1985(1985-09-03)[3][4][…] (55 років)
Шавіль[1]
Країна  Франція
Діяльність письменниця наукової фантастики
Знання мов французька[3]
Жанр наукова фантастика

Еліа́н Тає́б (фр. Éliane Taïeb, 7 грудня 1929 — 3 вересня 1985), уроджена Ґріме́тр (Grimaître) — французька письменниця-фантастка, яка публікувалась під псевдонімами Жиль Тома́ (фр. Gilles Thomas) і Жулі Верланже́ (фр. Julia Verlanger).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Les Portes Sans Retour [Ворота без повернення] (1976)
  • La Flûte de Verre Froid [Флейта холодного скла] (1976)
  • Les Hommes Marqués [Позначені чоловіки] (1976)
  • L'Autoroute Sauvage [Шосе дикуна] (1976)
  • La Croix des Décastés [Хрест вигнанців] (1977)
  • La Mort en Billes [М'яч смерті] (1977)
  • Magie Sombre [Темна магія] (1977)
  • Les Ratés [Помилка] (1977)
  • Les Voies d'Almagiel [Шляхи Альмагеля] (1978)
  • La Légende des Niveaux Fermés [Легенда про закриті рівні] (1978)
  • L'Ange aux Ailes de Lumière [Ангел з крилами світла] (1978)
  • L'Ile Brûlée [Спалений острів] (1979)
  • D'un Lieu Lointain Nommé Soltrois [З далекого місця, названого Soltrois] (1979)
  • La Jungle de Pierre [Кам'яні джунглі] (1979)
  • Horlemonde [Worldbeyond ?] (1980)
  • La Porte des Serpents [Ворота зміїв] (1980)
  • Les Cages de Beltem (Клітки Белтем) (1982); переглянуто як Acherra (1995) і Offren (1995)
  • Les Oiseaux de Cuir [Птахи із шкіри] (1996)
  • La Révélation [Одкровення] (з Гудуле[en]) (1996)
  • Les Bulles [Бульбашки] (1996)

Коментар[ред. | ред. код]

Окрім циклу трьох пост-апокаліптичних романів (фр. L'autoroute sauvage, La mort en billes, L'île brûlée), всі романи Жиля Томаса відбуваються у вигаданому всесвіті, де людство більше не обмежується Землею, як їх єдиним місцем проживання. Це було описано як «Історія майбутнього під поверхнею» французького вченого-фантаста Андре-Франсуа Руо (фр. André-François Ruaud «Histoire du Futur en filigrane»), тому що, майже нічого не натякає на процес, який привів людину до перемоги над іншими планетами в романах Томаса, галактичний фон залишається постійним навіть у середньовічному світі.

Премія Жулі Верланже[ред. | ред. код]

Премія Жулі Верланже (фр. Prix Julia Verlanger), заснована Fondation de France, щорічно вручається науково-фантастичному твору пригод, фентезі або фантастики. Створено її чоловіком після її смерті, вона присуджується присяжними, в складі яких він був президентом до самої смерті. Нинішній президент — Сара Док (англ. Sara Doke). Дві найсвіжіші книги, які отримали нагороду, — це Протекторат парасолей (фр. The Parasol Protectorate) Ґейл Керріджер (фр. Gail Carriger, 2013) і трилогія Мелькін(фр. Le Melkine) Олів'є Паке (фр. Olivier Paquet, 2014).

Роман «Клітки Бельтем» (фр. Les cages de Beltem) отримала Премію Жулі Верланже в 1996 році. Рішення про присудження призу на користь одного з псевдонімів Еліан Таєб (під іменем якого вона опублікувала La flûte de verre froid) до роману за її іншим псевдонімом було прийнято журі через відсутність якісних творів, опублікованих у тому ж році у відповідних категоріях.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Fichier des personnes décédées
  2. а б в NooSFere — 1999.
  3. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  5. а б BD Gest'

Посилання[ред. | ред. код]