Постапокаліпсис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рольовий гравець онлайн у постапокаліптичній грі

Постапокаліпсис або постапокаліптика (англ. post-apocalyptic) — піджанр наукової фантастики, в якому дія розвивається у світі після якої-небудь глобальної катастрофи. Серед можливих глобальних катастроф — третя світова війна з застосуванням ядерної, хімічної або біологічної зброї, вторгнення інопланетян, повстання машин (роботів) на чолі із штучним розумом, пандемія, падіння астероїда, відродження динозаврів тощо. У контексті оповідання розглядається зріз сучасної дійсності через призму сприйняття далеких поколінь. У літературі цей жанр близько стоїть і іноді змішується з кіберпанком. Найчастіше жанр називають просто ПА. Пост-апокаліптична фантастика знаходиться в світі або цивілізації після такої катастрофи, яка руйнує світ. Тимчасові рамки можуть бути відразу ж після катастрофи, зосередивши увагу на стражданнях або психології людей, які пережили цю катастрофу або значно пізніше, часто включаючи тему, що існуючі попередні цивілізації забуті (або міфологізовані). Постапокаліптичні історії часто відбуваються в не-технологічному майбутньому світу, чи світі, де залишаються лише деякі розсіяні елементи технології.

Жанр набув популярності після Другої світової війни, коли можливість глобальної анігіляції ядерної зброї увійшло в суспільну свідомість. Проте, впізнавані апокаліптичні романи існували з першої чверті 19-го століття, коли Мері Шеллі У твір Остання людина був опублікований[1].

Постапокаліптичним називають також творчий стиль, що створює настрій пустельності, самоти і жаху через картини покинутої зруйнованої техніки та будівель.

Постапокаліптичними можна назвати і образи місць «локальних катастроф» — наприклад, покинуті територій, які у великій кількості залишилися на території Радянського Союзу після його розпаду — з напівзруйнованими будівлями, зарослими травою з іржавими остовами техніки і механізмів. До цієї гілки постапокаліпсису належать і образ «безлюдних просторів» Крапивіна, і «Зона» братів Стругацких.

Жанр постапокаліпсис зародився в кінці XIX — початку XX століть. Саме тоді з'явились передчуття катастроф і революцій. Був широко поширений декаданс — переконання в тому, що людство рухається до звироднілості та занепаду. З деякою натяжкою можна сказати, що вперше елементи постапокаліптичного стилю були застосовані в романі Уеллса «Машина часу». Перший класичний твір цього жанру — роман Річарда Джеффріса «Після Лондона» (1885), у якому дія відбувається через тисячі років після катастрофи. Сценарій Джеффріса, за яким одразу ж після катастрофи слідує період варварства, а за ним новий (неурбанізований) феодалізм, згодом багато разів використовувався, у тому числі і в «Яскраво-червоній чумі» Джека Лондона, «Смерті трави» Джона Крістофера, «Мальвілі» Робера Мерля, «Землі без людей» Джорджа Стюарта. Сповзання до цього сценарію щодуху прагнуть не допустити герої «Молота Люцифера» Ларрі Нівена і Джеррі Пурнеля. Інколи спокій такого пасторального суспільства підривають молоді бунтарі, що мають намір відродити заборонену технологію (вже в розповіді Стівена Вінсента Бені «На річках Вавілонських» є натяк на такий розвиток, класичні приклади — «Довге завтра» Лі Брекетта та «Відхилення від норми» Джона Віндема). Чудовим представником російського ПА - є книга уральця Федіра Крашенникова «Після Росії».

«Нова хвиля» додала до постапокаліптичного пейзажу банди рокерів («Долина прокльонів» Роджера Желязни) — риса, популяризована в серії відомих фільмів «Безумний Макс».

Одними з найвідоміших творів жанру є серія фільмів «Божевільний Макс» і серія комп'ютерних ігор «Fallout».

Історія[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Стародавні попередники[ред.ред. код]

Численні суспільства, в тому числі вавилонське і іудейське, створювали апокаліптичну літературу і міфологію в якій йшлося про кінці світу і людського суспільства. Епос про Гільгамеша, написаний біля 2000-1500 до н.е., детальний міф, де сердиті боги відправити повені, щоб покарати людство, але древній герой Утнапіштім і його сім'я були збережені завдяки втручанню бога Еа. У Біблії історія Ноя і його ковчега описує кінець корумпованої цивілізації та її заміну та перетворення усього світу. Найбільш відомим є Книга Одкровення (від якого походить слово апокаліпсис, що звідки вийшло це слово, означає "одкровення таємниці"), яка заповнена пророцтвами знищення людства, а також філософського бачення. У першій главі Одкровення, автора Іоанна Богослова пояснюється своє божественне доручення: "напиши, що ти бачив, те, що є, і те, що буде після цього" (Одкровення 1:19). Він сприймає це як свою місію, щоб передати-виявити-в царство Боже Його обіцянку, що справедливість восторжествує і що страждання буде виправдана (Лі). Апокаліпсис забезпечує прекрасне бачення Судного дня, відкриваючи Божу обітницю відкуплення від страждань і боротьби. Одкровення описує нове небо та землю нову, для його цільової аудиторії (християн при переслідуванні Римської імперії, для яких Іван написав листи, які становлять книгу) були зачаровані і натхненні, а не в жаху від бачення Судного дня. Ці християни вважали себе обраними для Божого спасіння, і тому такі апокаліптичні почуття вселили оптимізм і ностальгію про «кінець часів».

Попередні роки до 1900-х років[ред.ред. код]

Письменниця Мері Шеллі у 1826 році написала роман, Остання людина, щовважається першим твором сучасної апокаліптичної фантастики. Історія про групу людей, як вони борються, щоб вижити в світі, ураженому чумою. Історія зосереджується на чоловіку-герой, як він з усіх сил намагається зберегти свою сім'ю в безпеці, але неминуче залишається як остання жива людина.

Також Едгар Аллан По у 1839 році напсиав розповідь Розмова Ейрос і Чарміон про розмову між двома душами в загробному житті, як вони обговорюють знищення світу. Руйнування було викликано кометою, що видалила азот з атмосфери Землі; залишивши тільки кисень і призвело до всесвітнього пекла.

У 1885 році роман Після Лондону письменника Річарда Джеффріса, може бути визначений як справжній пост-апокаліптичний фантастичний роман. Після раптової і невизначеної катастрофи, безлюдна Англія, сільська місцевість повертається до природи, зникаючи, і мало хто вижив; люди повернулися до квазі-середньовічного способу життя. Перші глави складатися тільки з опису природи регенераційної Англії: поля стають лісом, домашні тварини стають дикими, дороги і міста заростають чагарником, Лондон повертається до стану озера і отруйних боліт. Інша частина історії є прямою пригодою/квестом встановленого багато років по тому в дикому ландшафті нового суспільства, але перші розділи стали прикладом для багатьох пізніших історій наукової фантастики постапокаліптичного жанру.

Х. Ґ. Уеллс написав кілька романів, які мають постапокаліптичну тему. Опублікований в 1895 році, короткий роман Уеллса Машина часу має неназваного героя, де йде рік 802701 AD після смерті цивілізації, і людство було розділено на два окремих види, в мирних Елой і жорстоких Морлоків. Пізніше у цій історії, мандрівник у часі рухається вперед до вмираючої землі під опухлі, червоні сонця. Уеллса у 1898 році в романі Війна світів зображує вторгнення на Землю жителів планети Марс. Прибульці систематично руйнують вікторіанську Англію сучасною зброєю, встановлених на майже непорушних транспортних засобах. Завдяки знаменитій Війна світів (радіо драма) радіо адаптації з роману Орсона Уеллса на його шоу Повітряний театр Меркурія, роман став одним з найвідоміших ранніх апокаліптичних творів. Згодом він був відтворений або адаптований кілька разів у фільмах, телепрограмах, радіопрограмах, музиці і відеоіграх.

Після 1900-х років[ред.ред. код]

Війна[ред.ред. код]

Дивіться також: Ядерна зброя в популярній культурі; Ядерний голокост в популярній культурі; Список фантастики ядерного голокосту; Третя світова війна в популярній культурі. Повісті та оповідання

Стівен Вінсент Бенет у історії 1937 року Водами ВавилонУ (спочатку під назвою The Place Gods), молода людина досліджує руїни міста на північному сході США, можливо у Нью-Йорку. Де живе післявоєнне покоління у руїнах, після застосування зброї майбутнього, викликаного війною.

У 1987 році Павло Бріанс опубліковав Ядерне покоління: атомна війна в художній літературі - дослідження, яке розглядає атомну війну в коротких оповіданнях, романах і фільмах між 1895 і 1984 роками.

Оскільки ця міра руйнування вже не є уявною після Хіросіми і Нагасакі, деякі з нових робіт, таких як Мордехая Рощвельда Рівень 7, Невіла Шюта На пляжі, Пета Франка Шкода, Вавилон і Роберта МакКаммона Лебедина пісня, уникають уявну науку і техніку, які є ідентифікаційними ознаками загальної наукової фантастики. Інші автори включають більш фантастичні елементи, такі як мутанти, інопланетні загарбники, або екзотичну зброю майбутнього, так як наприклад Джеймс Акслер у Deathlands.

Оригінальною є робота в цьому суб-жанру Уолтера Міллера у Гімн Лейбович (1959), в якому рецидивуюча католицька церква, псевдо-середньовічне суспільство, і повторне відкриття відомого раніше Голокосту у світі є центральною темою. Рассел Хобанс у Рідлі Уокер (1980) також має релігійні або містичні теми сюжету, в той час як Орсон Скотт Кард у постапокаліптичній антології Народ з Фрінж вигадав угоду з американськими мормонами після ядерної війни.

За деякими теоретиками, атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі в 1945 році дуже вплинуло на Японську поп-культуру, що включило багато апокаліптичних тем у японському суспільстві. Велика частина Японської манга і аніме наповнені апокаліптичними образами зокрема, фільм 1954 року Gojira (латинізується як Годзілла), зображує монстра в якості аналогії ядерної зброї, щось з роду японських байок.

Джудіт Мерріл в першу своєму романі Тінь на печі, опублікованому в 1950 році, є одним з ключових в історії жанру пост-ядерного голокосту. Це один з найбільш ранніх романів Після Другої світової війни, що має справу з пост-ядерним голокостом у світі. Роман розповідає про поневіряння молодої приміському домогосподарки і матері двох дітей, як вона з усіх сил намагається вижити в світі, назавжди зміненому жахами ядерної атаки.

Деякі твори Рея Бредбері у циклі новел Марсіанські хроніки події відбудеться до або, під час і після ядерної війни на Землі чи на Марсі. Люди біжать Землі і оселяються на Марсі, але є постійні конфлікти з корінними марсіанами. Деякі з цих історій були адаптовані до інших форматів ЗМІ.

Опублікований в 1952 році твір, Андре Нортона Зірка людська (також відомий як Світанок 2250), є раннім романом про пост-ядерну війну, сюжет відбувається навколо молодої людини, Форса, який в пошуках втрачених знань. Форс починає свій квест у Артурі через спустошений радіацією пейзаж за допомогою телепатичного мутанта-кішки. Він зустрічає мутованих істот, званих "звірі-речі", які є, можливо, виродженою формою людини.

Пол Андерсон у серії Maurai (1959-1983), де події відбувається після ядерної війни, і його було нагороджено Hugo і Прометеєм за історії - Немає миру з королями, де події відбувається після катастрофічних війн. Обидва сюжети показують взаємодії між різними видами та соціальними формами товариств, сформованих у віках відновлення.

Роберт Хайнлайн у романі 1964 року Вільне володіння у Фарнхемі - це розповідь про групу людей, які пережили ядерний вибух. Група переживає атаки в бункері, але потрапляють до майбутнього, в якому африканці вимерли.

У 2003 році дитячий письменник Жанна ДюПрау випустила Місто Ембер, який був першим з чотирьох книг в пост-апокаліптичній серії для підлітків. Фільм-адаптація була одноіменною - Місто Ембер, з тих пір було знято в головній ролі з Білл Мюррей і Сірша Ронан.

Вільям У. Джонстон написав серію книг між 1983 і 2003 роками (35 книг усього, що містить слово "Попіл" у назві) про ліквідацію наслідків в усьому світі ядерної і біологічної війни.

Опублікований в 1970 році The Incredible Tide по Олександру Кею, сюжет відбувається через багато років після Третьої світової війни. Зброя, використана не ядерна, але ультра-магнітна, що розірвала і потопила континенти. Розповідь була адаптована в аніме Конан - хлопчик з майбутнього (1978).

Девід Брін у 1985 році написав роман Листоноша, де дії відбувається в Америці, де одні намагаються відновити цивілізацію після "Doomwar". Він виграв Премія пам'яті Джона Кемпбелла «за кращий науково-фантастичний роман» і Locus Award «за кращий науково-фантастичний роман» і був відзнятий також фільм Листоноша.

Телебачення

У 1936 році Х. Ґ. Уеллс адаптував свій роман Форма прийдешнього у фільм Прийдешне за участю спецефектів Рея Херріхаусена. У фільмі, Англія перетворилися на руїни, внаслідок тривалої хімічного і біологічного війни. Ті, що вижили, живуть під владою місцевого воєначальника, який рейдує своїх сусідів у спробі отримати свій флот повітряних винищувачів знову. Зрештою, ті інженери, що вижили створити технологічну утопію.

1983 року ABC зробив для телебачення фільм Післязавтра, що має сюжетну лінію з ядерної війни між НАТО і ФД, зосередивши увагу на групі людей, що намагаються вижити в і після обміну ядерними ударами.

Також CBS транслював серіал Єрихон в 2006-2008 роках, який був присвячений виживання міста після того, як 23 американські міста були зруйновані ядерною зброєю.

У 1965 році BBC транслював Військова гра, але він вважався занадто жахливим тоді, щоб транслювати в той час; трансляція відбулася тільки в 1985 році, тоді було показано повністю. Сюжет зображує ядерний удар по Великобританії і його наслідки, зокрема, зусилля громадської оборонної системи навести лад.

У La Jetée (1962) маємо справу з мандрівником в часі, що відправляється в минуле, щоб допомогти людям в пост-апокаліптичному майбутньому відновити цивілізацію після ядерної війни, що знищує більшу частину світу. Цей фільм був частково перероблений в 1996 році у фільм 12 мавп.

У 1984 році програма телебачення BBC Теми зображує життя до, під час і після детонації радянської атомної бомби над Шеффілді, Англія.

Фільм Термінатор зображує штучний інтелект, що називається Скайнет, що стає самосвідомістю в 1996 році і намагаються знищити людство, створюючи ядерну війну між США і РФ, що призводить до загибелі трьох мільярдів чоловік. Багато з яких залишилися в живих зрештою щоб об'єднатися, і знищити Скайнет і армію роботів (так званий "термінаторів"). Наступним лідером опору у сюжеті стає Джон Коннор і його мати, Сара Коннор, і показуються їх пригоди до і після ядерного удару (так званий "Судний день" в серії фільмів).

Серіал Cartoon Network Час пригод має місце сюжету на тисячі років у майбутнє після ядерної війни (називають "The Great Mushroom war"), де колись існувала, але зрештою забулась і була відтворена магія і люди майже знищили усі види істот, які мали своє місце на Землі.

Том Хенкс у 2011 році в веб-серіалі Electric City - це історія, заснована на пост-апокаліптичному світі. У цьому світі, група матріархів ("В'язання товариство") керують альтруїстичним, але гнітючим суспільством, щоб протистояти наслідкам жорстокої війни, яка скочує вниз сучасну цивілізацію. Проте, з часом, навіть цей новий "утопічний" порядок, в кінцевому рахунку підпадає під сумнів жителів нового суспільства.

Відеоігри

У 1988 році у комп'ютерній гри Пустка, ядерна війна сталася в 1998 році залишивши пустку на своєму шляху. Гра зосереджується навколо партії керованих гравцем пустельних рейнджерів. Його продовженням Wasteland 2, як очікується, буде випущено десь в 2014 році.

Fallout, тривалий ряд постапокаліптичних відеоігор, вперше опублікованих у 1997 році, фокусується на світі після масованої ядерної війни, що руйнує більшість великих держав в 2077 році. Ігри як правило, засновані навколо "склепінь" безпечних підземних бункерів для довгострокового виживання і пусток для досліджування, в таких місцях, як Каліфорнія або Вашингтон.

У Метро 2033, Ядерна війна відбувається в кінці 2013 року - Росія була закидана атомними бомбами, викликаючи сильну радіацію по Москві, змусивши тих людей, що вижили жити під землею в станціях метро від смертоносним впливу радіації на поверхні. Багато тварин і людей, що залишилися на зовні мутували у істот, відомих як Темні, що залишилися за межами сховищ протягом наступних 20 років. У цю гру грали з точки зору Артема, 20-річного чоловіка годувальника і один з первістків в метро. Дія гри розгортається в пост-апокаліптичній Москві, в основному усередині системи метро, але деякі місії мають гравеців відправляти на поверхню, яка сильно опромінена і протигаз необхідно носити в будь-який час через токсичне повітрі.

Пандемія[ред.ред. код]

Повісті та оповідання

Мері Шеллі За Остання людина, опублікований в 1826 році, розташований в кінці двадцять першого століття. Це хроніка групу друзів, на основі Лорд Байрон, Персі Шеллі Шеллі та інших, рухаючись через Європу як чума вбиває велику частину населення земної кулі.

The Scarlet Plague на Джек Лондон, опублікованій в 1912 році, розташований в Сан-Франциско в 2073, через шістдесят років після чуми в значній мірі обезлюдніли планету.

Написана в 1949 році Джордж Р. Стюарт, Земля без людей це історія про людину, яка знаходить найбільш цивілізації був знищений хвороби. Повільно невелика громада утворює навколо нього, як він бореться, щоб почати нову цивілізацію і збереження знань та навчання.

Порожній світ є 1977 роман Джон Крістофер про підліткової хлопчика, який виживає чуму, яка більшу частину населення світу убитий.

Спочатку опубліковано в 1978 році, Стівен Кінг За The Stand слід одіссею невеликого числа залишилися в живих всесвітньо закінчуючи грипу пандемії.

Написана в 1984 році, роман Поява на Девід Р. Палмер встановлено у світі, де штучний чума знищує переважна більшість населення світу. Роман був номінований на кілька нагород і виграв в 1985 році Комптон Крук премії.

Написана в 1995 році Хосе Сарамаго, Сліпота розповідає історію міста або країни, в якій масова епідемія сліпоти руйнує соціальну тканину. Вона була адаптована у фільм Сліпота в 2008 році.

Опубліковано в 2003 році Маргарет Етвуд, Орікс і Коростель встановлюється після генетично модифікований вірус стирає все населення для головного героя і невеликої групи людей, які також генетично модифікованих винятком. Серія ретроспективних кадрів, що зображують світ домінують biocorporations пояснює події, що призвели до апокаліпсису. Цей роман був також номінований на Букерівської премії. Продовження, Рік Потоп, був опублікований в 2007 році[2],

Річард Метісон За 1954 роман I Am Legend присвячена життю Роберта Невілла, єдиний незачепленою пережив глобальної пандемії, що вийшло населення світу в вампір зомбі-подібних істот. Роман був адаптований до фільму три рази: Остання людина на Землі (1964), Людина Омега (1971 ), і I Am Legend (2007).

Джефф Карлсон написав трилогію романів, починаючи з його дебюту 2007 Чума Рік, сучасна трилер про всесвітній нанотехнології зарази, що пожирає все теплокровні життя нижче Шаблон:Конвертувати у висоті. Його два продовження, Чума війни і Чума Зона, справу з лікування, що дозволяє повернутися до середовища, яка постраждала екологічного колапсу через значним зростанням комах і рептилій.

Передчасної Випробування і Смерть Cure перераховані останні два романи із серії з трьох ( The Maze Runner), по Джеймс Dashner, яка відбудеться в пост-апокаліптичному США, в якому велика частина світового населення вмирає від повільно вбиває захворювання, викликаного планетарної зміну.

Комікси

Схрещені на Гарт Енніс знаходиться в пост-апокаліптичному світі, де кілька людей ще залишилося бореться за виживання від людей, заражених чумою, яка викликає своїх жертв виконувати свої найбільш злі помисли. Носії вірусу відомі як Схрещені через хрестоподібної висип, яка з'являється на їхніх обличчях.

Y: Остання людина серії коміксів по Брайан К. Воган і Піа Герра має справу з життям Йорик Браун і його мавпи Ampersand після чума стирає всі, окрім трьох життя чоловіків складає на землі, залишаючи всю планету, щоб керувати жінками.

The Walking Dead є коміксів серії від IC і була написана Роберт Киркман, Тоні Мур, і Чарлі Адлард Вона була розпочата в 2003 році і триває станом на 2013 рік. Розповідь про групу вижили в постапокаліптичному ландшафту. Апокаліпсис в цій серії було викликано зомбі (тут звані ходунки), і це сильно підозрював, що ходунки стають жертвами вірусу. Також називається The Walking Dead є телесеріал КУА за мотивами коміксів.

Телебачення

Ті, що вижили був 1970 телесеріал BBC і був перероблений в 2008 Серія присвячена групою британських вижили в період після генної інженерії вірусу, який вбив 99,9%. населення у світі. Перша серія досліджує безпосередньо після-ефектів пандемія спалахи грипу, в той час як другий і третій серії концентрату на спроби залишилися в живих, щоб побудувати спільнот і встановити контакти з іншими групами.

12 мавп (1995) являє собою науково-фантастичний фільм, який показують залишки людської цивілізації після неконтрольований пандемія стирає 99% людської популяції. Це напів-римейк "Ла Jetée" з обидва фільми зосереджені на темі долі, вводячи здатність до подорожі в часі і вступити в контакт з попередньо-апокаліптичному суспільства.

Зомбіленд (2009) являє собою фільм, в якому хвороба мутує більшість американців (решта світу не згадується) і перетворює їх на тварин-подібних істот, що жадають людської плоті. Це історія про групу людей, які склеюються і намагаються вижити проти зомбі.

Відеоігри

Left 4 Dead серії встановлений у перші дні після пандемії спалах вірусного штаму перетворює більшість населення в зомбі, як диких істот. Ігри стежити за пригодами чотирьох вижили, намагаються проникнути конспіративні квартири і військової порятунок, парируючи атакуючих орд.

Playstation 3 назва "останній з нас» (2013) обертається навколо приміщення мутантного кордицепс гриба поширюється для людини, в результаті чого в погіршенні суспільства в Сполучених Штатах.

Гидота: Nemesis проекту (1999) відбувається в 1999 році після того, як Сполучені Штати були практично знищені смертельної чуми. Хвороба почалася на східному узбережжі, і спілкування з західного узбережжя перестала протягом 72 годин. Останні кілька груп вижили припинив мовлення після шести днів, і переважна більшість населення країни було знищено. Гравець очолює групу з восьми генетично змінених суперсолдат (МП), щоб перемогти зараження глобального генетичного чуми, який поволі перетворюється на суперорганизма.

Відмова від сучасних технологій[ред.ред. код]

В Е. М. Форстер За 1909 повість машина зупиняється, людство було в підпіллі через несприятливі умови на поверхні Землі, і повністю залежить від "машини", богоподібним механічне особа який витіснив майже всі безкоштовна буде шляхом надання для людства примхи. Машина погіршується і зрештою зупиняється, закінчуючи життя всіх тих, від неї залежить, хоча один з умираючих натякає на групи людей житлового на поверхні, які будуть нести факел людства в майбутньому.

В Рене Barjavel За 1943 роман Ravage, написані і опубліковані протягом німецька окупація Франції , майбутній Франція спустошений раптової відмови електроенергії, викликаючи хаос, хвороби і голод, з невеликою групою вижили відчайдушно бореться за виживання.

Чотири десятиліття по тому, Стів Boyett За 1983 роман Аріель (підзаголовку Книга змін) має всі технології, в тому числі електроенергії, пороху, і деякі фізики принципи-перестане функціонувати , в той час як магія стає реальним. Він також сприятиме 1986 Прикордоння Серія, яка розслідуватиме повернення Царство феєричних до світу.

Грубо десять років потому, С. М. Стірлінг взяв невелика зміна на цю тему в 2004 Dies своїх (також підзаголовок "Книга змін", де раптом таємничий всьому світу "зміна" змінює фізичні закони так що електрику, порох і більшість форм високої щільності енергії технології більше не працюють. Цивілізація руйнується, і дві конкуруючі групи боротися, щоб заново створити середньовічна технології та навички , а також майстер магії. роман Like Boyett, особливо Суспільство Стірлінга для творчих членів анахронізмом, як доброзичливо живих, і Дельтаплан напад на будівлю.

NBC, революція також обертається навколо "зміни", після чого принципи електроенергії та фізики не працюють. Проте, в центрі уваги цієї історії полягає в тому, як група героїв спробувати отримати владу на той час проти зусилля тиранічного лідера міліції, щоб зрозуміти це перший (так що він може взяти абсолютну владу).

Веб-серії 2012 Н +: Цифровий серії зображує частково, наслідки такого світу, в якому комп'ютерний вірус заражених популярний інтерфейсу мозок-комп'ютер убив одного-третина населення, що призвело до розпаду правопорядку та відсутності або дефіциту електроенергії та інших сучасних зручностей.

Afterworld є комп'ютерний анімаційний Американський фантаст телесеріал про провал сучасної технології.

Інші роботи використовувати Рей Курцвейл За ідею технологічна сингулярність, створення розумної машині за допомогою штучний інтелект, в якості відправної точки для Апокаліпсису. Харлан Еллісон За розповідь У мене немає рота, а хочеться кричати, опублікований в 1967 році, встановлюється після Холодна війна, де супер-комп'ютер, названий AM (Allied Mastercomputer / Адаптивна Маніпулятор), створений для запуску військового міністерства, стає сором'язливим, і руйнує все, окрім п'яти людських істот. У переважній підземному комплексі, що залишилися в живих пошук тінь колишнього світу в пошуках їжі, в той час бути тортури D АМ на шляху.

Матриця, автор сценарію і режисер в Вачовскі описують майбутнє, в якому штучний інтелект особливість знищив людську цивілізацію, і розмістив залишилися людей в симуляції віртуальної реальності, яка призначена для тримати їх на лаврах, використовуючи їх для влади. Значна кількість релігійної іконографії пронизує ряд, в тому числі головного героя, що є алегорія друге пришестя, і назва роль другого плану, Трійці.

Термінатор серії описує штучний інтелект, створений урядом США для моніторингу військових систем, для національної оборони. За іронією логіки, Скайнет руйнує цивілізацію, щоб захистити себе від своїх господарів-людей, в результаті чого глобальний термоядерну війну, а потім найближчому винищення вижили по машинам.

Астрономічні[ред.ред. код]

Фіолетовий Хмара на М. П. Шив, опублікованій в 1901 році, є "останньою людиною" роман, в якому велика частина людства був убитий отруйної хмари.

У 1933 роман When Worlds Collide Філіп Уайлі і Едвін Балмер, Земля буде знищена в блукаючої планети Бронсон Alpha. Вибраних втечу на космічному кораблі. Надалі, Після Worlds Collide, що залишилися в живих почати нове життя на компаньйона планети Бронсон Beta, який зайняв орбіту раніше займану Землі.

У 1954 роман Один в трьохстах на J. Т. Макінтош, вчені виявили, як визначити точне хвилину, годину і день Сонце буде йти " нова" - і коли це станеться, то вони випаруються моря Землі, починаючи з півкулі , яка стоїть перед сонцем, і, як Земля продовжує обертатися, це займе всього 24 години, перш ніж все життя буде ліквідовано. Супер-урагани і торнадо, за прогнозами. Будівлі будуть вражені. Розгортається робота по побудувати тисячі кораблів з ​​єдиною метою передачі евакуйованих на поїздку в один кінець, щоб Марс. Коли Сонце починає йти нова, все йде за графіком, але більшість кораблів виявитися дефектними, і не на шляху до Марса.

Брайан Олдісс За роман Тепличне (1961) відбувається в далекому майбутньому, де сонце набагато спекотніше і сильніше і людська популяція була скорочена до однієї п'ятої що це було.

Аналогічно J. Г. Баллард За роман, Утоплена світ (1962), відбувається після зростання сонячної радіації, яка викликає у всьому світі повені і прискорену мутацію рослин і тварин.

Молот Люцифера на Джеррі Pournelle і Ларрі Нивен (1977) про катастрофічний комета удару Землю, і різні групи людей намагаються вижити наслідків на півдні Каліфорнія .

Залишки, К. А. Епплгейт, це книга серії 2001-2003, що деталізує кінець світу за зіткнення астероїда. Перша книга, The Mayflower проекту, описує Землю в свого роду істерії, як 80 осіб вибираються НАСА на борту космічного корабля, який буде йти в невідомому напрямку від зруйнованого землі. Пізніші книги справу з купка виживших прокидаючись від 500-річного сплячки і піддаючись обох дивних мутацій і волі на ворожій комп'ютером / корабля, що вони приземляються на. Зрештою вони повернуться на Землю, щоб знайти пару колонії вижили, що борються на суворій планеті зовсім інший від землі залишки знав.

В ID Software За 2011 відеоігор Лють, Земля серйозно пошкоджений, і людство майже знищили, шляхом прямого зіткнення реального астероїда 99942 Апофіс із Землею в 2029 році.

Thaliad на Марлі Юмансом (2012) є епічна поема, що розповідає про групу дітей після невстановлений апокаліпсису з неба, може бути, пов'язано з сонячними спалахами або метеорита, в результаті чого люди і тварини будучи спалені і небеса наповнивши попелу. Діти вижити тільки тому, що вони були разом на шкільному візиту в печері.

Прибульці[ред.ред. код]

В Туманність нагородами повість Screwfly Рішення (1977) по "Raccoona Шелдон" (псевдонім Аліса Шелдон), інопланетяни знищують людство з бортовою агента, який змінює чоловічий статевий імпульс насильницької імпульсу.

У Urth Нового Сонця на Джин Вулф (1987), інопланетяни (або високо розвинені люди) ввести білу діру на сонці, щоб протидіяти затемнення нього на чорної діри, і в результаті глобальне потепління викликає підвищення рівня моря, який вбиває більшість населення (хоча це може бути спокутної, як Ноїв потоп, а не стихійного лиха) .

У Кузня Бога на Грег Бір (1987), Земля буде знищена в чужий атаки. Незадовго до цього, інша група прибульців здатна зберегти зразки біосфери і невелика кількість людей, переселення їх на Марсі. Деякі з них утворюють екіпажу судна, щоб вистежити домашній світ вбивць, як описано в подальшому, Ковадло Зірки (1992).

Moonbane на Аль Sarrantonio (1989) стосується походження перевертнів (Місяць, і саме тому вони так приваблюють до нього), і вторгнення після вибуху на Місяці посилає метеоритні фрагменти, що містять приховані лікантроп до Земля, які процвітають в багатій киснем атмосфері нашої планети. Його тон нагадує Wells ' Війна світів.

The Killing Зірка на Чарльз Р. Пеллегріно і Джордж Zebrowski (1995) описує руйнівний напад на Землі пізно-21-го століття за інопланетної цивілізації. Використання релятивістських ракет, вони сповнені рішучості знищити людську расу в попереджувального удару, так як вони вважаються майбутнім загроза.

Падіння неба на Роберт Rodat і Стівен Спілберг є 2011 ТВ-шоу, яке слід людську силу опору борються, щоб вижити після позаземні прибульці намагаються захопити Землю.

Дуглас Адамс 'Автостопом серії (1979-2009, з шостим і кінцевого обсягу написаного Еоін Колфер) пародій цей жанр художньої літератури через наявність декількох земель, що знаходяться неодноразово зруйнована бюрократична Vogons, на превеликий жаль серії героя Артур Дент.

Defiance розташований в Землі, спустошеною «блідо війн", війна з семи інопланетних рас, згаданих як "Вотана", з наступним "Arkfalls", який terraforms Землю майже невпізнанним держави. На відміну від більшості апокаліптичних творів, Земля не негостинній, і людство не стоїть на межі вимирання.

Затишний катастрофа[ред.ред. код]

"Затишний катастрофа" це ім'я, дане до стилю пост-апокаліптичному фантастики, яка була особливо поширена після Друга світова війна серед Британський фантаст письменників. "Затишний катастрофа», як правило, той, в якому цивілізація (як ми його знаємо) добігає кінця, і всі вбиті за головних героїв, які виживають практично без втрат, а потім звільнених від попередніх обмежень цивілізації крім. Термін був придуманий Брайан Олдісс в мільярд років Шпрее: історія наукової фантастики (1973). Олдісс направляв свої зауваження на англійський письменник Джон Wyndham, особливо його роман День тріффідов, чия герої змогли користуватися щодо безбідне існування з невеликим пов'язаного труднощі чи небезпеки, незважаючи на падіння суспільства.

В Іспанська Каталонський автор Мануель де Pedrolo написав Mecanoscrit дель Segon Оріген ( Машинопис Другого походження), опублікована в 1974 році Двоє дітей випадково. вижити чужий холокост, що викорінює все живе на Землі. Вони беруть на себе місію збереження людської культури і заселення Землі.

Екологічна катастрофа[ред.ред. код]

У Адам і Єва Ні (1941), оповідання Альфред Бестер, винахідник злітає в ракеті, чий силовий використовує небезпечний каталізатор. З орбіти він бачить, що весь світ був зруйнований втікачів реакції, викликаної каталізатора. Смертельно поранений в аварійної посадки, він повзе до моря, так що бактерії в його тілі може ініціювати нове життя на Землі.

У Смерть трави (1956), Джон Крістофер, мутований вірус вбиває зернових культур та інших трави по всій Євразії, викликаючи голод.

' Котяча колиска на Курт Воннегут (1963) закінчується всіх водоймах перетворюються на "льоду дев'ять," вигаданий Фаза лід, який утворює при кімнатній температурі.

У The Burning World на J. Г. Баллард (1964, розкласти в посухи в 1965 році), забруднення в океанах створює поверхневий шар, який чинить опір випаровування, в результаті чого про всесвітню посухи.

Вівці Дивись вище на Джон Бруннер, опублікованій в 1972 році, описує екологічно деградованих світ швидко руйнується в соціальний хаос, революції та анархії.

Річард Купер з тритомний роман Білий птах спорідненості (1978-82) передбачає майбутнє, в якому антропогенний глобальне потепління, викликану [[парникового ефекту] ] призвело до катастрофічного підвищення рівня моря. Більшість з них відбувається за два тисячоліття тому.

Завжди Coming Home на Урсула Ле Гуїн (1985) відбувається невдовзі після всьому світу лих, мабуть в значній мірі екологічної хоча ядерна війна може також брати участь, що різко скоротилося населення. Він малює милуючись картину первісного суспільства, які не повторюватимуть помилок цивілізації. Він виграв Джанет Хейдінгер Кафка премії і був віце-для Національна книжкова премія.

У 2004 році фільм Післязавтра, екстремальні погодні явища, викликані зміною клімату посилатися масове знищення всій планеті, і в кінцевому підсумку призвести до нової льодовикового періоду.

Після нафтового піку[ред.ред. код]

Джеймс Ховард Канстлер у 2008 році, в романі Всесвіт зроблений вручну, уявляє життя в північній частині штату Нью-Йорк після зниження світових поставок нафти де хаос та крах американської економіки, і люди і суспільство змушені пристосуватися до повсякденного життя без дешевої нафти. Канстлер написав роман в 2010 році як продовження, під назвою Відьма з Хеврона.

Канадський письменник Дуглас Коупленд написав книгу у 2010 році Player One про чотири людини, які знайшли притулок в Торонто, в барі аеропорту, в той час як ряд катастрофічних подій відбуваються за межами цього бару.

Last Light і його продовження Afterlight автора Алекса Скварроу оповідають падіння британської цивілізації після війни на Близькому Сході, що знищує більшість запасів нафти Землі.

1979 року вийшов культовим фільм Божевільний Макс, Режисер Джордж Міллер, де являє собою світ, в якому нафтові ресурси були майже вичерпані. Це призвело до постійного браку енергії і порушення законності і правопорядку. Поліція билася зі злочинними бандами байкерів, а кінцевим результатом є повний розвал сучасного суспільства, як зображено у сіквелі фільму Божевільний Макс 2 і Божевільний Макс: Під куполом грому, і приквел фільму Божевільний Макс: лють Доріг.

Інші твори[ред.ред. код]

У повісті Айн Ренд Гімн (1938 рік) суспільство вступило майже у середньовічний стан після нового уряду, що забороняє будь-який вид індивідуальної думки, навіть заборонивши слово "Я".

У Артура Кларка у розповіді Дев'ять мільярдів імен Бога (1953 рік), біди людей закінчується, коли тибетські монахи (використовуючі спеціально створювану комп'ютерну програму) обробили всі дев'ять мільярдів можливих імен Бога. Історія виграла ретроспективну Уго.

День, коли Земля загорілася (1961) - фільм по Валу Гесту про Землю викинуту зі своєї орбіти навколо Сонця надмірним ядерних випробуванням. Там змальована картина суспільства, що готова повірити, що люди можуть знищити планету, сподіваючись, що наука може виправити те, що людський рід порушив, але змирилися з можливістю незворотнїо загибелі.

Джон Краулі у 1979 році в романі Двигун Літа, де події відбувається, можливо, через тисячу років після «Бурі» (не пізніше), зруйновані усі промислові цивілізації. Ті культури, що вижили, здається, (під впливом 1960-х і 1970-х років на автора) є контркультурними.

Кормак Маккарті у творі Дорога (2006), де події розгортається через кілька років після того, як невстановлений катаклізм, який змушує батька і сина постійно шукати виживання. Цей твір був адаптований у фільм в 2009 році.

Джеймс Уеслі Ревлес Ті, що вижили: роман Грядущий крах (2011) - являє собою роман про одночасні глобальний економічний крау, і фокусується на боротьбі великих персонажів, які борються, щоб вижити після того, що називають "Кранч". Він охоплює як події напередодні економічного краху, а також через кілька років після аварії.

Роберт Рід у розповіді Труна (2010) сюжет має справу з більшою частиною населення розвинених країн світу, що вмирає після програми масової вакцинації, в якій вакцини були цілеспрямовано зіпсовані. Ті, що залишилися в живих, які не були вакциновані, часто з релігійних міркувань, та їхні нащадки. Більшість країн, що розвиваються не отримують вакцину, і десятиліття по тому, велика кількість її біженців, прибувають до межі Північної Америки та інших розвинених країн. Головний герой виживає, у катастрофі ще молодим хлопчиком і має за щастя зіткнутися з літнім вченим і його фанатичних молодих членів сім'ї.

В Ubisoft у 2012 відеоігрі I Am Alive, Америка пережила потужний землетрус, який знищив більшість міст і районів. У зв'язку з пошкодженням після, багато людей змушені жити без ресурсів, в результаті чого громадяни збунтувалися, стали жорстокими, і грізними, перетворюючись їх на диких мисливців.

Багато хард-метал і панк-рок груп мають пост-апокаліптичні теми у своїх текстах і образах. Перетинаються з цими темами: Inepsy, Токсичний Голокост, Nuclear Assault, Содом і на початку творчого шляху Вбивця.

Кліп на пісню Це корозії гурту Сестри милосердя відбувається в апокаліптичній обстановці майбутнього.

У популярній культурі[ред.ред. код]

Пісня REM, «Це Кінець Світу, як воно є (And I Feel Fine)» (1987), є гумористичним описом апокаліпсису невизначеного характеру; Однак, пісня включає в себе посилання на «захват».

Класика ПА[ред.ред. код]

Сучасні твори[ред.ред. код]

Кінематограф[ред.ред. код]

1936[ред.ред. код]

1954[ред.ред. код]

1961[ред.ред. код]

1962[ред.ред. код]

1965[ред.ред. код]

1978[ред.ред. код]

1981[ред.ред. код]

1983[ред.ред. код]

1984[ред.ред. код]

1985[ред.ред. код]

1988[ред.ред. код]

1995[ред.ред. код]

1996[ред.ред. код]

1997[ред.ред. код]

1998[ред.ред. код]

1999[ред.ред. код]

2000[ред.ред. код]

2002[ред.ред. код]

2003[ред.ред. код]

2004[ред.ред. код]

2006[ред.ред. код]

2007[ред.ред. код]

2008[ред.ред. код]

2009[ред.ред. код]

2010[ред.ред. код]

2011[ред.ред. код]

2012[ред.ред. код]

2013[ред.ред. код]

2014[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]