Запобіжник (зброя)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Запобі́жник (збро́я) — деталь ударно-спускового механізму ручної вогнепальної зброї, що попереджує можливості здійснення випадкового пострілу. Запобіжник у включеному стані може перешкоджати руху ударника, курка, шептала, спускового гачка, затвора або одночасно декілька з цих деталей. У ряді зразків зброї при включенні запобіжника відбувається також безпечний (без пострілу) спуск з бойового взводу.
У загальновживаному сенсі — пристрій, що оберігає зброю (боєприпас) будь-якого типа (гранату, бомбу, міну, боєголовку тощо) від випадкового або передчасного спрацьовування.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
Література [ред.]
- Материальная часть стрелкового оружия. Под ред. А. А. Благонравова. М.: Оборонгиз НКАП, 1945
