Запобіжник (зброя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Запобі́жник (збро́я) — деталь ударно-спускового механізму ручної вогнепальної зброї, що попереджує можливості здійснення випадкового пострілу. Запобіжник у включеному стані може перешкоджати руху ударника, курка, шептала, спускового гачка, затвора або одночасно декілька з цих деталей. У ряді зразків зброї при включенні запобіжника відбувається також безпечний (без пострілу) спуск з бойового взводу.

У загальновживаному сенсі — пристрій, що оберігає зброю (боєприпас) будь-якого типа (гранату, бомбу, міну, боєголовку тощо) від випадкового або передчасного спрацьовування.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Материальная часть стрелкового оружия. Под ред. А. А. Благонравова. М.: Оборонгиз НКАП, 1945