Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах
Johann Bernhard Fischer von Erlach
Johann Bernhard Fischer von Erlach.jpg
Дата народження 20 липня 1656(1656-07-20)
Місце народження Санкт-Мартин, поблизу міста Грац
Дата смерті 5 квітня 1723(1723-04-05) (66 років)
Місце смерті Відень
Працював у містах Відень, Прага, Зальцбург, Грац
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Зимовий палац принца Євгена Савойського, Карлскірхе, імператорський палац Шенбрунн, Відень; палац Клам-Галласів, Прага; Мавзолей імператора Фердинанда, Грац;барокові церкви у Зальцбурзі;
Містобудівні проекти план перепланування м. Зальцбург
Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах у ВікіСховищі

Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах (нім. Johann Bernhard Fischer von Erlach; *20 липня 1656, Санкт-Мартин, поблизу Граца — †5 квітня 1723, Відень) — відомий австрійський архітектор доби бароко.

Біографія коротко[ред.ред. код]

Народився в Штирії. Навчався в 1682-86 рр. у Римі в К. Фонтана. Починав як скульптор, на твори якого вплинули образи Лоренцо Берніні (1598-1680). Почав займатися архітектурою.

Перший етап творчості припадає на кінець 17 ст. В повоєнні роки займався відновленям магнацьких резиденцій, що були зруйновані під час воєнних дій з Туреччиною. Фішер фон Ерлах розробив свій тип центральноєвропейського барокового палацу.

з 1694 року Йоган Бернгард Фішер — придворний архітектор і інженер в Відні.

Від 1696 року отримав дворянство з відповідною додачею до імені частки «фон Ерлах».

Відвідав Берлін У 1704-05 рр. Працював у Відні, Празі, Зальцбурзі, в останньому побудував декілька церков і перепланував місто.

Був одружений. Його син-Йозеф Емануель Фішер фон Ерлах (1793-1742) — теж архітектор, допомагав батькові і будував за власними проектами.

Перелік головних творів[ред.ред. код]

Зальцбург, церква Коллегіата
Імператорський палац Шенбрунн, вигляд північної частини
  • імператорський палац Шенбрунн, Відень;
  • Зимовий палац принца Євгена Савойського;
  • палац Клам-Галласів, Прага;
  • Мавзолей імператора Фердинанда, Грац;
  • Манеж, Хофбург;
  • барокові церкви у Зальцбурзі;
  • Карлскірхе, Відень.
Відень. Поземний план храму Сан Карло Борромео, до 1716 р.

Джерела[ред.ред. код]

  • Искусство стран и народов мира, т 1, М., 1962 (рос.)
  • Всеобщая история искусств, т 4, М., 1963 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]