Казахський дрібносопковик

Казахський дрібносопковик

Казахський дрібносопковик (Сари-Арка — жовтий хребет, Центрально-Казахський дрібносопочник) розташований у Казахстані.

Довжина з заходу на схід близько 1200 км, ширина до 950 км.

У західній частині рельєф вирівняний; виділяються гірський масив Улутау (1133 м) і Кокшетауське узвишшя (947 м, г. Синюха).

Східна частина має більш розчленований рельєф; у центрі — Каркаралінські гори (до 1403 м), низькогір'я Кизилтас з масивом Аксоран (1566 м) і хребет Чингізтау (1469 м).

Територія Казахського дрібносопковика входить до складу Урало-Монгольського геосинклінального поясу.

Основні структури належать до каледонської (на заході) і герцинської (на сході) складчастості. Внаслідок процесів вивітрювання і денудації древня гірська країна набула сучасного стану, яких поєднує низькогір’я, дрібносопковик і рівнинні території.

Складений загалом метаморфічними, інтрузивними і ефузивними породами, з якими пов'язані родовища численних руд корисних копалин: залізних (Атасу, Каражал, Карсакпай), мідних (Жезказган, Бозшаколь, Конират), марганцевих (Атасу), поліметалів (Карагайли), золота (Майкайин), вугілля (Карагандинський та Екібастузький вугільні басейни).

Через дрібносопковик проходить вододіл Іртиша і області внутрішнього стоку Середньої Азії.

Найбільші річки: Ішим, Нура, Сарису. Багато озер, найбільше — Тенгіз.

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.