Каледонська складчастість

Каледонська складчастість (рос. каледонская складчатость, англ. Caledonian folds; Caledonian folding; нім. kaledonische Faltung f) – ера тектогенезу, яка протікала в ордовицькому та силурійському періодах, виявилася в сукупності геол. процесів деформації земної кори (інтенсивній складчастості, горотворення і гранітоїдного магматизму) в палеозої (500-400 млн. років).

Внаслідок К.с. на місці геосинкліналей на Британських о-вах, Скандинавському п-ові, Півн. Аппалачах, Алтаї, Саянах, гірських масивах Тянь-Шаню, зах. част. Казахстану та ін. сформувалися каледонські гірські споруди (каледоніди). Уперше термін К.с. був введений франц. геологом М. Бертраном в 1887. Істотну роль К.с. відіграла в розвитку Кордильєр, особливо Півд. Америки. З каледонським тектогенезом пов'язані родов. руд заліза, титану, золота і частково молібдену, азбесту, тальку, магнезиту, хрому, платини, титаномагнетитів, нікелю і самородної міді. На тер. України К.с. найактивніше проявилася в межах Західно-Європейської платформи (Коханівська і Рава-Руська зона), складчастих Карпат і на прилеглому до них краї Східно-Європейської платформи (Дністровський прогин, Львівський палеозойський прогин, Придобруджинський прогин).

Каледоніди — області розвитку каледонської складчастості.

Див. також

• Альпійська складчастість
• Герцинська складчастість
• Мезозойська складчастість
• Байкальська складчастість
• Невадійська складчастість
• Галицька складчастість
• Карельська складчастість
• Кадомська складчастість
• Гудзонська складчастість
• Атектонічна складчастість
• Готська складчастість
• Андська складчастість
• Гренвільська складчастість
• Ларамійська складчастість
• Колимська складчастість
• Кулісоподібна складчастість
• Кіммерійська складчастість

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.