Герцинська складчастість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Distribution of orogenies with similar ages to the Varican orogeny (shaded)
Донецький кряж (виділено кольором) утворився під впливом герцинської складчастості.

Герцинська складчастість (Варисційська складчастість), Герцинський орогенез (рос.герцинская складчатость (Варисцийская складчатость), нім. herzynische Faltung f) – одна з найінтенсивніших в історії Землі (кінець девону - початок тріасу) деформацій земної кори, що відбувалася протягом пізнього палеозою.

Загальний опис[ред.ред. код]

Під впливом Г.с. утворилися складчасті гірські системи - Аппалачі, Анди, Тянь-Шань, Алтай, Урал та ін., в Україні - Донецький кряж.

Підводний вулканізм епохи, що передувала герцинському горотворенню, супроводжувався формуванням родовищ міді, свинцю, цинку на Уралі, Алтаї, Півн. Кавказі.

З інтрузійними процесами пов’язане виникнення родовищ платини, титано-магнетитів, азбесту та ін. В орогенний період герцинського циклу гранітоутворення сприяло формуванню руд свинцю, цинку, міді, олова, вольфраму, золота, срібла, урану в Європі, Азії та Австралії.

З передовими і міжгірськими прогинами герцинід пов’язані великі кам’яновугільні басейни - Донецький, Печорський, Кузнецький, Рурський, Саарсько-Лотарінгський, Верхньосілезький, Південно-Уельський, Аппалачський та ін., а також басейни кам’яної та калійної солей.

Прояви герцинської складчастості - герциніди.

Давні складчастості[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]