Герцинська складчастість
Герцинська складчастість (Варисційська складчастість), (рос.герцинская складчатость (Варисцийская складчатость), нім. herzynische Faltung f) – одна з найінтенсивніших в історії Землі (кінець девону - початок тріасу) деформацій земної кори, що відбувалася протягом пізнього палеозою.
Під впливом Г.с. утворилися складчасті гірські системи - Аппалачі, Анди, Тянь-Шань, Алтай, Урал та ін., в Україні - Донецький кряж.
Підводний вулканізм епохи, що передувала герцинському горотворенню, супроводжувався формуванням родовищ міді, свинцю, цинку на Уралі, Алтаї, Півн. Кавказі.
З інтрузійними процесами пов’язане виникнення родовищ платини, титано-магнетитів, азбесту та ін. В орогенний період герцинського циклу гранітоутворення сприяло формуванню руд свинцю, цинку, міді, олова, вольфраму, золота, срібла, урану в Європі, Азії та Австралії.
З передовими і міжгірськими прогинами герцинід пов’язані великі кам’яновугільні басейни - Донецький, Печорський, Кузнецький, Рурський, Саарсько-Лотарінгський, Верхньосілезький, Південно-Уельський, Аппалачський та ін., а також басейни кам’яної та калійної солей.
Прояви герцинської складчастості - герциніди.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
