Казимир Черновський
| Казимир Черновський | |
|---|---|
| Народився |
1791 маєток Коритниця, Ігуменський повіт, Мінське воєводство, Річ Посполита |
| Помер |
8 листопада 1847 Сарапул, Вятська губернія, Російська імперія |
| Громадянство | Річ Посполита, Російська імперія |
| Діяльність | науковець, інженер |
| Знання мов | російська |
Казимир Черновський (1791, маєток Коритниця, Ігуменський повіт, Мінське воєводство, Річ Посполита — 8 листопада 1847, Сарапул) — білоруський винахідник, конструктор першого підводного човна[1].
Юні роки[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї поміщика. У дитинстві не мав великого інтересу до наук, але захоплювався читанням. Дуже рано одружився з Емілією, донькою заможного варшавського торговця. У шлюбі народився син, але сімейне життя не склалося і дружина поїхала жити до батька, залишивши чоловіка в маєтку.
У віці 33 років в 1824 Казимир приїхав до Петербургу, де вступив на навчання до Медико-хірургічної академії [1].
Революційні настрої, якими він відрізнявся з ранньої молодості, в студентському середовищі посилилися, але спілкування на теми, заборонені владою, було перерване доносом, в результаті якого Черновський в 1829 був ув'язнений за приналежність до революційного товариства.
Робота над проектом підводного човна[ред. | ред. код]
Бажаючи звільнитися з ув'язнення, Черновський написав лист Миколі I [2], в якому обіцяв за наявності коштів, людей та будівельних матеріалів за 40 днів побудувати підводний човен — корабель, якого в той час не було в жодній країні світу, не з дерева, як пропонували зарубіжні вчені, а з металу, причому він пропонував використовувати човен для лову перлів у Фінській затоці або, за умови оснащення її гарматами, для військових цілей. Лист потрапив на стіл імператора, який прочитав його, зацікавився і зажадав від Черновського спочатку представити проект судна. Той розумів, що довго імператор чекати не буде, тому вже через три тижні його робота «Опис підводних суден» була в імператорській канцелярії. «Опис ...» було відправлено на технічну експертизу генерал-майору шляхів сполучення Базену, який відповів на проект детальним аналізом всіх недоліків на 22-х сторінках [3]. Він наголосив на відсутності оптичної труби, недоробки в конструкції вентиляційної системи, малий обсяг баластних цистерн і безліч інших моментів. Базен також звернув увагу на необхідність залучення до робіт досвідчених фахівців, підозрюючи, що автор проекту — дилетант, який якщо і мав якісь інженерні знання, то все ж демонстрував значні прогалини в технічній освіті. При цьому загальна ідея була прийнята, і рекомендувалося продовжити роботу з Черновським у даному напрямку.
Однак, незважаючи на оптимістичний висновок Базена, Черновського помилково перевели на більш суворі умови утримання у в'язниці — туди, де він не міг отримувати навіть ручку і папір[2]. У розпачі він намагався покінчити життя самогубством, але був вчасно зупинений наглядачами.
Черновський намагався працювати над своїм проектом у в'язниці, з великими труднощами домігшись права на письмове приладдя, але тільки у 1832 Базен отримав новий проект на 62 сторінках. Проект був детально розглянутий, але на цей раз висновок був не таким оптимістичним: «Проект служить новим доказом того, що уява, не керована грунтовними знаннями в науках, не в змозі породити корисного винаходу».
У 1834 Черновський був випущений із в'язниці, але засланий до Архангельська[1]. Там винахідник працював у губернському управлінні, одночасно займаючись підготовкою повстання. Він встановлював зв'язки із засланцями і моряками, плануючи до початку навігаційного сезону захопити 2 військові кораблі, фрегат, кілька рибальських шхун, провіант, зброю, а також кілька коней. Після чергового доносу Черновський опинився в центрі уваги слідчих, які з'ясували, що він встиг привернути на свою сторону більше 800 чоловік, причому з усіма Черновський спілкувався особисто.
За підготовку цього повстання Черновський в 1839 був засланий в Сарапул, де і помер через 7 років.
Конструкція човна Черновского[ред. | ред. код]
Досі не встановлено, як без складних інструментів, книг і довідників Черновський зміг за три тижні створити об'ємний і цілком науково аргументований опис першого в Російській імперії проєкту підводного човна[2]. Він передбачив практично все — і систему переміщення під водою, і балони з киснем, і спеціальні міни з хімічним запалом для озброєння підводного човна, і амортизатор для донних занурень, і навіть скафандр. Вперше у світовій практиці Казимир Черновський обґрунтував необхідність використання для будівництва підводного човна металу і надання кораблю обтічної циліндричної форми .
Основою човна повинен був, за його проектом, стати металевий циліндричний корпус із загостреним носом і пласкою, немов обрубаною кормою довжиною 10 і діаметром 3 метри. Зсередини човен пропонувалося обтягнути шкірою для теплоізоляції[3].
Рухатися він повинен був за рахунок семи пар весел, які ставилися на спеціальні кронштейни і при необхідності легко прибиралися всередину або ж, навпаки, висувалися через шкіряні манжети. Для маневрування під водою планувалося використовувати 4 весла, які висувалися з корми, — тому її і довелося робити пласкою. Занурення передбачалося здійснювати за рахунок наповнення водою шкіряних резервуарів у кількості 28-ми; для спливання баласт з них повинен був видавлюватися за допомогою важелів[2], саме ж спливання повинно було здійснюватися завдяки новаторській висувній рубці з ілюмінаторами: при її висуванні внутрішній обсяг субмарини збільшувався, і за рахунок цього вона спливала.
Головна його знахідка полягала у міні, яку можна було встановлювати з-під води на дно корпусу корабля противника. Черновський винайшов і власний детонатор до цієї міни, причому принцип його використовується і понині, тільки замість квасців, запропонованих ним, користуються шматочком цукру[2].
Значення[ред. | ред. код]
Черновский одним із перших запропонував побудувати корабель циліндричної форми, з металевим корпусом, забезпечений рухомим перископом[1]. Існує думка, що російський генерал Шильдер, який побудував у 1834 перший металевий підводний човен, був знайомий із проектом Черновського і запозичив у нього деякі технічні ідеї.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г т. 5. Биографический справочник. Мн: Издательство «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. 29 с.
- ↑ а б в г д СУБМАРИНА ИЗ КАЗЕМАТА [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Проект подводной лодки К. Черновского [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Быховский И. А. Узник-изобретатель Чарновский // Рассказы о русских кораблестроителях. — Л. : Судостроение, 1966. — С. 154-176. — 17 800 прим.