Кара Олександр Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кара Олександр Дмитрович
Народився 14 квітня 1956(1956-04-14) (68 років)
Нові Трояни, Новоіванівський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність художник
Alma mater Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського (1982)
Членство Національна спілка художників України
Нагороди
Заслужений художник України

Олександр Дмитрович Кара — український живописець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 квітня 1956 року в селі Нові Трояни Болградського району Одеської області. Академічну освіту здобув на художньо-графічному факультеті Одеського педагогічного інституту імені Ушинського (1977—1982 рр.). Член НСХУ (2000). Заслужений художник України (2012). Живе і творчо працює у м. Ізмаїл (Україна). Премія ім. Т. Яблонської НСХУ (2018). Спеціалізувався з дисципліни «Стінопис» у Великотирн. ун-ті cв. Кирила та Мефодія (Болгарія, 2003; майстерня Д. Заїмова). Від 1989 — викладач малюнку та живопису на кафедрі образотворчого мистецтва, від 2015 — доцент Ізмаїльського гуманітарного ун-ту (Одесбка обл.). Від 2008 — голова Ізмаїльської міської орг-ції НСХУ. Учасник міжнар. пленерів, виставок від 1992. Персональні вимставки — в Одесі (1995, 2008), Софії (2005), Ялті (АР Крим, 2007). Автор композицій на тему Бессарабії.

Основні галузі — олій. та енкауст. живопис, що характеризується образністю, поетичністю, використанням лаконічних засобів, поєднанням сучасних тенденцій із традиціями православ. мист-ва Київ. Русі та Болгарії. Окремі роботи зберігаються в Ізмаїл. картин. галереї, Центрі болгарської культури (м. Болград), Всеукраїнському центрі болгарської культури (Одеса), Нац. музеї болгар. образотвор. мист-ва (Софія).

Має понад 20 персональних виставок, в тому числі: в Національній картинній галереї Республики Болгарія (2005), Народному Зібранні Республіки Болгарія (2005), Кримському республіканському закладі «Лівадійський палац-музей» (Ялта, 2007), Генеральному консульстві Республіки Болгарія (Одеса, 2008); Київському музеї історії (2012), 160 колективних виставок в Україні й за кордоном, 9 нагород за живопис.

Автор 43 публікацій, з яких 9 наукових, 31 творчі, 3 методичні посібники. Учасник міжнародних пленерів «Золотий Орфей» (Болгарія, 1992), «Святий Лука» (Болгарія, 1996), «Осойниця» (Македонія, 1997 р.), «Такмаклі» (Болгарія, 2005), зокрема у м.Чімішлія (Молдова, 2013) та ін.

Громадська діяльність: З 1998 року виступає ініціатором і куратором бієнале дитячої творчості «Діти Бессарабії» і республіканського пленеру «Буджакська палітра». У 2005 році став лауреатом і переможцем конкурсу «Людина року», на який був висунутий Асоціацією болгар України у номінації «живопис». Бере активну участь у Міжнародних виставках, творчих зустрічах художників Нижнього Подунав'я.

Твори[ред. | ред. код]

«Троянка» (1996), «Бессарабський мотив» (1998), «Баба Марта» (2000), «Причастя» (2004), «Перша борозна» (2005), «Царська тиша» (2006), «Осінь під старою яблунею», «Виноградна лоза» (обидва — 2007), «Хоро» (2007), «Ниті з минулого» (2008), «Різдвяні гості» (2010), «Золота лоза» (2012), «Купання» (2014), «Святий Георгій» (2014). «Берегиня», «Весняне таїнство» (обидва — 2011).

Джерела[ред. | ред. код]