Карбонати

Модель карбонату CO2−3

Карбонати (рос. карбонаты, англ. carbonates, нім. Karbonate n pl) - солі й ефіри вугільної кислоти (напр., сода, поташ).

Розрізняють нормальні (середні) солі з аніоном СО2-3 (напр., К₂СО₃) та кислі (гідрокарбонати) з аніоном НСО₃-(напр. КНСО₃). У воді розчинні нормальні солі лужних металів, амонію й талію і майже всі гідрокарбонати. К. можна поділити на штучні (одержувані в технологічних процесах) та природні. Поширені природні К. мінерали кальцит і доломіт. За походженням більшість природних К. є продуктами вивітрювання і седи-ментації. Значна частина їх виникає також при ендогенних процесах у гідротермальних жилах. Застосовують К. у будівництві, хімічній промисловості, в оптиці тощо.

Усі карбонати, за винятком карбонатів лужних металів і амонію, у воді нерозчинні. Більшість карбонатів при нагріванні розкладаються, не плавлячись, на оксид відповідного металу і діоксид вуглецю. Наприклад:

• MgCO₃ = MgO + CO₂↑

Карбонати лужних металів у термічному відношенні значно стійкіші і їх можна нагрівати до плавлення без розкладу.

Гідрокарбонати, на відміну від карбонатів, у воді розчинні. Вони можуть утворюватись при сумісній дії CO₂ і H₂O (H₂CO₃) на нормальні карбонати. Наприклад:

• CaCO₃ + CO₂ + H₂O = Ca(HCO₃)₂

У термічному відношенні гідрокарбонати менш стійкі за карбонати і вже при незначному нагріванні розкладаються, переходячи в нормальні солі:

• 2NaHCO₃ = Na₂CO₃ + H₂O + CO₂ ↑
• Ca(HCO₃)₂ = CaCO₃ + H₂O + CO₂ ↑

При дії на карбонати і гідрокарбонати сильних кислот вони, як солі слабкої і нестійкої кислоти, легко розкладаються з виділенням діоксиду вуглецю:

• BaCO₃ + 2HCl = BaCl₂ + H₂O + CO₂ ↑
• ΝaHCO₃ + HCl = NaCl + H₂O + CO₂ ↑

З солей карбонатної кислоти найбільше практичне значення мають карбонат натрію (сода кальцинована) Na₂CO₃, карбонат калію (поташ) K₂CO₃, гідрокарбонат натрію (питна сода) NaHCO₃ і карбонат кальцію (вапняк, крейда, мармур) CaCO₃.

Див. також

• карбонат міді
• карбонат натрію
• карбонат калію
• гідрокарбонат натрію
• карбонат кальцію
• Карбонати природні
• Карбонатозація

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968