Доломіт
| Доломіт | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | Карбонати |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | гідротермальний, осадовий |
| Хімічна формула | CaMg(CO3)2 |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий, сіруватий |
| Сингонія | тригональна (планальна) |
| Спайність | Досконала по {1011} |
| Твердість за шкалою Мооса | 3,5—4,0 |
| Блиск | скляний |
| Колір риски | білий |
| Питома вага | 2,9—3,2 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Доломі́т (рос. доломит, англ. dolomite, нім. Dolomit m) — породоутворюючий мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію та осадова карбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту(бл. 95%), звичайно з домішками кальциту, іноді гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.
Зміст |
Загальний опис[ред.]
Доломі́т (рос. доломит, англ. dolomite, нім. Dolomit m) —
- 1) породоутворюючий мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію.
Формула: CaMg(CO3)2, або MgCO3 • CaCO3. Білий, сіруватий і ін. Містить 30,4% CaO; 21,8% MgO і 47,8% CO2. Домішки: Fe2+, Mn2+, Co2+, Pb, Zn.
Твердість 3,5—4,0; густина 2,9—3,2 г/см3.
Сингонія тригональна.
Колір сірувато-білий. Блиск скляний.
Використовується для виробництва скла та вогнетривів.
- 2) Осадова карбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту(бл. 95%), звичайно з домішками кальциту, іноді гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.
Між доломітами та вапняками існує безперервний ряд перехідних карбонатних порід, крайніми членами якого є чисті вапняки та доломіти. В залежності від вмісту мінералу Д. (%) виділяють: вапняковисті Д. (95-75), вапнякові Д. (75-50), доломітові вапняки (менше 50). Д. - важливий породоутворюючий мінерал осадових товщ. Виникає при дії гарячих розчинів, які містять магнезіальні солі, на вапняки. У багатьох випадках утворюється осадовим шляхом у водних соленосних басейнах. В Україні є на Донбасі (Оленівське родовище), в Придністров’ї (Завадівське родовище) тощо. Балансові запаси Д. в Україні за категоріями А+В+С на 1999 р. становили 247,2 млн.т. Видобування Д. ведеться відкритим способом. За кордоном найбільші обсяги видобутку Д. - в Росії, Великобританії, Канаді, Японії, Бельгії, США, Іспанії, Індії, Угорщині.
Види доломіту[ред.]
Розрізняють:
- доломіт залізистий (анкерит);
- доломіт кальціїстий (відміна доломіту, в якій кальцію міститься більше, ніж звичайно; нормальне співвідношення – Ca:Mg = 1);
- доломіт кобальтистий (рожева відміна доломіту з родовища Пршибрам (Чехія) з вмістом СоО до 3,17 %);
- доломіт магніїстий (відміна доломіту, яка містить магнію по відношенню до кальцію більше, ніж в нормальному доломіті [Mg:Ca = (або більше) 1:1]);
- доломіт марганцевистий (кутнагорит);
- доломіт свинцевистий (відміна доломіту з родовища Крейч (Карінтія, Австрія), що містить свинець);
- доломіт цинковисто-свинцевистий (відміна доломіту, яка містить 5-10 % ZnCO3).
Див. також[ред.]
Література[ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Доломіт |
