Кардецький Валерій Якович
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Валерій Якович Кардецький | |
| Народження | 23 квітня 1968 (56 років) | |
| Тирасполь, Молдавська РСР, СРСР | ||
| Громадянство |  Україна
| |
| Позиція | воротар | |
| Інформація про клуб | ||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1997-1999 1999 1999-2001 2001-2004 2003 2004-2005 2005 |
Локомотив (Одеса) Корпія-Політехнік Уніспорт-Будстар Дніпроспецсталь →  Тулпар Київська Русь Локомотив (Одеса) |
29 (0) ? ? ? ? 19 (-53) ? |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Вале́рій Я́кович Кардецький (нар. 23 квітня 1968, Тирасполь, СРСР) — колишній український футзаліст, виступав за низку українських клубів і карагандинський «Тулпар». Майстер спорту України[1].
Біографія[ред. | ред. код]
У 22 роки Кардецький отримав важку травму спини при грі у футбол. Після цього 6 років не грав, але у 1996 році вирішив спробувати свої сили у футзалі і потрапив в «Локомотив» Одеса. Перші півроку довелося відіграти за «Локомотив-2» на першість області. В наступному сезоні став основним воротарем «Локомотива». Перед другим колом в команду перейшов основний воротар збірної України Олег Зозуля, який і посів місце у старті.
У кінці сезону 1998/1999 перейшов в «Корпію-Політехнік», за яку встиг зіграти лише у Кубку України, але у команди виникли фінансові проблеми і Кардецький повернувся в Одесу. Через деякий час його знову запросили у Київ, але в іншу команду - «Уніспорт-Будстар». На наступний сезон команда виграла чемпіонство, але через фінансові проблеми припинила своє існування.
Після Києва Кардецький мав перейти у запорізький «Запоріжкокс», але опинився у іншій запорізькій команді «Дніпроспецсталь». У першому ж сезоні у складі нової команди виграв Кубок України і бронзові нагороди чемпіонату. У наступному сезоні знову став бронзовим призером чемпіонату, але перед другим колом чемпіонату перейшов в карагандинський «Тулпар», якому терміново був потрібен воротар. Заради цього переходу Павло відмовився від участі у зборах збірної України перед чемпіонатом Європи у Італії. У двох останніх турах він був визнаний найкращим воротарем туру і разом з командою виграв срібні нагороди чемпіонату[2]. Після цієї оренди повернувся у Запоріжжя[3]. Догравав у командах «Київська Русь» і новоствореному одеському «Локомотиві».
Надалі грав у різноманітних змаганнях на регіональному рівні[4][5], а у 2011 році у складі одеської команди «Чорне море» виграв Кубок України з футзалу серед ветеранів 40 років і старше[6].
Титули і досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон України (2): 1997/1998, 2000/2001
- Срібний призер чемпіонату України: 2003/2004
- Бронзовий призер чемпіонату України (2): 2001/2002, 2002/2003
- Срібний призер чемпіонату Казахстану: 2002/2003
- Володар Кубка України (2): 1997/1998, 2001/2002
- Фіналіст Кубка України (2): 1998/1999, 2003/2004
- Увійшов до списку 18 найкращих гравців чемпіонату України (1): 2000/2001
- Увійшов до списку 15 найкращих гравців чемпіонату України (1): 2001/2002
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Страницы истории футзала в Украине [Архівовано 8 вересня 2012 у Archive.is] (рос.)
- ↑ Валерий Кардецкий: Моя игра в Украине и Казахстане. Несколько слоа о (рос.)
- ↑ Игрок сборной Украины в Казахстане. [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Мини-футбол ПРИЗ ОТПРАВИЛСЯ В ИЛЬИЧЕВСК [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Заявки команд Мастер-Лиги 2009-2010. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014.
- ↑ Мини-футбол: "Черное море" - обладатель кубка Украины 2011 года [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)