Каштан Петра Могили

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каштан Петра Могили
Стан на 22 квітня 2018
Стан на 22 квітня 2018
Стан на 22 квітня 2018
Статус: ботанічна пам'ятка природи
Заснування: 1994 р.
У віданні: КП УЗН Голосіївського району
Географічні координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°30′52″ сх. д. / 50.44556° пн. ш. 30.51444° сх. д. / 50.44556; 30.51444Координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°30′52″ сх. д. / 50.44556° пн. ш. 30.51444° сх. д. / 50.44556; 30.51444
Вид: Гіркокаштан звичайний
Вік: 300 р.
Висота: 25 м
Обхват: 415 см
Діаметр: 132 см
Стан: добрий
Розташування: Україна Україна
м. Київ,
вул. Китаївська, 15
Розташування пам'ятки Каштан Петра Могили

Каштан Петра Могили — найстаріший гіркокаштан Києва[1]. Названий на честь Митрополита Петра Могили, який за легендою його посадив.[2] Станом на 2011 рік висота дерева − 25 м, обхват стовбура 4,15 м[1]. Надзвичайно красивим дерево стає на початку травня, коли суцільно покривається великими білими квітами. У 1994 р. каштан освячений настоятелем Троїцької церкви отцем Мирославом, і в цьому ж році, за ініціативи Київського еколого-культурного центру, отримав статус ботанічної пам'ятки природи[1]. Біля дерева встановлено охоронний знак. У 2012 р. Київським еколого-культурним центром було проведено лікування дерева, що полягало у фіксуванні капроновими канатами на великій висоті скелетних гілок[1]. Каштан росте в Києві за адресою вул. Китаївська, буд. 15/8, біля Троїцької церкви.

Галерея[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Шнайдер С. Л., Борейко В. Е., Стеценко Н. Ф. 500 выдающихся деревьев Украины. — К.: КЭКЦ, 2011. — 203 с.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в г Шнайдер С. Л., Борейко В. Е., Стеценко Н. Ф. 500 выдающихся деревьев Украины. — К.: КЭКЦ, 2011. — 203 с.
  2. Київські екологи продовжили на 100 років життя каштану Петра Могили » Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України. Архів оригіналу за 3 Жовтня 2015. Процитовано 2 Жовтня 2015.