Ка-26

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ка-26
Ка-26
Призначення транспортний вертоліт
Походження  СРСР
Розробник ДКБ ім. Камова
Перший політ 18 вересня 1965 року
Дата прийняття на службу 1969
Статус Експлуатується
Кількість 816
Наступна модель Ка-126, Ка-226

Ка-26 (за кодифікацією НАТО: Hoodlum — «Хуліган») — багатоцільовий вертоліт, розроблений у ДКБ Камова. Серійне виробництво велося на авіаційному заводі в Улан-Уде й авіаційному заводі у Кумертау. Всього було побудовано 816 вертольотів, у тому числі 257 поставлено до 14 країн світу.

Вертоліт в основному застосовувався з цивільною метою, однак, також використовувався в ВПС Румунії та Угорщини, поліції НДР і ФРН.

Подальший конструктивний розвиток — вертоліт Ка-126 з одним газотурбінним двигуном і вертоліт Ка-226 з двома газотурбінними двигунами.

Історія створення[ред. | ред. код]

  • Початок 1960-х років — перед ДКБ М. І. Камова поставлено завдання створення сільськогосподарського вертольота, здатного використовувати різні комплекти обладнання. Роботи з проєктування і виготовлення очолював заступник головного конструктора — М. А. Купфер.
  • 1965 рік ― виготовлення першого прототипу вертольота.
  • 24 травня 1965 року — льотчик-випробувач В. І. Громов зробив перше висіння.
  • 18 серпня 1965 року — перший політ по колу.
  • 1966 рік — початок державних випробувань.
  • На міжнародній виставці сільськогосподарських машин і устаткування, Ка-26 відзначений золотою медаллю.
  • 1967 рік — демонстрація на авіасалоні у Ле-Бурже. Ка-26 успішно пройшов випробування і був сертифікований за американськими нормами льотної придатності FAR-29 (першим з радянських вертольотів).
  • 1969 рік — організовано серійне виробництво.

Конструкція[ред. | ред. код]

Вертоліт двогвинтовий співвісної схеми з двома поршневими двигунами і чотириопорним колісним шасі.

Побудований за схемою «літаючого шасі»: за кабіною пілотів могли встановлюватися (залежно від потрібного завдання) різні типи підвіски: пасажирська/вантажна кабіна, баки та розпилювачі для авіаційних хімічних робіт, підіймальна лебідка тощо (бригада з 3 осіб за 1,5-2 години, здатна переобладнати вертоліт з одного варіанта на інший).

Двигун[ред. | ред. код]

Вертоліт оснащений двома поршневими 9-циліндровими зіркоподібними двигунами з повітряним охолодженням М-14В26 Вєдєнєєва, розташованими в мотогондолах з боків фюзеляжу. Двигуни і головний редуктор розроблені воронезьким Дослідно-конструкторським бюро двигунобудування.

Несні гвинти[ред. | ред. код]

Трилопатеві, співвісні, протилежного обертання, з шарнірним кріпленням лопатей, встановлені один від одного на відстані 1,17 м. Лопаті виготовлені — вперше в практиці світового вертолітобудування — зі склопластику на основі склотканини й епоксидно-фенольного сполучника (були розроблені спеціально для Ка-26, мають практично необмежений ресурс). Лонжерон порожнистий, змінного перерізу, до нього приклеєні легкі хвостові секції й приєднаний на болтах сталевий вузол кріплення лопаті. Носок лопаті захищений світло- і зносостійким гумовим покриттям, всередині носка розташована противага. Усередині противаги розташовані трубки протиобмерзальної системи, за якими на носки лопатей подавалася рідина з бака, що розташовувався у відсіку задньої частини центральної секції фюзеляжу, між кореневими частинами хвостових балок.

Фюзеляж[ред. | ред. код]

Представлений у вигляді «літаючого шасі» з центральним відсіком-платформою прямокутної форми, до якого спереду кріпиться кабіна екіпажу, а ззаду дві хвостові балки, що несуть горизонтальне оперення. Зверху центрального відсіку встановлено головний редуктор з несної системи, а з боків дві гондоли з двигунами М-14В26.

Кабіна[ред. | ред. код]

Кабіна для екіпажу двомісна, з гарним оглядом і зсувними дверима, має велику площу скління, у сільськогосподарському варіанті обладнана системою очищення повітря з відцентровим сепаратором-нагнітачем, що створює в кабіні надлишковий тиск, і фільтром поглиначем. Лобові стекла обладнані склоочисниками і системою протиобмерзання. У кабіні передбачається установка другого комплекту керування. За сидіннями екіпажу розміщуються відсіки радіоелектронного і приладового обладнання з великими люками для обслуговування.

Паливна система[ред. | ред. код]

Має 3 паливні баки (2 передніх, 1 задній) із загальною ємністю 620 літрів, додатково можливо встановлення двох баків ємністю по 160 літрів з боків вантажопасажирської кабіни.

Варіанти виготовлення[ред. | ред. код]

Вертоліт Ка-26 випускався у наступних варіантах:

  • сільськогосподарський (без вантажопасажирської кабіни, з баками або бункерами для розбризкування та розпилення хімікатів смугою шириною 20-60 м при швидкості польоту 30-130 км/год);
  • транспортний (з вантажопасажирською кабіною для перевезення 6 пасажирів або вантажів масою 900 кг або з вантажною платформою замість кабіни);
  • санітарний (для перевезення двох хворих на ношах і двох — на сидіннях зі супровідним медпрацівником і обладнанням);
  • лісопатрульний (для огляду лісових масивів та рятувальних робіт при пожежах; забезпечений електричною лебідкою ЛПГ-150 вантажністю 150 кг із тросом довжиною 40 м і крюком);
  • літаючий кран (для монтажних робіт і транспортування вантажів масою 900 кг на зовнішній підвісці, коли вантажі через габарити не розміщуються на вантажній платформі);
  • корабельний рятувальний (з електролебідкою ЛПГ-150-M3, зі системою піднімання постраждалих, рятувальним човном ЛАС-5М3 із радіостанцією «Корал» і телевізійною камерою, аварійними балонами для посадки на воду);
  • патрульний (для Державтоінспекції, з гучномовцями, електролебідками, вантажним гаком, може оснащуватися телевізійною камерою і використовуватися для знімань з повітря).
  • геологорозвідувальний з апаратурою магнітної геологорозвідки, розташованої у вантажопасажирській кабіні й кільцевою антеною, змонтованою навколо фюзеляжу.

Всі варіанти крім корабельного і геологорозвідувального могли бути переобладнані з одного в інший бригадою з двох-трьох техніків менш ніж за робочий день. Можливо також переобладнання корабельного варіанту на усі, крім геологорозвідувального.

  • Ка-26сс експериментальний зразок для дослідження струменевої системи керування вертольотом і компенсації реактивного моменту несного гвинта відома як NOTAR.[1]

Рекорди[ред. | ред. код]

На вертольоті встановлено 5 світових рекордів, у тому числі: рекорд висоти для вертольотів злітною масою в класі 1750—3000 кг ― 5330м

  • Рекорд швидкопідйомності: досягнення висоти 3000 м за 8 хвилин 51,2 сек[2].

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Джерело: Jane's All The World's Aircraft 1982-83 [3]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 2
  • Пасажиромісткість: 6 пасажирів
  • Вантажопідйомність: 900 кг (сільськогосподарський варіант)
    • 1100 кг (у варіанті крану)
  • Довжина: 7,75 м
  • Висота: 4,05 м
  • Діаметр несучого гвинта: 2×13,00 м
  • Площа обертання несучого гвинта: 265,5 м²
  • Маса порожнього: 1950 кг
  • Максимальна злітна маса: 3250 кг
  • Силова установка: 2 × радіальні поршневі двигуни повітряного охолодження М-14В-26 325 кс ( 239 кВт)


Льотні характеристики

  • Практична дальність: 400 км



Експлуатація[ред. | ред. код]

Вертоліт Ка-26 виконує авіаційно-хімічні роботи

Найбільш ефективне застосування отримав при виконанні авіаційно-хімічних робіт.

Широко використовувався в народному господарстві СРСР, багато машин знаходяться в експлуатації і зараз (2009).

Оператори[ред. | ред. код]

та інші країни.

Галерея[ред. | ред. код]

  • Вертоліт Ка-26 в Україні
    Вертоліт Ка-26 в Україні
  • Ка-26 в Угорщині (2004 рік)
    Ка-26 в Угорщині (2004 рік)
  • Вертоліт Ка-26 в Угорщині (2005 рік)
    Вертоліт Ка-26 в Угорщині (2005 рік)
  • Марка з зображенням Ка-26 (1980 рік)
    Марка з зображенням Ка-26 (1980 рік)

Ka-26 у кінофільмах[ред. | ред. код]

Широке застосування вертольота Ка-26 у сільському господарстві й ДАІ СРСР зумовило його появу на радянському кіноекрані. Його можна побачити в багатьох детективних і комедійних кінофільмах 1970—1990 років.

  • У пародійної комедії «Старі-розбійники» герой Юрія Нікуліна в мріях пролітає над містом, висячи на драбині, яка прикріплена до вертольота.
  • У комедійному фільмі «Йшов собака по роялю» сільськогосподарський Ка-26, як і його молодий пілот, практично є одним з героїв фільму.
  • У фільмі «Усе буде добре!» вертоліт ДАІ супроводжує автоколону.
  • У дитячому фільмі «Три веселі зміни» в другому фільмі на Ка-26 працює Павло, один Мікоши.
  • У детективному фільмі «Сищик» — вертоліт ДАІ.
  • В угорському комедійно-детективному фільмі «Язичницька мадонна» 1980 року, детектив-супермен Капелька переслідує на Ка-26 у кольорах місцевого ДАІ міжнародних злочинців.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кузнецов Г. И. «ОКБ Н. И. Камова. Том 1»
  2. ↑ История вертолётных рекордов[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. ↑ Taylor 1982, pp. 204–205.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Ка-26 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] в авіаційній енциклопедії «Уголок неба»
  • Ка-26 [Архівовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.] у віртуальній енциклопедії гвинтокрил літальних апаратів «Все вертолеты мира»
  • ОБК Камова. Международный объединенный биографический центр. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 6 жовтня 2016. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ка-26&oldid=40689134