Кинан
| Кинан | |
|---|---|
| івр. קֵינָן | |
 | |
| Народився |
3434 до н. е. Межиріччя |
| Помер | 2524 до н. е. |
| Поховання | невідоме |
| Батько | Енос[1][2] |
| Мати | Ноам |
| У шлюбі з | Mualelethd |
| Діти | Магалалієл[3] |
Кинан, Кенан (івр. קֵינָן בן אנוש, Кейнан бен Енош),(араб. قَيْنَان, Кайнан),(грец. Καϊνάν) — старший син Еноса, онук Сета (Шета), правнук Адама і Єви.
Народився у 325 році. від створення світу (3435 р. до н. е.), коли його батькові було 90 років. Помер у віці 910 років у 1235 р. від створення світу (2525 до н. е.).
Старший син Кинана: Магалалієл народився коли Кинанові було 70 років. Мав інших синів та дочок. У Євангелії від Луки Кинан входить до родоводу Ісуса Христа (Лк. 3:37).
Згідно з книгою Ювілеїв його матір'ю була Ноам сестра Еноса, і дружина Муалелет яка була його сестрой. [1]
В мідраші Сефер ха-Яшар згадується п'ятеро дітей Кинана: Магалалієл, Енан, Меред, Ада, Цілла. І сказано що він був першим царем, що запанував над народом.[4]
Текст Книги Буття [5]
12 І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.[6]
13 І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
14 А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
Ще Кинан зустрічається в Корані, згідно арабському перекладу :
"Кайнану, мир йому, пророче світло було передано. Він опікун свого батька Ануша (Енос), мир йому. Він був побожною і праведною людиною, і він пішов за дітьми свого батька. Він приготувався боротися з джинами за їхній бунт проти нього та його дітей, і продовжував боротися з ними, поки вони не закінчили його та його послідовників". В ісламі теж прожив дев'ятсот десять років.[7]
Родовід[ред. | ред. код]
| Адам | Єва | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Каїн | Авель | Сет | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Енох | Енош | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ірад | Кенан | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мехуяїл | Малелеїл | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Метушаїл | Яред | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ада | Ламех | Цілла | Енох | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Явал | Ювал | Тувалкаїн | Наама | Мафусаїл | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ламех | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ной | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сим | Хам | Яфет | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Галерея[ред. | ред. код]
-
Іконографія Праотьця Кинана з Кирило-Білозерського музея-заповідника автор Дементьєв Ж. 1630 рік -
Гравюра Кинан син Еноса (4-е покоління патріархів Буття). автор Томас Блез (1578–1654), Париж 1630 рік з приватной колекції яку було замовлено для французького короля Людовика XIII як генеалогічна історія королів Франції від створення світу до сьогодення.[8] -
.jpg)
Джерела[ред. | ред. код]
Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 9 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
- ↑ Никифор (Бажанов) Каинан // Иллюстрированная полная популярная библейская энциклопедия в 4-х выпусках. Выпуск II — Москва: 1892. — С. 124.
- ↑ 12 // Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
- ↑ 1872־1926., זעווין, י. י. (ישראל י.), , (686,). דער אוצר פון אלע מדרשים : אלע אגדות, ערצעהלונגען און משלים, ארויסגענומען פון מדרש רבה, מדרש תנחומא, מדרש חמש מגילות, מדרש שוחר טוב, זוהר, מדרש אגדה, ילקוט שמעוני, ספר הישר, און פון אלע אנדערע מדרשים. Tashraḳ. OCLC 123272496.
- ↑ Олесь., Воля, (2002). Мор : книга буття України. Vyd-vo "Kobza". ISBN 966-8024-08-7. OCLC 51653199.
- ↑ Біблія Старий Заповіт Переклад Івана Огієнка
- ↑ البداية والنهاية/الجزء الأول/وفاة آدم ووصيته إلى ابنه شيث - ويكي مصدر. ar.wikisource.org (араб.). Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ akg-images - Search Result. www.akg-images.co.uk. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Portrait of Kenan, son of Enos or Enosh, human biblical figure,... Getty Images (en-gb) . Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
|
