Класифікація мінералів

Класифікація мінералів — розподіл мінералів на систематичні одиниці на основі їх спільних ознак (зовнішніх, геологічних, хімічних, кристалографічних, геохімічних і кристалохімічних). В залежності від того, яким ознакам надається перевага, класифікації мінералів поділяються на:

• хімічні
• геохімічні
• генетичні
• кристалографічні
• кристалохімічні
• за зовнішніми ознаками.

Основною класифікаційною одиницею в мінералогії є мінеральний вид.

Історія

Спроби розділення каменів і мінералів на схожі групи були ще в часи Давнього Єгипту і Вавілонського царства. Це були так звані магичні (астральні) систематики. Перша раціональна класифікація мінеральних речовин подана в трактаті Теофраста «Про камені». В ній описані 59 природніх і штучних мінеральних речовин, які автор поділив за використанням і властивостями на такі групи:

• камені, що добуваються у великих блоках
• цінні кольорові камені
• плавкі камені
• горючі камені
• негорючі камені
• дорогоцінні вирібні камені
• камені, що легко розрізаються
• землисті речовини (фарби)

Потреба систематизації мінералів визначалася станом теоретичної мінералогії, а також тим, наскільки накопичений фактичний матеріал було засвоєно з точки зору теоретичних основ. Тому класифікації мінералів, а також їх принципи змінювалися в залежності від розвитку мінералогії і суміжних наук.

Фрідріх Мос, 1832

Найповніші систематичні описи мінералів були зроблені в різні часи Авраамом Вернером, Карлом Моосом, Дена, Гінтце, Анатолієм Бетехтіним та іншими видатними мінералогами. Перші мінералогічні класифікації базувалися головним чином на фізичних властивостях мінералів. З класифікацій за зовнішніми ознаками значний вплив на розвиток мінералогії мали класифікації (системи) Вернера і Мооса.

У XIX ст. почали систематизувати мінерали на основі їх хімічних властивостей. Кронштедт та Берцеліус класифікували мінерали за головними складовими частинами, а пізніше з'явились класифікації за типом хімічних сполук (Дена, Грот, Володимир Вернадський, Анатолій Болдирєв). Ці класифікації відіграли велику роль в розвитку тогочасної мінералогії, оскільки хімічний склад є головною і визначальною характеристикою мінерального виду.

Однак класифікації за типом хімічних сполук виявилися обмеженими, бо вони базувалися на тих уявленнях, що мінерали є молекулярними сполуками, в той час як пізнішими рентгеноструктурними дослідженнями доведена іонна, а не молекулярна структура переважної більшості мінералів. Поряд з хімічним у мінералогії розвивався і кристалографічний напрям, представники якого вважали головною ознакою мінералу його зовнішню форму.

Сучасні класифікації мінералів

Найсучаснішою є класифікація мінералів ММА-КНМНК (2009), що базується на кристалохімічній класифікації Штрунца-Нікеля. В її основу покладено взаємозв'язок між хімічним складом і будовою мінералів, а також їх властивостями і морфологічними особливостями. За цими ознаками всі мінерали згруповані в 10 класів, всередині яких виділяють підкласи і групи:

• 01 Самородні елементи, інтерметалічні сполуки
  • 01.А Метали та інтерметалічні сплави
  • 01.В Металічні нітриди, карбіди, силіциди і фосфіди
  • 01.С Металоїди і неметали
  • 01.D Неметалічні карбіди і нітриди
  • 01.Х Некласифіковані інтерметалічні сплави і неметалічні сполуки

• 02 Сульфіди і Сульфосолі
  • 02.А — 02.G Сульфіди, Селеніди, Телуриди
  • 02.H — 02.M Сульфосолі

• 03 Галогеніди
  • 03.А Прості безводні галогеніди
  • 03.В Прості галогеніди з Н²О
  • 03.С Складні галогеніди
  • 03.D Оксигалогеніди, Гідроксигалогеніди і пов'язані подвійні галогеніди
  • 03.Х Некласифіковані галогеніди

• 04 Оксиди, Гідроксиди і Арсеніти
  • 04.А — 04.Е Оксиди
  • 04.F — 04.H Гідроксиди
  • 04.J — 04.K Арсеніти

• 05 Карбонати та Нітрати
  • 05.А — 05.Е Карбонати
  • 05.N Нітрати

• 06 Борати
  • 06.А та 06.Н Моноборати
  • 06.ВА — 06.FA Острівні борати
  • 06.ВС — 06.FB Ланцюжкові борати
  • 06.СС — 06.GB Шаруваті борати
  • 06.BD — 06.GD Каркасні борати

• 07 Сульфати, Селенати, Хромати, Телурати, Молібдати і Вольфрамати
  • 07.А — 07.J Сульфати
  • 07.F Хромати
  • 07.G Молібдати, Вольфрамати і Ніобати
  • 07.H уран і ураніл молібдати і вольфрамати
  • 07.J Тіосульфати
  • 07.X Некласифіковані сульфати, хромати, молібдати, вольфрамати і т.п.

• 08 Фосфати, Арсенати, Ванадати

• 09 Силікати і Германати

• 10 Органічні сполуки
  • 10.А солі органічних кислот
  • 10.В вуглеводні
  • 10.С інші органічні мінерали

Література

• Курс Мінералогії: В 2-х ч. Частина 2: Опис мінералів / За ред. Є. К. Лазаренка. — Львів: «вид-во Львівського ун-ту», 1959.
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.