Козельці лучні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Козельці лучні
Tragopogon pratensis subsp. pratensis
Tragopogon pratensis subsp. pratensis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Ряд: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Триба: Cichorieae
Рід: Козельці (Tragopogon)
Вид: Козельці лучні
Біноміальна назва
Tragopogon pratensis
L., 1753
Синоніми
Tragopogon lamottei Rouy
Tragopogon longifolius Lamotte
Tragopogon pratensis subsp. lamottei (Rouy) O.Bolòs & Vigo
Tragopogon pratensis subsp. orientalis (L.) Čelak.
Tragopogon rumelicus Velen.
Tragopogon transcarpaticus Klokov
Tragopogon xanthantherus Klokov
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Tragopogon pratensis
EOL: 503271
IPNI: 256112-1
ITIS logo.jpg ITIS: 38569
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 41653
The Plant List: gcc-36930
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tragopogon pratensis

Козельці лучні, ін.назва: козлобородник луговий, (Tragopogon pratensis) — дворічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих).

Опис[ред.ред. код]

Tragopogon pratense 2004-05-30 JOF.JPG

Стебло пряме, розгалужене, 30—120 см заввишки. Листки чергові, сидячі, лінійні або ланцетні, тонкозагострені, цілокраї, до основи розширені. Квітки язичкові, яскраво-жовті, з чорно-фіолетовими пиляками, в кошиках; квітконоси під кошиками трохи потовщені, листочки обгортки дорівнюють крайовим квіткам і коротші за сім'янки. Плід — сім'янка з довгим носиком або без нього; на верхівці є чубок, складений з нерівних перистих щетинок, при основі зрослих у кільце. Цвіте у травні — вересні.

Поширення[ред.ред. код]

Козельці лучні ростуть на луках у Карпатах.

Сировина[ред.ред. код]

З лікувальною метою використовують коріння і листя. Коріння заготовляють восени або рано навесні, викопуючи лише однорічні рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Відомо, що в коренях є крохмаль, інулін та білки. Всі частини рослини містять гіркий молочний сік.

Фармакологічні властивості і використання[ред.ред. код]

Козельці лучні використовують як діуретичний, антисептичний, протизапальний і ранозагоювальний засіб. Відвар коріння п'ють при кашлі, жовчно-кам'яній і нирковокам'яній хворобах, золотусі, сверблячці та інших захворюваннях шкіри. Для гоєння гнійних ран і виразок використовують свіже подрібнене листя рослини.

Цінують козельці і як їстівну рослину. Для їжі придатне молоде листя і коріння. З листя готують салати (як протицинготний засіб), а очищене від шкірки варене коріння використовують для вінегретів або готують, як цвітну капусту. Щоб зменшити гіркоту коріння, його вимочують півгодини в солоній воді. Порошок з листя козельців використовують узимку для заправки супів (1 чайна ложка на порцію супу).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]