Король Русі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Король Русі або Король Руський — титул монарха Київської Русі та Руського королівства, який надавався Папами Римськими.
Список королів Русі
Зміст |
Королі Київської Руси [ред.]
- Ізяслав Ярославич (1075–1078)
- Ярополк Ізяславич
Королі Руського королівства [ред.]
- Коломан Галицький — титулярний король Галичини і Володомерії (Rex Galiciae et Lodomeriae) (1215–1219).
| Королі Руські | |||
|---|---|---|---|
| Король | Династія | Роки | Примітки |
| Данило I Романович | Рюриковичі | 1238–1264 | князь Галицький, король Русі (1253–1264), Великий князь Київський |
| Шварно Данилович | Рюриковичі | 1264—1269 | князь Галицький, король Русі, Великий князь Литовський |
| Лев I Данилович | Рюриковичі | 1269–1301 | король Русі, Великий князь Київський, князь Галицький, князь Володимирський |
| Юрій I Львович | Романовичі | 1301—1308 | Король Русі, князь Галицький, князь Ладимирії |
| Андрій II Юрійович | Романовичі | 1308—1323 | Король Русі, соправитель королівства Русі, князь Волинський та Володимирський. |
| Лев II Юрійович | Романовичі | 1308—1323 | Король Русі, соправитель королівства Русі, князь Галицький |
| Володимир Львович | Романовичі | 1323—1325 | Король Русі, князь Галицький та Волинський |
| Юрій ІІ Болеслав | П'ясти | 1325—1340 | Король Русі, князь Галицький, князь Володимирський |
| Любарт Гедимінович | Ґедиміновичі | 1340—1350 | володар Галицько-Волинського королівства, князь Галицький, Великий князь Волинський |
| Казимир III Великий | П'ясти | 1350–1370 | Титулярний «король Русі»[1] або «спадковий господар Русі»[2]. |
| Владислав II Опольчик | П'ясти | 1372—1378 | «Спадковий господар землі Руської».[3] |
| Людовік I Угорський | Анжу | 1370—1382 | Титулярний «король Галичини і Лодомерії».[4] |
| Марія I Угорська | Анжу | 1382–1387 | Титулярний «король Галичини і Лодомерії». |
| Ядвіґа I Анжуйська | Анжу | 1387—1399 | Титулярна «королева Галичини і Лодомерії». |
Велики Князі Литовські та Руські [ред.]
Після смерті короля Юрія ІІ Болеслава, Великі князі Литовські боролись з королями Польщі за землі й титул «Короля Русі».
- Гедимін — першим став титулувати себе «Королем литовців і руських». Називав себе «собірателем земель руських».
- Ольгерд — «збирач руських земель», продовжив політику батька, прилучив до Великого князівства більшість українських земель.
- Скиргайло Ольгердович — Великий князь Литовський, Великий князь Київський.
- Вітовт — Великий князь Литовський, Руський та Жемантійський.
- Свидригайло Ольгердович — Великий князь Литовський, Великий князь Руський.
Королі Польщі, Королі Русі [ред.]
В подальшому титули: «Король Русі», «Володар і спадкоємець Русі» мали:
Королі Польщі 1387–1569 [ред.]
- Владислав II Ягайло — 1387–1434,
- Владислав III Варненчик — 1434–1444,
- Казимир IV Ягеллончик — 1447–1492,
- Ян I Ольбрахт 1492–1501,
- Александр Ягеллончик 1501–1505,
- Сигізмунд I Старий 1505–1548,
- Сигізмунд II Август 1548–1569.
Королі Речі Посполитої 1569–1795 [ред.]
Королі Польщі, Велики князі Литовські, Велики князі Руські, і пр.
- Сигізмунд II Август I 1569–1572,
- Генріх III Валуа 1573–1574, (відрікся)
- Анна Ягеллонка 1575–1596,
- Стефан Баторій 1576–1586,
- Сигізмунд III Ваза 1587–1632,
- Владислав IV Ваза 1632–1648,
- Ян II Казимир 1648–1668, (відрікся)
- Михайло I Вишневецький 1669–1673,
- Ян III Собеський 1673–1696,
- Август II Фрідріх 1697–1704,
- Станіслав I Лещинський 1704–1709,
- Август II Фрідріх 1709–1733,
- Станіслав I Лещинський 1733–1734,
- Август III Фрідріх 1734–1763,
- Станіслав II Август IV Понятовський 1764–1795. (відрікся)
Королі Галичини та Володимерії [ред.]
- Альбрехт II - титулярний король Галичини й Володимерії (1437—1439), король Німеччини, король Угорщини і Богемії (Чехії), герцог Австрії, маркграф Моравії
- Ладіслав Постум - титулярний король Галичини та Володимерії (1444—1457), король Угорщини, король Богемії
- Матвій Корвін - угорсько-ховатський король (1458—1490), також претендував на трон Чехії, Австрії, Сербії, Словаччини та Королівства Русі
- Владислав II Ягелончик - титулярний король Галичини і Володимерії (1490—1516), король Угорщини, король Богемії, король Хорватії
- Лайош II Ягелончик - титулярний король Галичини та Володимерії (1516—1526), король Чехії, Угорщини, Хорватії
- Фердинанд I Габсбурґ - імператор Священної Римської імперії, Король Німеччини, Угорщини (1526—1564), Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Галичини, Володимерії, Болгарії, і пр., і пр.
- Максиміліан II Габсбурґ - імператор Священної Римської імперії, король Чехії, король Угорщини (1563—1572), король Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Галичини, Володимерії, Болгарії, і пр., і пр.
- Рудольф II - імператор Священної Римської імперії, титулярний король Галичини та Володимерії, король Угорщини (1572—1608 рр.), король Богемії, король Хорватії
- Матвій Габсбурґ - імператор Священної Римської імперії, титулярний король Галичини та Володимерії, король Угорщини (1608—1619), король Богемії, король Хорватії
- Фердинанд II Габсбурґ - Імператор Священної Римської імперії, титулярний король Галичини та Володимерії, король Угорщини (1618—1625), король Богемії
- Фердинанд III Габсбурґ - імператор Священної Римської, титулярний король Галичини та Володимерії, король Угорщини (1625—1647), король Богемії
- Фердинанд IV Габсбурґ імператор Священної Римської, титулярний король Галичини та Володимерії, король Угорщини (1647—1654), король Богемії
- Леопольд I Габсбурґ - імператор Священної Римської імперії, титулярний король Галичини та Володимерії, король Угорщини (1655—1687), король Богемії
- Йосип I Габсбурґ - імператор Священної Римської імперії, титулярний король Галичини та Володимерії, король Угорщини (1687—1711), король Богемії
- Карло Габсбурґ - імператор Священної Римської імперії, титулярний король Галичини та Володимерії, король Угорщини (1711—1740), король Богемії
- Імператори Священної Римської імперії 1772–1835
- Марія Терезія 1772–1780
- Йосип II 1780–1790
- Леопольд II 1790–1792
- Франц II 1792–1835
- Імператори Австрійські 1835–1918
- Фердинанд I 1835–1848
- Франц Йосиф I 1848–1916
- Карл І 1916–1918
Примітки [ред.]
- ↑ (травень 1356) [12: vol.3; p.50; Doc.# 1340] Kazimirus, Dei gratia rex Polonie et Russie, nec non Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, et Pomeranieque terrarum et ducatuum dominus et heres
(січень 1358) [12: vol.3; p.95; Doc.# 1369] Nos Kazimirus, Dei gracia rex Polonie et Russie, nec non Cracovie, Sandomirie, Syradie, Lancicie, Cuyavie, Mazovie, Dobrinie, Pomoranie ducatuum et terrarum verus dominus et heres. Джерело: Титули європейських монархів - ↑ (червень 1352) [12: vol.3; p.18; Doc.# 1310] nos Kazimirus, Dei gracia rex Polonie nec non terrarum Cracovie, Sandomirie, Syradie, Lancicie, Cuyavie, Pomoranie Russyeque dominus et heres
(січень 1354) Nos Kazimirus, dei gracia Rex Polonie, nec non terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyavie, Pomeranie, Russieque dominus et heres
(березень 1356) [1: vol.2; part.2; p.720; Doc.# DVII] Nos Kazimirus, Dei gracia Rex Polonie, nec non terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, Russie, Pomeraniaeque dominus et heres
(квітень 1361) [12: vol.3; p.179; Doc.# 1450] Nos Kazimirus, Dei gracia rex Polonie nec non terrarum Cracovie, Sandomirie, Syradie, Lancicie, Cuyavie, Pomeranie, Russieque verus dominus et heres. Джерело: Титули європейських монархів - ↑ Ladislaus Dei Gracia Dux Opoliensis Wieloniensis et Terre Russie Domin et Heres
- ↑ (листопад 1381) [12: vol.3; p.514; Doc.# 1795] nos igitur Lodovicus, Dei gracia Ungarie, Polonie, Dalmacie, Chrovacie, Ravie, Serviae, Gallicie, Lodomerie, Comanie, Bulgarieque rex, princeps Salernitanus et Honoris montis sancti Angeli dominus. Джерело: Титули європейських монархів
Посилання [ред.]
 |
Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
