Королівське місто (Шотландія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Королівське місто (англ. Royal burgh) — спеціальний титул міст у Шотландії.

Королівські міста Шотландії у 1153 році

Походження[ред. | ред. код]

До правління Давида I у Шотландії не було міст. Найближчими до поняття «місто» були території навколо великих монастирів таких, як Данкельд і Сент-Ендрюс та регіонального значення укріплень, де концентрація населення була вищою, ніж в середньому. Шотландія, принаймні поза Лотіаном, була заселена розсіяними селами. Давид I заснував перші міста із самоврядуванням (англ. Burghs) в Шотландії, спочатку тільки на, в основному англомовному, Середньому Лотіані[1]. До найбільш ранніх таких типів поселення відносяться засновані в 1124 Бервік (англ. Berwick) і Роксбург (англ. Roxburgh). Однак, до 1130 року, Давид I заснував на гельській території такі міста із самоврядуванням: Стерлінг, Данфермлайн, Перт і Скуне, а також Единбург. Завоювання графства Морей в тому ж році привезло до створення подібних міст в Елгіні і Форесі. Перш, ніж Давид I помер, Сент-Ендрюс, Монтроз, і Абердин стали містами із самоврядуванням. За правління Малкольма IV і Вільгельм I, список міст із самоврядуванням поповнили такі міста, як Інвернесс, Бенф, Каллен, Ольдирн, Нерн, Інверурі, Кінтор, Бріхін, Форфар, Арброт, Данді, Ланарк, Дамфріс і Ер (єдине на західному узбережжі). В Лотіані такі типи поселень також з'явилися в Хаддінгтоні, Лейті і Піблсі. До 1210 року існувало 40 міст із самоврядуванням в Шотландському королівстві. Роземаркі, Дінгуол і Кромарті також належали до такого типу міст до Шотландської війни за незалежність XIII — XIV століть.

Давид I заснував перші королівські міста, із їх статутами і Leges Burgorum (правил, що регулювали практично всі аспекти життя і роботи в таких поселеннях) були скопійовані майже дослівно зі звичаїв Ньюкасл-апон-Тайн. Він по суті переніс англійський варіант королівських міст на Шотландію. Шотландські міста із самоврядуванням були здебільшого заселені іноземцями, а не корінними шотландцями і навіть не жителями Лотіану. Переважаючою етнічною групою були фламандці, але першими городяни були англійці, французи і німці. Лексика таких міст майже повністю складалася із німецьких термінів (не обов'язково навіть переважаючою англійською), такі як croft, rood, gild, gait і wynd, або французькі, такі як provost, bailie, vennel, port і ferme. Правила, які регулюють окремі самоврядуванні міста були відомі як lie doussane, тобто дюжина.

Список королівських міст Шотландії[ред. | ред. код]

До 1153 (королівські)

До 1153 (міста, що переходили у володіння між королем та іншими лордами)

До 1153 (міста контрольовані іншими лордами)

До 1214 (королівські)

До 1214 (міста, що переходили у володіння між королем та іншими лордами)

До 1214 (міста контрольовані іншими лордами)

Міста засновані Александром II

  • Дінгуол (1226) (пізніше потрапило під володіння барона міста Ірл оф Роуз англ. Earl of Ross 1321, перезасноване як королівське місто в п'ятнадцятому столітті)
  • Дамбартон (1222)

До 1300 (королівські)

До 1300 (міста контрольовані іншими лордами)

Початок 14-ого століття

Міста засновані Робертом II

  • Бенф (1372)
  • Норт-Бервік (1373; подавлене Вільямом Дугласом, поновлений статус грамотою 1568)

Міста засновані Робертом III

Міста засновані Джеймсом II

Міста засновані Джеймсом III

  • Елджін (1457) (втрачений королівський статус в 1312 відновлений)
  • Керкволл (1486)
  • Нерн (1476) (втрачений королівський статус в 1312 відновлений)

Міста засновані Джеймсом IV

  • Дінгуол (1497, або 1498) (поновлено)
  • Форес (1496) (відновлення втраченого в 1312 році)
  • Кінтор (1506, або 1507) (повторно заснований як королівське місто)
  • Віторн (1511)

Міста засновані Джеймсом V

Міста засновані Марією Стюарт

  • Інверурі (1558) (відновлений втрачений королівський статус)

Міста засновані Джеймсом VI

Міста засновані Карлом I

Міста засновані Вільгельмом III

20 століття

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Тейн отримав такий статус ще в 1066 за правління Малкольма III
  2. ↑ а б George S Pryde, The Burghs of Scotland: A Critical List, Oxford, 1965. The four inactive burghs were Auchtermuchty, Earlsferry, Falkland and Newburgh
  3. ↑ R M Urquhart, Scottish Burgh and county Heraldry, London, 1973

Джерела[ред. | ред. код]

  • Barrow, G.W.S., Kingship and Unity: Scotland, 1000-1306, (Edinburgh, 1981) (англ.)
  • Donaldson, Gordon & Morpeth, Robert S., A Dictionary of Scottish History, Единбург, 1977; page 31 re monopoly of foreign trade (англ.)
  • Lynch, Michael, Scotland: A New History, Pimlico 1992; сторінка 62 re origin of burgh charters (англ.)
  • McNeill, Peter G.B. & MacQueen, Hector L. (eds), Atlas of Scottish History to 1707, (Единбург, 1996) (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Королівське_місто_(Шотландія)&oldid=26821367