Коротких Юрій Павлович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Юрій Павлович Коротких | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 23 листопада 1939 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дунаєво, Читинська область, РРФСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 29 лютого 2016 (76 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Маріуполь, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 «Механік» (Т)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юрій Павлович Коротких (рос. Юрий Павлович Коротких, нар. 23 листопада 1939, Дунаєво, Читинська область, РРФСР — пом. 29 лютого 2016, Маріуполь, Україна) — радянський український футболіст російського походження, воротар, згодом — футбольний тренер.
Кар'єра гравця[ред. | ред. код]
Вихованець «Механіка» (Тюмень). У 1958 році розпочав футбольну кар'єру в місцевій аматорській команді «Зірка» (Тюмень), однак через півроку перейшов до «Металурга» (Нижній Тагіл). У 1950 році був призваний на військову службу, під час якої виступав у московському ЦСКА. Влітку 1961 року відправився до команди міста Серпухов. У 1963 році захищав кольори клубів «Крила Рад» (Самара) та СКА (Ростов-на-Дону). На початку 1964 року прийняв запрошення від тренера донецького «Шахтаря» Олега Ошенкова[1]. Влітку 1969 року перейшов до криворізького «Кривбасу», але вже в 1970 році перейшов до маріупольського «Азовця», в складі якого 1973 року й завершив кар'єру професіональну кар'єру[2].
Кар'єра тренера[ред. | ред. код]
По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1973 році прийняв запрошення приєднатися до тренерського штабу марупольського «Металурга», в якому працював тренером воротарів та технічним директором клубу.
29 лютого 2016 року помер в Маріуполі у віці 77 років[3].
Досягнення[ред. | ред. код]
Індивідуальні[ред. | ред. код]
- У спуску 33-ох найкращих футболістів Української РСР (3 рази)
- Найдовша «суха серія» донецького «Шахтаря» в чемпіонатах СРСР: 913 хвилин
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Юрій Коротких: Дегтярьов називав мене татом, а я його - синок - Футбол, Юрій Коротких, Юрій Дегтярьов, Шахтар - Террикон - Футбол і Спорт України. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 26 лютого 2018.
- ↑ «Як живете, ветерани?». Юрій Коротких: 15.03.13 - Іллічівець. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2018.
- ↑ Помер Юрій Коротких - UA-Футбол. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль на сайті footbook.ru