Забайкальський край

Забайкальський край
Забайкальский край
Прапор Забайкальського краю Герб Забайкальського краю
Адміністративний центр	Чита
Площа - Усього - % водн. пов.	12-й 431 500 км² 0,2
Населення - Усього - Густота	47-й 1 155 300 (2005) 2,6 осіб/км²
Федеральний округ	Сибірський
Економічний район	Східно-Сибірський
Автомобільний код	75, 80
Часовий пояс	MSK+6 (UTC+10)

Забайка́льський край (рос. Забайка́льский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.

Адміністративний центр — м. Чита.

Межує з Амурською і Іркутською областями, республіками Бурятія і Якутія, має зовнішній кордон з Китаєм і Монголією.

Утворений 1 березня 2008 р. в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу.

Географія

Географічне положення

Край займає південний схід Східного Сибіру, який частіше іменують Забайкаллям.

Площа Забайкальського краю становить 431,5 тис. км², що трохи менше площі таких держав (окремо), як Швеція, Марокко, Узбекистан, але більш ніж Японія, Італія або ФРН.

Гідрографія

Основні річки: Шилка і Аргунь (витоки Амура), Хилок і Чикой (притоки Селенги), Олекма і Вітім (притоки Лени).

Природа

Рослинний світ відрізняється великою різноманітністю. Це пов'язано з складністю геологічної будови, різноманітністю природних умов, тривалою історією розвитку.

Гірський рельєф, що створює різноманітність місць проживань, сприяв збереженню в екологічних нішах реліктів різних геологічних часів. Збереженню їх сприяла відсутність суцільного покривного заледеніння. Корінний зональний рослинний покрив території утворений степовими, лісовими і високогірними рослинними співтовариствами.

При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: степова, лісостепова, лісова або тайгова.

Біосферні заповідники

Забайкальський край, завдячуючи особливій біосферній значущістю його природних комплексів, має два державні біосферні заповідники — Сохондінський і Даурський. Території відносяться до IX міжнародної категорії. Тут зберігаються особливі умови проживання або зростання рідкісних або унікальних видів рослин і тварин.

На півночі краю передбачається створити Кодарський національний парк, в периферійній частині басейну озера Байкал — Чикойський національний парк. У травні 1999 р. створений національний парк Алханай в Агінському Бурятському автономному окрузі. Вивчаються можливості створення Саханайського і Адун-Челонського національних парків. По міжнародній класифікації національні парки відносяться до ХІ категорії і є для більшості країн, що володіють можливостями для виділення і збереження таких територій, іноді основним засобом економічного розвитку.

Корисні копалини

Промислові запаси заліза, вугілля, молібдену, вольфраму, золота, свинцю, цинку, флюориту, будівельних матеріалів. Крупні родовища — Удоканське мідне, Бугдаїнське молібденове, Ново-Широкінське золотополіметалічне, розвідані 16 поліметалічних родовищ (Спаське, Октябрське, Сєверо-Акатуєвське, Савінське 5, Трьохсвятительське і ін).

В кінці 1950-х — середині 1960-х років на території краю були розвідані Удоканське родовище міді, Бугдаїнське і Жірекенське родовища молібдену, Спокойнінське, Орловське і Етикинське рідкометальне, унікальне Стрельцовське родовище урану. Останнє стало сировинною базою для будівництва крупного Приаргунського гірничо-хімічного комбінату і міста Краснокаменська. У 1950-х роках завершена розвідка унікальної за якістю сировини Усуглинського, а також найбільшого в Забайкаллі Гарсонуйського родовищ флюориту.

Уранові родовища

• У вересені 2006 — ВАТ «ТВЕЛ» отримало право на розробку уранових родовищ Аргунське і Жерлове
• 8 лютого 2007 — ВАТ «Техснабекспорт» виграло конкурс на розробку уранових родовищ Березове і Горне.

Запаси на Березовому родовищі по категорії С2 становлять 3,05 млн т руди і 3481 т урану при середньому вмісті урану в руді 0,114 %. При цьому прогнозні ресурси урану по категорії Р1 становлять 500 т. Запаси Горного родовища по категорії С1 становлять 394 тис. т руди і 1087 т урану, по С2 — 1,77 млн т руди і 4226 т урану. Прогнозні ресурси родовища категорії Р1 становлять 4800 т урану. Запаси Оловського родовища по категорії В+С1 становлять 14,61 млн т руди і 11 898 т урану.

Населення

Населення краю — 1155,3 тис. осіб (2005). Щільність населення — 2,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 63,4 % (2005).

Національний склад населення:

Народ	Чисельність, тис. (%) (*)
Росіяни	1 млн 037 тис. 502 осіб (89,80 %)
Буряти	70 тис. 457 осіб (6,1 %)
Українці	11 тис. 843 осіб (1,03 %)

Адміністративний устрій

• Агінський район
• Акшинський район
• Александрово-Заводський
• Балейський район
• Борзінський район
• Газімуро-Заводський район
• Дульдургінський район
• Забайкальський район
• Каларський район
• Калганський район
• Каримський район
• Краснокаменський район
• Красночикойський район
• Кирінський район
• Могойтуйський район
• Могочинський район
• Нерчинський район
• Нерчинсько-Заводський район
• Оловяннінський район
• Ононський район
• Петровск-Забайкальський район
• Приаргунський район
• Сретенський район
• Тунгіро-Олекмінський район
• Тунгокоченський район
• Улетовський район
• Хилоцький район
• Чернишевський район
• Читинський район
• Шелопугінський район
• Шилкинський район

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч 2007

Чита 305,8 Могойтуй 9,6 Краснокаменськ 55,6 Новокручинінський 9,5 Борзя 30,6 Атамановка 9,4 Петровськ-Забайкальський 19,9 Ясногорськ 9,4 Нерчинськ 14,4 Кокуй 8,3 Шерлова Гора 14,3 Приаргунськ 8,2 Шилка 14,3 Сретенськ 7,9 Балей 13,4 Оловянна 7,9 Агінське 13,4 Дарасун 7,5 Первомайський 13,0 Ясна 7,5 (2003) Чернишевськ 13,0 Красний Чикой 7,1 (2003) Каримське 12,3 Домна 6,9 (2003) Могоча 11,9 Вершино-Дарасунський 6,6 Горний 10,8 Дульдурга 6,4 (2003) Хилок 10,6 Улети 6,4 (2003) Забайкальськ 10,4 Бада 5,4 (2003)

Утворення Забайкальського краю

Попередня робота по об'єднанню Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу була почата на рівні влади регіонів в квітні 2006 року. Губернатор Читинської області Равіль Геніатулін, голова адміністрації АБАО Баїр Жамсуєв, глави регіональних парламентів Анатолій Романов і Даши Дугаров поводилися з листом до Президента Росії Володимира Путіна, і 17 листопада 2006 року він підтримав цю ініціативу.

Референдум про об'єднання відбувся 11 березня 2007 року. У Читинській області відповіли «Так» на питання:

"Чи згодні ви, щоб Читинська область і Агінський Бурятський автономний округ об'єдналися в новий суб'єкт Російської Федерації — Забайкальський край, у складі якого Агінський Бурятський автономний округ буде адміністративно-територіальною одиницею з особливим статусом, визначуваним статутом краю відповідно до законодавства Російської Федерації?"

90,29 % (535 045 виборців), проти висловилося 8,89 % (52 698). У референдумі взяло участь 72,82 % виборців Читинської області . У Агінському Бурятському автономному окрузі за об'єднання висловилося 94 % (38 814 виборців), проти — 5,16 % (2 129 виборців), у референдумі взяло участь 82,95 % виборців округу.

23 липня 2007 року Президент Росії Володимир Путін підписав федеральний конституційний закон «О утворення у складі Російської Федерації нового суб'єкта Російської Федерації в результаті об'єднання Читинської області і Агінського Бурятського автономного округу», прийнятий Державною Думою 5 липня 2007 р. і схвалений Радою Федерації 11 липня 2007 р.

12 жовтня 2008 р. будуть проведені вибори депутатів Законодавчих зборів Забайкальського краю першого скликання .

5 лютого 2008 року, депутатами Читинської обласної думи і Агінської окружної Думи був вибраний перший губернатор Забайкальського краю — Равіль Геніатулін.

Посилання

• Читинська обласна адміністрація. Офіційний сайт (рос.)
• Читинська обласна Дума. Офіційний сайт (рос.)
• Офіційний сайт Агінського Бурятського автономного округу (рос.)