Костичев Павло Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Андрійович Костичев
рос. Павел Андреевич Костычев
Портрет роботи Миколи Ґе
Портрет роботи Миколи Ґе
Портрет роботи Миколи Ґе
Народився 12 (24) лютого 1845(1845-02-24)
с. Карнаухово
Помер 21 листопада (3 грудня) 1895(1895-12-03) (50 років)
Санкт-Петербург
Поховання Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна Російська імперія
Діяльність хімік, геолог, педолог, агроном, мікробіолог, викладач університету
Alma mater Петербурзький землеробський інститут
Галузь ґрунтознавство, агрономія
Заклад Петербурзький університет
Науковий керівник Alexander Sovetovd
Автограф

CMNS: Костичев Павло Андрійович у Вікісховищі

Павло Андрійович Костичев (нар. 1845 — пом. 1895) — російський вчений-ґрунтознавець, агроном, мікробіолог і геоботанік.

Один з основоположників сучасного ґрунтознавства.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Карнаухово Шацького повіту Тамбовської губернії Російської імперії (нині — Шацький район Рязанської області Росії) в родині кріпака.

Закінчив Шацьке повітове училище (1860), Московську землеробську школу (1864), Петербурзький землеробський інститут (1869). За участь у революційному студентському русі у 1869 році піддавався арешту. З 1876 року — викладач, згодом — професор Петербурзького землеробського інституту та Петербурзького університету.

У 1878 році при кафедрі ґрунтознавства організував першу в Росії агрономічну лабораторію, де проводив важливі дослідження з хімії та фізики ґрунтів. У 1881 році захистив дисертацію з теми «Нерозчинні фосфорнокислі з'єднання ґрунтів» на ступінь магістра сільського господарства.

З 1885 року працював у Міністерстві землеробства і державного майна (з 1894 р. — директор департаменту землеробства).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні праці присвячені вивченню біологічних основ ґрунтоутворення і способів підвищення родючості ґрунтів. П. А. Костичев показав, що ґрунтоутворення — біологічний процес, пов'язаний з розвитком рослинності і мікроорганізмів, що завдання ґрунтознавства полягає у вивченні ґрунтів у зв'язку з розвитком їх рослинного покриву. Він першим із російських вчених застосував свої знання в галузі мікробіології до вивчення процесів розкладання органічної речовини у ґрунті.

Результати своїх досліджень виклав у роботі «Ґрунти чорноземної області Росії. Їх походження, склад і властивості» (1886).

Велику увагу приділяв вивченню структури чорноземних ґрунтів, вважаючи її важливою умовою їх родючості. Унаслідок геоботанічних досліджень, присвячених питанням зміни рослинності чорноземних степів, прийшов до висновку, що в степах на чорноземах може рости деревна рослинність, якщо охороняти її в перші роки життя від смітних трав, які забирають вологу.

У зв'язку з посухою і неврожаєм 1891 року, в книзі «Про боротьбу з посухами в чорноземній області допомогою обробки полів і накопичення на них снігу» (1893) П. А. Костичев запропонував систему заходів по використанню вологи шляхом обробки ґрунту і снігозатримання.

Першим в Росії почав широко застосовувати лабораторний досвід і вважав, що наукове дослідження ґрунтів повинно бути «сільськогосподарсько-науковим», тобто задовольняти потреби сільськогосподарського виробництва.

Вшанування[ред. | ред. код]

Іменем академіка Костичева названо вулицю в Харкові.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Нерозчинні фосфорнокислі сполуки ґрунтів (1881).
  • Посів польових рослин, машини і знаряддя, які застосовуються при ньому (1881 соавторствте з В. Черняевым).
  • Загальнодоступний посібник до землеробства (1884).
  • Вчення про здобрення ґрунтів (1884).
  • Вчення про механічну обробку ґрунтів (1885).
  • Ґрунти чорноземної області Росії, їх походження, склад і властивості (1885).
  • Обробіток найважливіших кормових трав (1886).
  • Обробка і здобрення чорнозему (1892).

Посилання[ред. | ред. код]