Рязанська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рязанська область
Рязанская область
Flag of Ryazan Oblast.png Coat of Arms of Ryazan oblast.png
Прапор Рязанської області Герб Рязанської області
Рязанська область на карті Росії
Рязанська область на карті Росії
Обласний центр Рязань
Площа

- Усього
- % водн. пов.

61-а

39 600 км²
0,5

Населення

- Усього
- Густота

44-а

1151955 (01.01.2011) [1] (2011)
29 осіб/км²

Федеральний округ Центральний
Економічний район Центральний
Автомобільний код {{{CadNo}}}
Часовий пояс MSK (UTC+4)

Ряза́нська о́бласть (рос. Ряза́нская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Центрального федерального округу.

Адміністративний центр — місто Рязань.

Межує на півночі з Владимирською областю, на північному сході — Нижегородською областю, на сході — з Республікою Мордовія, на південному сході — з Пензенською областю, на півдні — з Тамбовською і Липецькою, на заході — з Тульською і на північному заході — з Московською областями.

Утворено 26 вересня 1937 року. До цього називалася Рязанською губернією.

Географія[ред.ред. код]

Географічне положення[ред.ред. код]

Рязанська область розташована в центрі Європейської частини Росії. Простягнулася на 220 кілометрів з півночі на південь і на 260 кілометрів із заходу на схід.

Рельєф, геологія й корисні копалини[ред.ред. код]

У північній частині — Мещерська низовина (120-125 м), розсічена уздовж межі із Владимирської областю Касимовською моренною грядою (130-136 м), у Касимовськом районі гряда закінчується на тектонічному Оцько-Цнінськом валу (вища крапка 171 м), що простягнувся через усю східну частину області в меридіональному напрямку, на південному заході — відроги Середньоросійської височини (висота до 236 м). Найнижча висотна оцінка на березі Оки в границі із Владимирської областю — 76 метрів.

Корисні копалини[ред.ред. код]

На зволоженій рівнинній півночі регіону й на схід рік Мокша й Цна залягають значні запаси високоякісного торфa. Розвідано 1062 родовища із загальними запасами в 222 млн тонн.

У надрах південно-західної частини області залягають шари бурого вугілля Підмосковного вугільного басейну. Розвідано 23 родовища бурого вугілля із загальними запасами в 301,6 млн тонн. Найбільші доступні запаси знаходяться у Скопинському районі. Видобуток вугілля вівся із середини XIX століття1903 збирай виробили понад 144 тис. т палива) і повністю припинена в 1989 році.

Запаси сапропелю в 52 водоймах становлять 81 млн м³.

У регіоні розвідані родовища фосфоритів, гіпсу, бурого залізняку (невисокої якості в районі Касимова), скляні й кварцові піски в Милославському й Касимовському районах.

З нерудних копалин можна виділити 25 родовищ глин і суглинків (запаси 160 млн м³), 19 родовищ пісків будівельних (116 млн м³), 4 родовища карбонатних порід для будівельного вапна (118 тис. м³), цементних вапняків у Михайлівськім районі, родовища мергелю.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −11 °C, липня +19 °C. Опадів близько 550 мм на рік, максимум улітку, 25-30% усіх опадів випадає у вигляді снігу. Вегетаційний період триває близько 180 днів. У регіоні шість метеорологічних станцій Росгідромету.

Гідрографія[ред.ред. код]

Більша частина рік належить до басейну Волги. Основна ріка — Ока із припливами Пра, Гус, Проня (з Рановою), Парою, Мокшою (зі Цною). На півдні області — початок ріки Воронеж (басейну Дону).

На Мещерській низовині багато озер; виділяється велика група Клепиковських озер (Велике озеро, Іванковське озеро, Шагара, Біле озеро). По берегах Оки безліч озер-стариц.

Ґрунти[ред.ред. код]

На північ від Оки переважають супіщані підзолисто-болотні з ділянками торф'яно-болотних ґрунтів, на сході за заплавами глинисті дерено-підзолисті, у південній частині області переважають сірі лісові ґрунти й опідзолені чорноземи й вилужені на лісовидних суглинках. Великі зони алювіально-лугових ґрунтів у долинах рік особливо сприятливі для молочного скотарства; на крайньому півдні області зустрічаються й невеликі ділянки гладких чорноземів.

Рослинність[ред.ред. код]

Рязанська область розташована в подтаєжний (лівобережжя Оки) і лісостеповий (правобережжя Оки) зонах. Ліси займають близько 1/3 території; вони соснові на північному заході, крислато-соснові на півночі й південному сході; на південному заході — незначні ділянки широколистяних лісів. На крайньому південному заході — степова рослинність.

Загальна площа лісового фонду — 1053 тис. га, у тому числі хвойних порід — 590 тис. га. Загальний запас деревини становить 130 млн м³, розрахункова лісосіка становить 1,333 млн м³.

По берегах Оки, Мокші й Цни росте більш 1 млн м³ дуба.

Тваринний світ[ред.ред. код]

Збереглися лисиця руда, заєць сірий, бобер річковий, вивірка лісова, тхір (ймовірно тхір лісовий); із гризунів — ховрахи, хом'яки, тушкани; із птахів — чирки, крижень, нерозень й ін.

Охорона природи[ред.ред. код]

На території Рязанської області 103,5 тис. га особливо охоронюваних природних територій, у тому числі: Мещерський національний парк, Оцький заповідник, 47 заказників, 57 пам'ятників природи.

Екологія[ред.ред. код]

Одна з найважливіших екологічних проблем — періодичні лісо-торф'яні пожежі в північно-східних районах регіону. Висока концентрація забруднень промислового походження в повітрі Рязані, Михалова й Скопина.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення регіону становить 1182,0 тис. осіб (2006). Щільність населення — 29,8 осіб/км² (2006), питома вага міського населення: 69,7 % (2006).

Чисельність населення по роках, усього й міського[ред.ред. код]

Рік 1926 1939 1950 1951 1959 1961 1970 1971 1975 1979
Тис. мешк. 2079 1925 1467 1437 1445 1461 1412 1411 1378 1362
Тис. мешк. - - - 279 433 490 665 681 766 794
Рік 1981 1985 1986 1987 1989 1990 1992 1994 1996 1998 2000 2001 2002 2005 2006
Тис. мешк. 1345 1336 1312 1312 1346 1348 1344 1337 1325 1307 1284 1269 1228 1195 1182
Тис. мешк. 808 851 840 850 885 893 899 894 901 895 886 879 - 832 825

Національний склад[ред.ред. код]

Населення практично мононаціональне: більшість росіяни, також проживає нечисленна етнічна група касимовських татар.

Національність Чисельність, 1989, ос. Чисельність, 2002, ос. (*)
Росіяни 1295324 (96,1 %) 1161447 (95,6 %)
Українці 12,7 тис.
Мордва 7,3 тис.
Татари 5,6 тис.
Вірмени 4,5 тис.
Білоруси 3,5 тис.
Азербайджанці 2,9 тис.
Цигани 2,2 тис.
Німці 1,6 тис.
Чуваші 1,3 тис.
Молдавани 1,1 тис.
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб

Адміністративно-територіальний устрій й місцеве самоврядування[ред.ред. код]

З 2006 року на території області існують 314 муніципальних утворень, з них 4 міських округи, 25 муніципальних районів, 31 міське поселення, 254 сільських поселення.

Міські округи[ред.ред. код]

Райони[ред.ред. код]

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 15 тисяч
2007
Рязань 512,2 Лесной 7,2
Касимов 34,2 Шацьк 7,0
Скопин 31,6 Спас-Клепіки 6,6
Сасово 29,2 Тума 6,4
Рязьк 22,2 Октябрський 6,4
Новомічурінськ 20,1 Сараї 6,3
Рибне 19,0 Поляни 6,3 (2003)
Шилово 15,9 Кадом 5,9
Кораблино 13,6 Ухолово 5,5
Михайлов 12,8 Старожилово 5,3
Спаськ-Рязанський 8,2

Економіка[ред.ред. код]

По внескові у ВВП регіону на 2005 рік (84,8 млрд руб.) виділяються: обробні виробництва — 22,6 %, виробництво й розподіл електроенергії, газу, води — 5,9 %, оптова й роздрібна торгівля — 19,7 %, сільське господарство — 12,8 %, транспорт і зв'язок — 12,3 %. У структурі валового регіонального продукту питома вага сфери матеріального виробництва становить 47,5%, сфери послуг — 52,5%.

Промисловість[ред.ред. код]

Область є старопромисловим регіоном з багатогалузевим комплексом.

У галузевій структурі промислового виробництва велика частка припадає на машинобудування й металообробку, значні частки становлять нафтопереробка, електроенергетика, виробництво будівельних матеріалів і харчова промисловість.

Найважливіші галузі — нафтопереробка й електроенергетика.

Основне підприємство регіону — Рязанський НПЗ ефективною переробною потужністю в 15 млн т/рік, що виробляє високоякісні автомобільні й прямогонні бензини, дизельні палива, авіаційний гас, казанові палива (мазути), шляхові й будівельні бітуми, мастила. Підприємство належить компанії ТНК-BP.

Розвинене виробництво будівельних матеріалів (Михайлівський цементний завод групи Євроцемент, Скопинський скляний завод), виробництво шкіри і її переробка (ВАТ "Саф'ян"), кольорова (Касимов, Рязань і Скопин) і порошкова металургія, виробництво хімічних волокон ("Виско-Р").

Головні промислові центри — міста Рязань, Скопин, Касимов.

Машинобудування[ред.ред. код]

Тут випускають радіоелектроніку (Рязанський радіозавод, "Рязанське ПО лічильно-аналітичних машин"), автоагрегати ("Завод автоагрегатів"), металорізальні верстати (Рязанський верстатобудівний завод), ковальсько-пресове устаткування, сільськогосподарські машини (картоплезбиральні комбайни ЗАТ "Комбайн").

Енергетика[ред.ред. код]

На території області діють кілька електростанцій: Рязанська ГРЕС (2650 МВТ і 120 Гкал/год, 6,537 млрд кВт/год на 2005) і ГРЕС-24 (310 МВТ 1,5025 млрд кВт/год на 2005) у місті Новомічурінськ (обидві входять в ОГК-6), Зеландсько-Рязанська (400 МВТ і 1742 Гкал/год) і Дягилевська ТЕЦ (110 МВТ і 396 Гкал/год) у місті Рязань (входять у ТГК-4).

Загальна електрична потужність електростанцій — 3470 Мвт. Загальна продуктивність казанових установок 4800 Гкал/год, у тому числі в м. Рязані 108 котелень загальною тепловою продуктивністю 310 Гкал/год (2005).

У 2006 році вироблено 12,6 млрд кВт/год електричної (внутрішнє споживання близько 5 млрд кВт/ч), і відпущено 10000,3 тис. Гкал теплової енергії.

Транспорт[ред.ред. код]

Через регіон проходять дві найважливіші залізничні колії: "історичний" напрямок Транссибірської магістралі й дві основні лінії на Кавказькі залізниці (через Павелець і через Рязьк). Крім того, важливі одноколійна тепловозна ділянка ТулаРязькПенза й електрифікована лінія РибнеУзуново. Крім Шилово, Сасово й Рязані, розташованих на Транссибі, вихід на магістраль по одноколійній лінії має й місто Касимов. Селище Тума має вихід на південний напрямок Транссиба й пряме сполучення з Владимиром. Діє чотири великі локомотивні депо — Рязань, Рибне, Сасово й Тумська, менш великі розташовані в селах Пічкіряєво, Кустаревка й Шилово, у містах Рязьк і Касимов.

По території проходять дві автомобільні шляхи федерального значення: M5 "Урал" і М6 "Каспій". Крім того, особливе значення мають автошлях МоскваКасимов (Р105) і напрямок Нижній НовгородМуромКасимовТамбов (автошляхи Р125, Р124 і A143). Загальна довжина автомобільних шляхів у Рязанській області становить 9169 км, у тому числі: муніципальних і відомчих — 2133 км; загального користування — 7036 км. Основні автомобільні вузли — Рязань, Шацьк, Касимов.

Здійснюється судноплавство по Оці з обладнаними портами в Рязані й Касимові й по Мокші на всім їхньому протязі. У перелік внутрішніх водних шляхів Росії також включені ділянки ріки Цна довжиною 47 кілометрів від устя до села Тенсюпіно Сасовського району, ріки Проня довжиною 21 кілометр від устя до села Перкино Спаського району й кілька озер-стариць із виходом в Оку.

Навчальний аеродром Рязані Турлатово здатний ухвалювати літаки будь-якого класу.

У міжобласному пасажирському сполученні особливе значення має залізничний експрес МоскваРязань (три відправлення в добу, час у дорозі 2,5 години).

Відстань від Рязані до Москви — 196 км.

Енерготранспорт[ред.ред. код]

По території регіону проходять нафтопроводи, що харчують сибірською й волзькою нафтою Московський і Рязанський НПЗ. Обсяг перекачування перевищує 20 млн т/рік ВАТ АК "Транснєфть".

Через регіон проходять магістральні газопроводи Нижній Новгород — Центр (компресорна станція Тума), ТорбєєвкаТула (ділянка газопроводу ЯмбургТула з компресорними станціями Путятинська й Павелецька), АлгасовоВоскресенськ (ділянка газопроводу Середня Азія — Центр із компресорною станцією Іст'є) і історичний СаратовМосква. У регіоні два підземні сховища природного газу: найбільше в Європі активним обсягом в 8,5 млрд м³ "Касимовське" (близько села Телебукіно Касимовського району) у Даньковськом піднятті й дослідне "Увязовське" (Чучковський район) у Гремячевськом піднятті Оцько-Цнінського валу. За рік трубами переміщається більше 24 млрд м³ газу ВАТ "Газпром".

Через регіон прокладений нафтопродуктопровід Кстовський НПЗ — Рязанський НПЗ — "Сталевий Кінь" (Орел), що перекочує паливо в Білорусь, Україну й на експорт через прибалтійські порти. Продуктопровід має два відгалуження: відвід на московський кільцевий нафтопродуктопровід, що харчує в тому числі й московські аеродроми, що й примикає від Московського НПЗ трубопровід, що переправляє дизельне паливо на експорт. Обсяг перекочування нафтопродуктів через регіон перевищує 5 млн т/рік. ВАТ "Транснєфтєпродукт".

Через регіон проходить дальнемагістральна ЛЕП 2х500 кВ МоскваВолзька ГЕС (лінія зв'язує енергосистеми центру, нижнього Поволжя й півдня), до неї через основну підстанцію регіону "Михайловська" примикає ЛЕП від Смоленської АЕС.

У 2006 році по внутрішніх електромережах перекинене близько 5 млрд квтч/рік, по магістральних лініях у єдину систему відправлено близько 7,5 млрд квтч/рік.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Провідна галузь сільського господарства — тваринництво молочно-м'ясного напрямку. Розлучають велика рогата худобу, свиней, птаха, овець. Племінне конярство (2 кінезавода).

Вирощують ячмінь, пшеницю, жито, овес, кормові культури, цукровий буряк, фрукти і ягоди.

Загальний земельний фонд сільгосппідприємств, організацій і громадян, що займаються сільськогосподарським виробництвом, становить 2754,4 тис. га, з яких сільгоспугіддя займають 2350,4 тис. га, рілля — 1466,5 тис. га (62 %), кормові вгіддя — 833,7 тис. га.

У 2006 році зроблене: молока — 386,4 тис. т; м'яса — 77,6 тис. т; яєць — 372,4 млн шт.; зерна — 1006,5 тис. т; цукрового буряка — 401,3 тис. т; картоплі — 808,9 тис. т.

Релігійні організації[ред.ред. код]

На 1 червня 2005 року в Рязанській області зареєстроване й діє 348 релігійних організацій.

Із цих організацій 311 належить Рязанській єпархії Російської Православної церкви. Серед монастирів можна виділити Вишенський Успенський і Солотчинський Покровський монастирі.

У Рязанській області є Прихід Римсько-католицької церкви, Релігійна організація Вірменської апостольської церкви, 6 організацій євангельських християн - баптистів, 6 організацій євангельських християн, 5 організацій Адвентистів сьомого дня, 2 організації християн віри євангельської — п'ятидесятників, 4 єврейські релігійні організації, 2 мусульманські організації, 1 язичницька організація і 2 приходи Православної Старообрядницької Церкви.

Визначні пам'ятки, рекреація й спорт[ред.ред. код]

У Рязанській області у селі Константиново є музей-заповідник Сергія Єсеніна.

Рязанський кремль, включаючи Успенський собор. Кліматичний курорт Солотча.

Спорт[ред.ред. код]

Найбільший стадіон області — «ЦСК» у центральному спортивному комплексі Рязані, уміщає 25 000 глядачів. З футбольних клубів виділяються ФК «Спартак-МЖК» і ФК «Рязань».

Відомі люди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]